Від Вінниці до Гнівані пішки: як вирушити в одноденну мандрівку і відчути себе справжнім пілігримом

• Двадцять кілометрів вздовж Південного Бугу, крізь ліси та старовинні села — саме так виглядає українське Каміно, що починається просто у Вінниці.
• Розповідаємо, що про це варто знати та як стати його частиною.

Коли згадують Camino de Santiago, більшість уявляє Іспанію, багатоденні переходи і сотні кілометрів дороги. Проте частину цього досвіду можна отримати значно ближче — у Вінницькій області. Саме у Вінниці починається східна частина Camino Podolico — української ділянки знаменитого паломницького маршруту святого Якова, що веде до Кам'янця-Подільського.

Останніми роками шлях стає дедалі популярнішим серед українців. Одні вирушають у дорогу через духовні потреби, другі заради нових вражень, інші хочуть перевірити власні сили, для четвертих це — можливість перезавантажитися й на день відійти від повсякденних турбот. Незабаром маршрут знову об'єднає людей із різних країн: 21 червня, у день літнього сонцестояння, в Європі одночасно відбудуться прогулянки маршрутами Каміно на знак солідарності з Україною. Українська частина акції пройде у нашій областіі.

Про те, що чекає на учасників цього походу, як підготуватися та чи під силу він людям без спортивного досвіду, розповіла екскурсоводка Вінниці, гідеса Camino Podolico та представниця ГО «Амбасадорки Camino Podolico» Анастасія Батирєва.

— В неділю похід відбудеться з Вінниці до Гнівані — найкрасивішим відрізком шляху. Це чудова можливість для тих, хто раніше не ходив у походи чи не знайомий з Camino Podolico, — розповідає Анастасія.

Гідеса запевняє, що маршрут проходить одними з наймальовничіших місць поблизу Вінниці. Учасники рухаються вздовж Південного Бугу, крізь Сабарівський ліс і невеликі населені пункти. На шляху — не лише красиві краєвиди, а й чимало пам'яток історії та культури.

— Ми будемо йти вздовж річки, через ліс, нас навіть вийдуть зустрічати коні. Помилуємося православними церквами, костелами, руїнами минулих століть, — продовжує екскурсоводка.

Попри відносну доступність, складність маршруту не варто недооцінювати. Близько 20 кілометрів можуть стати серйозним випробуванням для тих, хто не звик до тривалих прогулянок.

— На моїй практиці не кожному було легко пройти цих 20 кілометрів, та атмосфера в групі спонукає йти далі, — каже Анастасія.

За її словами, для новачків особливо важлива правильна підготовка. Ключову роль відіграє взуття — саме від нього значною мірою залежить комфорт у дорозі.

— Якщо зібралися в таку мандрівку, робіть акцент на хорошому, розношеному, трекінговому взутті — це запорука успіху.

Для тих, хто прагне пройти маршрут максимально автентично, на Camino Podolico діє система паспортів пілігрима з офіційними відмітками. Отримати паспорт можна у Костелі Пресвятої Діви Марії Ангельської на вулиці Соборній, 12 — там же ставлять і перший штамп перед виходом на маршрут, а далі збирають відмітки у різних точках шляху.

Camino Podolico можна проходити як самостійно, так і у складі організованої групи. Основна частина маршруту добре промаркована жовтими стрілками та символами мушлі святого Якова.

Групові походи відбуваються регулярно — три-чотири рази на місяць. Є як жіночі, так і змішані групи, зазвичай до десяти учасників. У таких мандрівках гід бере на себе організаційні питання, допомагає з бронюванням житла та харчуванням. Утім, навіть за наявності якісного маркування окремі ділянки можуть викликати труднощі в недосвідчених мандрівників.

— Хоча маркування шляху хороше, на деяких ділянках можна заблукати, тому обов'язково потрібні офлайн-карти чи досвідчений гід.

Для тих, хто після першого знайомства з маршрутом захоче пройти більше, на шляху вже сформована необхідна інфраструктура: пілігрими можуть зупинятися в готелях, хостелах або атмосферних садибах у селах.

Та найбільше Camino запам'ятовується не краєвидами і не кілометрами, а внутрішнім відчуттям після завершення маршруту. 

— Кожен і кожна реагують по-своєму. Деякі учасники знесилені фізично, проте найчастіше відчувають перезавантаження і набувають впевненості у власних силах, — говорить Анастасія Батирєва. — А іноді навіть один день на шляху стає початком значно більшої подорожі. У мене в групі були дівчата, які планували пройти шлях тільки до Бару, проте дійшли аж до Кам'янця.

Фото надані Анастасією Батирєвою

Вас може зацікавити:

Намет, зірки і Південний Буг: 10 місць для ночівлі просто неба поблизу Вінниці

Черепашинці, Могилівка, Губник: чи є ризик опромінення у затоплених кар'єрах?

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.