Дрон у небі чи вибух поблизу: як діяти вінничанам під час атаки

Марія ЛЄХОВА

Повітряна тривога може застати вдома, на роботі чи дорогою у справах.
Іноді на рішення залишаються лічені хвилини, а після вибуху небезпека може зберігатися навіть тоді, коли навколо стало тихо.
Як діяти під час атаки, де шукати укриття та що варто підготувати заздалегідь?

Російські війська атакують українські міста ударними безпілотниками та ракетами різних типів. Під час комбінованих обстрілів ворог може одночасно застосовувати кілька видів озброєння, а пошкодження інфраструктури — спричиняти перебої з електро-, водо- й теплопостачанням. Основні правила безпеки для вінничан нагадав директор департаменту цивільного захисту Вінницької міської ради Олег Парфілов.

Не зволікайте після сигналу тривоги

Ударні безпілотники можуть рухатися групами та змінювати курс. Особливу небезпеку становлять реактивні дрони, які здатні долати відстань швидше за апарати з поршневими двигунами.

Не варто думати, що загроза ще далеко, якщо безпілотник помітили за межами міста. Повітряна обстановка може змінитися, а часу на реагування може залишитися мало.

Після оголошення повітряної тривоги потрібно якнайшвидше прямувати до укриття. Залишатися там слід до офіційного відбою.

Заздалегідь визначте найближчі укриття біля дому, роботи, навчального закладу та на звичних маршрутах. Бажано знати й альтернативний шлях на випадок, якщо до основного укриття не вдасться потрапити.

Знайти захисні споруди у Вінниці можна на онлайн-мапі укриттів. Також відповідний сервіс доступний у муніципальному застосунку «МІСТО».

Де ховатися під час атаки

Якщо тривога застала вдома, візьміть підготовлені речі та прямуйте до найближчого укриття. Якщо дістатися до нього неможливо, відійдіть від вікон і перейдіть до внутрішнього приміщення без вікон, подалі від зовнішніх стін.

Правило двох стін може зменшити ризик травмування уламками, але не гарантує захисту від прямого влучання чи значного руйнування будівлі.

Якщо сирена пролунала на вулиці, знайдіть найближче укриття. Не залишайтеся біля вітрин, скляних споруд, автомобілів та інших об’єктів, уламки яких можуть травмувати.

Якщо тривога застала в автомобілі чи громадському транспорті, враховуйте обставини та виконуйте вказівки водія або відповідальних осіб. Не продовжуйте рух у небезпечну зону. За можливості залиште транспорт у безпечному місці й прямуйте до укриття.

Під час повітряної загрози не можна виходити на балкон, стояти біля вікон, спостерігати за безпілотниками чи роботою протиповітряної оборони. Також не слід публікувати в реальному часі відео роботи ППО та місць влучань.

Не виходьте з укриття після першого вибуху

Пауза між вибухами не означає, що небезпека минула. Під час комбінованих атак різні засоби ураження можуть застосовуватися послідовно.

Не намагайтеся самостійно визначити тип повітряної цілі за звуком або вирахувати, скільки часу залишається до можливого удару. Дочекайтеся офіційного відбою тривоги та стежте за повідомленнями екстрених служб.

Що покласти у тривожний рюкзак

Щоб не витрачати час під час тривоги, підготуйте речі заздалегідь. У рюкзаку варто мати:

документи та їхні копії;
питну воду;
необхідні ліки й базову аптечку;
ліхтарик;
заряджений павербанк;
засоби гігієни;
сезонний одяг;
важливі контакти в записнику або телефоні.

Якщо в родині є маленькі діти, люди старшого віку, люди з інвалідністю чи домашні тварини, врахуйте їхні потреби. Підготуйте необхідні ліки, харчування, воду та засоби догляду.

Перед виходом із дому, якщо ситуація дозволяє, перекрийте газ і воду та вимкніть електроприлади, які можна безпечно від’єднати від живлення. Але не затримуйтеся заради побутових справ, якщо потрібно негайно йти в укриття.

Як діяти після обстрілу

Якщо будівля зазнала значних пошкоджень, чути тріск конструкцій, відчувається запах газу або виникла пожежа, залиште небезпечну зону, якщо шлях виходу безпечний, і повідомте екстрені служби.

Обережно поводьтеся з уламками ракет, безпілотників та іншими підозрілими предметами. Вони можуть залишатися вибухонебезпечними, навіть якщо здаються нерухомими або пошкодженими.

Не торкайтеся таких предметів і не намагайтеся їх перемістити. Відійдіть на безпечну відстань та повідомте відповідні служби. Не повертайтеся до пошкоджених будівель, доки фахівці не підтвердять, що це безпечно.

У разі надзвичайної ситуації телефонуйте:

101 — рятувальники;
102 — поліція;
103 — екстрена медична допомога;
112 — єдиний номер екстреної допомоги, де він доступний.

До чого готуватися у разі відключень

Пошкодження критичної інфраструктури можуть спричинити перебої з електроенергією, водою, теплом і зв’язком. Тому вдома варто мати запас питної води, ліхтарик, заряджені павербанки, теплий одяг і необхідні ліки.

Не використовуйте генератори, мангали та прилади з відкритим полум’ям у житлових приміщеннях або місцях із недостатньою вентиляцією. Це може призвести до отруєння чадним газом чи пожежі.

Якщо через тривалу відсутність комунальних послуг потрібно знайти місце для перебування, можна скористатися Пунктами незламності. Актуальні адреси, графік роботи та доступні послуги варто перевіряти в офіційних джерелах, зокрема в муніципальному застосунку «МІСТО».

Головне правило під час повітряної тривоги — не зволікати з переходом до укриття, не намагатися самостійно оцінювати повітряну загрозу й повертатися до звичних справ лише після офіційного відбою.