Дисбактеріоз: чому лікарі діагностують те, чого не існує

У міжнародній класифікації хвороб, ухваленій Всесвітньою організацією охорони здоров’я, такий діагноз відсутній. Нею офіційно керується і наше Міністерство охорони здоров’я. Та незважаючи на це, дисбактеріоз наші лікарі діагностують у 19-ти із 20-ти дітей.
Платіть і лікуйтеся
- І так, мамочка, що у нас тут? Тааааааак, дисбактеріоз… - не відриваючи очей від результатів аналізів, які щойно зробили, кремезний лікар інфекційного відділення для дітей починає одразу щось писати на клаптику паперу.
- І що ж тепер?.. – розгублено запитує Наталя.
Два дні тому вона потрапила разом зі своєю восьмимісячною донькою до лікарні з ознаками важкого отруєння.
- Лікуватися та ще раз лікуватися. Та ви так не хвилюйтесь, все не так страшно, - побачивши розпач молодої мами, обнадіює лікар. – Дієта та правильне лікування – ось що вам зараз найперше потрібні. А мікрофлору ми потім відновимо!
- Як же так? У лікарні нам ще довго лежати? Що нам їсти можна? - не втримуючи сліз, Наталя закидає лікаря запитаннями.
- Давайте краще все купите, а потім ми з вами спокійно сядемо та обговоримо, - розсудливий лікар не піддається атаці і простягає клаптик паперу. На ньому не менше п’яти позицій.
За хвилину перелякана мама вже в аптеці.
- Добридень. Ось… - простягає папірець мініатюрній аптекарці в смішних окулярах.
Та мовчки зникає за шафами з ліками. За мить вже біля каси складає все назбиране до пакунку.
- Немає тільки «Піобактеріофаг»… - вперше заговорила до Наталі. Тут же вдивляється в монітор. - Зараз його і на складі немає. Але ми можемо для вас замовити. Привезуть післязавтра.
- Може в іншій аптеці є? Ви не знаєте? Нам терміново потрібно.
- Це досить специфічні ліки, їх так просто не знайти. Ви звичайно можете обдзвонити інші аптеки. Та навряд чи щось знайдете, - не даючи шансу оговтатися, перепитує. – Так що, будемо замовляти?
Наталі нічого іншого не залишається, як ствердно кивнути.
- Але ви знаєте, що «Піобактеріофаг» дуже дорогий. Вам його потрібно гривень так на 700, - фармацевт щось намагається пояснити прямо на рецепті.
Наталя знову мовчки киває.

Діагноз, якого немає
Серед двох десятків опитаних журналістами знайомих батьків лише одні не потрапляли у таку ситуацію. Дітям усіх інших хоч раз, але обов’язково діагностували дисбактеріоз.
- Вам треба негайно зупиниться і задуматися! Ви ж не на дитину скаржитеся, а на аналізи! І виліковує не хвороби, а покращуєте аналізи. І не проблеми дитини намагаєтесь вирішити, а проблеми лаборантів! У вазі дитина додає, розвивається нормально, «діатезік» схоже, хвилює вас, а не дитину! Слова «дисбактеріоз» за межами СНД не знають взагалі, - коментує лист однієї з таких мам лікар Євген Комаровський, який став дуже популярним після минулорічної паніки навколо епідемії свинячого грипу.
Він наполягає, що хвороби під назвою дисбактеріоз не існує. Відповідно, лікувати його – дурниця.
Журналісти взялися це перевіряти. Знайти слово «дисбактеріоз» у спеціалізованій медичній літературі за межами СНД виявилося недосяжним завданням. Ані в Європі, ані в США медикам невідомі як сам діагноз «дисбактеріоз», так і термін «аналіз калу на дисбактеріоз».
Відповідно і жодних наукових досліджень з цього питання не проводиться. Дослідження ведуться винятково про те, які зміни мікрофлори бувають і до чого вони призводять.
Відсутній такий діагноз і в ухваленій Всесвітньою організацією охорони здоров’я міжнародній класифікації хвороб. До речі, нею офіційно керується і наше Міністерство охорони здоров’я.
Але дисбактеріоз залишається чи не найпопулярнішим діагнозом в Україні. А про нього самого пишуть у підручниках та читають лекції студентам-медикам.
Ми почали запитувати «чому» в авторитетних гастроентерологів та інфекціоністів?
По-перше, це дуже легкий шлях. У дитини щось болить, батьки йдуть до лікаря, той призначає аналізи і практично 100-відсотково ставить діагноз дисбактеріозу.
- У нас усі хвороби, які пов’язані не тільки з кишечником, а також з носом та п’яткою називаються дисбактеріозом, - жартує Федір Лапій, який багато років лікує дітей і викладає на кафедрі дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти ім.Шупика.
По-друге, тим лікарям, які дивляться на пацієнта як на гаманець, вигідно діагностувати дисбактеріоз. Терапія, що призначається - не на один день. Вона складна та тривала. А самі ліки не нашкодять, але й ефект перевірити не можна.
- Коли тривале лікування - невідомо, що допомогло. Час іде, дитина виростає і проблема сама собою зникає. Постійно можна приймати різні капсули та закваски. Ніхто не заперечує користі кисломолочних продуктів. Їх самі по собі потрібно вживати щодня, а не лікувати дисбактеріоз, - пояснює Федір Лапій.
По-третє, лікарі, особливо молоді, перестраховуються – лікують від усього підряд. Призначають по 10-15 препаратів та відправляють на додаткові аналізи.
- Приходять до мене на перший рік навчання інтерни-педіатри, більшість з яких потім стають нашими дільничними. Я їм одразу кажу: єдине до чого ви можете докотитися – це ставити діагноз дисбактеріоз. Причому він стане для вас найпопулярнішим. Вони мені: хі-хі-хі да ха-ха-ха. За рік, після того як вони вже попрацюють, питаюсь: ну що – дисбактеріозу у нас багато? А вони тільки очі опускають.

Якщо не слухатися лікарів
- Сьогоднішній рівень знань дозволяє сказати, що ніякі порушення дієти і вживання антибіотиків не призводять до порушення та здвигів мікрофлори, які можна діагностувати по аналізу калу, а тим паче не потребують лікування 20-ма препаратами, - не відриваючись від купи паперу, які щойно принесла секретарка, говорить директор Українського науково-дослідного центру Інституту харчування Олег Швець. Він є головним позаштатним дієтологом Міністерства охорони здоров'я.
- Наш кишечник – орган, який активно заселений бактеріями. Це знаєте, як «зоопарк з дуже різноманітним видовим розмаїттям, - пояснює експерт.
В нашому кишечнику завжди є і кишкові палички, і кисломолочні бактерії, і біфідумбактеріі, і ще пара десятків інших менш відомих, але не менше потрібних мікроорганізмів. Їхня комбінація і називається мікрофлорою. Ця мікрофлора виконує десятки важливих функцій. Як от синтезує вітаміни, підвищує активність кишкових ферментів. Ну, і звичайно підтримує імунну систему, 70% якої формується саме у шлунку.
Ці зміни мікрофлори деякі лікарі і називають «дисбактеріоз». Але вони можуть бути від віку, їжі, води, від нашого самопочуття. Змінюватися мікрофлора може навіть від пори року.
Які ж ліки приймати? Ніякі!
- Якщо немає такого діагнозу – то відповідно і лікування він не потребує, - на останок додає головний позаштатний дієтолог міністерства.
Хвилюватися треба, лише якщо є інші ознаки хвороби – втрата ваги, хронічний пронос, відставання дитини у розвитку. Тоді – це привід йти до лікаря. Але знову таки - не до аптеки, а до хорошого діагноста.
- Причиною дисбактеріозу можуть бути отруєння, прийом антибіотиків, неякісна їжа, загальне зниження імунітету, - пояснює головний гастроентеролог Міністерства охорони здоров’я Наталія Харченко. Вона теж підкреслила: дисбактеріоз – це не хвороба, а симптом.
- Лікарю, що нам робити? У нас дисбактеріоз… - таке лікар Лапій практично щодня чує від переляканих батьків.
- І як він у вас проявляється?
- Ні, лікарю, ви що не розумієте: у нас дисбактеріоз!
- Так чим він вам жити заважає?
- Ну… ми ж аналізи здали. Ось... Якісь кишкові палички виявили.
- А дитина взагалі нормально себе почуває?
- Ага.
- Бігає, грається…
Погоджуються.
- А знаєте, чому у моїх дітей немає дисбактеріозу?
- Ви правильно харчуєтесь та якісь ліки приймаєте?...
- Ні. Просто аналізу жодного разу не здавали.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.