Один вечір за філософією Омара Хайяма у селі Піщанці

Якось у піщанського винолюба видався приємний і плідний (бо хмільний) день. Спершу він пішов до брата своєї співмешканки – звісно, з метою випити. Як відомо, «кто ходит в гости по утрам, тот поступает мудро». Тож мудрець спершу добряче натріскався з товаришем, а потім до нього прийшов пан сушняк, добре відомий усім любителям хильнути. Водички захотілося, от і вийшов сільський Хайям надвір шукати криницю. Але, коли чолов’яга знайшов бажане, перед ним засяяла нова, більш райдужна перспектива. Про бажання пити воду він забув, адже, «підійшовши до криниці, побачив двері чи то сараю, чи то погребу. Рукою зірвав колодку і знайшов там дві банки вина, по десять літрів кожна».

Прямо Нарнія якась, тільки там казковою була шафа, а тут – сарай. Винолюб явно відчинив потрібні двері, навіть без ключа до щастя. Певно, спрацював ефект візуалізації бажаного, і доля підказала нашому герою, яку рідину він справді хотів пити. Неправильно було б приховати свою радість від оточуючих. Тож, як справжній альтруїст, 20 літрів щастя він «забрав із собою, і пив вино з усіма, хто проходив повз». Мабуть, такого масштабного свята Піщанка ще не бачила. Феєрія, добро, усмішки випадкових перехожих… Як-то кажуть, «истина в вине, а вино во мне».

Але хорошого – потрошку. Аби ніхто дарма не розраховував на продовження бенкету, піщанський сомельє поставив крапку у своїй щедрій благодійності: «Коли вино випили, банки побив». Яке благородство – 20 літрів домашнього вина, і все в народ! Дарма що воно було чужим.

Чолов’ягу, який дуже любить вино і людей, звільнили від призначеного покарання, але встановили іспитовий термін – півтора роки. Рештки розбитих банок з-під вина знищили – незрозуміло як і навіщо.

Мораль: алкоголізм, помножений на альтруїзм, межує з криміналом.

Вирок у судовому реєстрі http://goo.gl/ljGlrY

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.