На Bодохреща - просили не лізти в ополонку поперед "батька"

 
Перше, що зустрічало на Вишенському озері численних моржувальників - польова кухня з чаєм, шашликом та гречкою. А ще дві роздягальні - типу палаток з "буржуйками" усередині для зігріву. В чоловіків усе було гаразд, а біля жіночої чатував наряд МНСників, і зсередини валив дим.
Щось там з тягою було не те, тож жіночки і дівчата у роздягальні не затримувались, та показували армійську швидкість.
- А дівчата там не вчадіють? - запитала одна жінка у рятувальників
- Та ми винесемо, нічого страшного, - відповіли хлопці. Напевно, саме для того вони там і стояли)

Після роздягальні жінки та чоловіки в трусах та з рушниками, дружньою ходою ринулись до ополонки, у хрещенській воді омити тіло. Якщо більш зрілі вінничани хизувались досить поважним стажем купання на Водохреща, то молодь переважно були новачками.
- Ми вперше вирішили пірнути, і це класно, - кажуть три подруги Олена, Таня та Юля, - і наступного року знову пірнемо, тільки шкода що погода трохи підкачала, морозу хочеться, а тут дощ.

Близько дванадцятої, до ополонки ринулась юрба чиновників на чолі з колишнім та нинішнім губернаторами (зараз модно вести здоровий сбосіб життя, тож самі розумієте)
- Любі друзі, дайте нехай поважні люди пірнуть, поступіться, почекайте, ви ж розумієте, - просив у кілька десятків вінничан що мерзли у черзі, чи то радник, одним словом чиновник рангом нижче.
Що робити, поступалися, розуміли, чекали.... І до речі, майже не стукотіли зубами, навіть дівчатка років по сімнадцять, та діти років десяти.
А потім вже була каша, чай, глінтвейн з бутербродом, і класні спогади на цілий рік...