Під Калинівкою було 200 ракет «Скад»: як різали зброю, що могла нині стримати ворога

Під Калинівкою було 200 ракет «Скад»: як різали зброю, що могла нині стримати ворога
Першу із 200 ракету «Скад» ріжуть на 48-му арсеналі у Калинівці. Вересень 2010 року/ Фото з архіву автора
  • Майже тисячу оперативно-тактичних ракет «Скад» мала наша держава на початку 2000-х, з них 200 одиниць знаходилися на 48-му військовому арсеналі під Калинівкою.
  • Ця зброя, що здатна уражати цілі на відстані до 400 кілометрів, не була у переліку ракет на знищення.
  • Чому ж тоді ракети порізали і чи знадобилися б вони у нинішній війні з росією?

Пригадую вересень 2010 року. Вінницьких журналістів запросили у Калинівку на 48-й військовий арсенал. Показали один з етапів нашого роззброєння — знищення оперативно-тактичних ракет «Скад». Так називали їх у НАТО (SS-1 Scud). У російській версії назва була інша — Р-300. 

На подію зібралося чимало військових. Їх очолював тодішній заступник міністра оборони України Василь Омельянчик. Виконували роботи фахівці корпорації «Співдружність». Разом з ними прибув керівник корпорації Василь Мітішов. Контролювати знищення ракет до Калинівки прибули 20 американців з компанії «Global Offshore Project».

Під час спілкування вдалося почути фразу, на яку, схоже, мало хто звернув увагу: ракети «Скад» не були у переліку на знищення ядерної зброї.

Чому  ж тоді їх порізали?

Вичерпали ресурс, але можуть нести заряд

Посадовець з Міноброни не міг говорити нічого іншого, як про те, що Україна у 1993 році відмовилася від ядерної зброї, тому військові виконують рішення держави. Представник корпорації «Співдружність» зазначив: ракети «Скад» вичерпали свій ресурс. На запитання, чи означає це, що вони вже не можуть нести боєголовки, співрозмовник сказав: «Можуть».

Саме тому американці вимагали, щоб ми ліквідували такі ракети. Адже «Скади» могли доставляти як ядерні, так і звичайні боєголовки.

— Але ж договір між Україною і США 1993 року передбачав ліквідацію ракет стратегічної дальності, а «Скади» до таких не належать, — говорив тоді автор публікації співрозмовнику з Міноборони. — Чому ж їх теж знищують?

На моє запитання прозвучала відповідь: «Американці побоюються, щоб ми, бува, не продали за кордон. Наприклад, Ірану, який активно розробляє ядерну зброю. Тому й виділили кошти на їх ліквідацію. Коли ракет не стане, вони почуватимуться спокійніше».

30 листопада 2009 року між нашим Міноборони і Державним департаментом США було підписано Меморандум. Документ передбачав надання допомоги в утилізації ракетних комплексів «Скад», їх пускових установок та компонентів рідкого палива (меланжу).

Знищення ракет відбувалося на базі 48-го військового арсеналу в Калинівці та на Хмельниччині.

Навіть посол Америки приїжджав у Калинівку

Тоді, у вересні 2010, журналістам показали, як ріжуть першу ракету «Скад». Робили це механічним способом. Спершу ракету оглядали американські фахівці. Вони  показували місця надрізів. Після того наші робітники брали до рук «болгарки» і робили надрізи. Відтак починався важливий етап — вилучення дорогоцінних металів. Ракети містили в собі вироби із золота і навіть платини. Так нам пояснювали фахівці. Уже після цього їх  відправляли на металобрухт

Як ліквідують ракетні комплекси «Скад» приїжджав дивитися навіть посол США в Україні. На той час цю посаду обіймав Джон Теффт. Він побував на 48-му арсеналі наприкінці листопада 2010 року.

У присутності дипломата «розпотрошили» одну з ракет з допомогою «болгарки» і газозварювального апарату. Кожну операцію виконували під пильним оком американців зі згаданої компанії «Global Offshore Project».

Від наших довелося чути про педантичність американців. «Вони наскільки прискіпливі, що навіть на йоту не допустять відхилення від інструкції, — говорив один з виконавців робіт з корпорації «Співдружність». — Будуть десять разів телефонувати у Вашингтон, щоб, скажімо, уточнити, чи можна змістити на міліметр лінію порізки корпусу ракети».

Це була зброя стримування агресора

В Інтернеті натрапив на інформацію, в якій йдеться, що говорили американці про ракети «Скад». Після прочитаного стало зрозуміло: нині така зброя знадобилася б нам навіть попри те, що її вважають застарілою. На таку думку наштовхують слова колишнього міністра оброни США Дональда Рамсфельда. Він очолював у США комісію з оцінки ракетної загрози.

Ось що він говорив: «Країна з добре розвинутою ракетною інфраструктурою, заснованою на ракетах «Скад», здатна створити міжконтинентальну балістичну ракету приблизно за п’ять років».

У тексті не сказано, яку країну мав на увазі американський генерал. Але натяк на Україну дуже прозорий.

Наші фахівці теж висловлювалися про те, що такі ракети потрібні на озброєнні. «Скад» навіть без ядерної боєголовки є зброєю стримування агресора. Наявність такої зброї в країні змусила б ворога задуматися над тим, що за умов нападу одразу ж прилетить у відповідь.

Хто здав ракети?

Краще мати застарілі ракети, аніж не мати ніяких. Таку думку висловлює дехто з фахівців. Але у 2003 році нам виявилися непотрібні ракети «Скад», що здатні уражати ціль на відстані до 400 кілометрів. Керівництво держави  звернулося до американців з проханням допомогти ліквідувати такі ракети. Президентом у той час був Леонід Кучма, а прем’єром Віктор Янукович.

Підписували меморандум 30 листопада 2009 –го уже при головнокомандувачу Віктору Ющенку і прем’єрці Юлії Тимошенко.

Не думали тоді, що буде війна?

 

Вас може зацікавити:

«Казали, відходь, а він попросив гранати, патрони й залишився». Хвилюючі історії «рейнджерів» на Курщині

«В Антарктиді встановив покажчик з написом Vinnitsa»: на війні втратили лікаря-полярника

Подякуй журналісту гривнею icon Подякуй журналісту гривнею
...
Віктор СКРИПНИК - автор цього матеріалу. Ви можете подякувати йому та надихнути на нові корисні матеріали
Закинути на Банку

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up