«Саксофонного похмілля не буде»: як завершився Vinnytsia Adolphe Sax Festival

Приводом для виступу став вже п’ятий Vinnytsia Adolphe Sax Festival. Його названо на честь винахідника цього інструменту, а створено задля всебічної популяризації саксофону.

Як правило, в рамках фестивалю проводять різноманітні майстер-класи, конкурси та концерти. На нього з’їжджаються українські та світові зірки саксофонної музики, які щороку приємно дивують своєю грою.

У цьому році фестиваль був дводенним і мав лише два великих концерти. Почалося все з філармонії, де під акомпанемент піаністки Юлії Кампанієць «саксували» Артем Голоднюк, Євген Попель та Данило Довбиш.

А закінчилося великим виступом Українського ансамблю саксофоністів, у якому грає дюжина кращих музикантів з усієї країни.

– Зараз не так вже і багато всього пропонують для людей, яким за п’ятдесят. Зазвичай проходять концерти для молоді. Ми тої музики не розуміємо. У ній немає про що думати, – розповідає Анна Сировацька. – На таких виступах все інакше. По-перше, вони для всіх вікових категорій: від дітей до літніх. По-друге, у них закладено якийсь сенс. Ті, хто сьогодні вийде на сцену, можливо, не є зірками, але точно є талановитими людьми, які знають свою справу.

Приблизно такої ж думки подружня пара з Тернополя, яка останніми днями гостює у Вінниці. Сергій та Катерина Максимчуки розповідають, що про фестиваль дізналися випадково. Говорять, як тільки почули про Український саксофонний ансамбль, одразу придбали квитки. А ще вони жаліються, на слабку рекламну компанію.

– Мені дуже подобається саксофон. У шкільні роки навіть трішки на ньому грав. Але по-справжньому оволодіти так і не зміг, – говорить Сергій. – Коли чую, як хтось на ньому грає, наприклад на вулиці, завжди зупиняюсь і слухаю. Можу до півгодини так стояти, забувши куди йшов. Не знаю, просто заворожує мене це звучання.

– Коли сказала Сергію, що у Вінниці є власний саксофонний фестиваль, він зрадів як мале дитя, – усміхається Катерина. – Це важлива ініціатива, яку чомусь слабо просувають. У вас виступає цілий саксофонний ансамбль, другого такого немає, а в інших містах про це ніхто навіть не чув. Виправляйте.

Концерт тривав дві години. Увесь цей час музиканти грали різноманітні і відомі композиції. Чого вартий один тільки «Політ джмеля» Римського-Корсакова, який через свій скажений темп здатний виконати далеко не кожен музикант. Тим більше на саксі.

Також зала театру аплодувала виконанню зворушливого «Російського танцю» Чайковського, різдвяного і легендарного «Щедрика» Леонтовича та сольним партіям саксофоністів.

– Я би дуже хотів, щоб енергії, яку сьогодні отримав, вистачило до наступного фестивалю. Але, на жаль, завтра понеділок, початок робочого тижня, складання рутинних звітів, – розповідає Микола. – Вже зранку, як-то кажуть, я з попелюшки перетворюся на офісного працівника, а мій гарний настрій на горстку документів, які потрібно якось розібрати. Коротше, саксофонного похмілля у мене не буде. А хочеться.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.