«Кроти» всередині системи: як росія добуває дані про українську оборонку

• росії не завжди потрібні складні технології, щоб дізнатися більше про українську оборонку.
• Іноді достатньо людини всередині підприємства, повідомлення в Telegram або камери неподалік заводу.

Фахівці YouControl проаналізували 7362 новини з офіційного сайту Служби безпеки України, опубліковані з 2020 року до серпня 2026-го, щоб з’ясувати, якими шляхами ворог намагається отримувати чутливу інформацію про український оборонно-промисловий комплекс. У дослідженні виділили сім основних способів.

Найбільше уваги привертає людський фактор. У матеріалах СБУ йдеться про «кротів» та шпигунів, які мали доступ до стратегічних підприємств і державних органів. Серед них могли бути інженери, конструктори, робітники та посадовці. Використовуючи службовий доступ, вони передавали дані про розробки, розташування цехів, виконання замовлень та внутрішню роботу підприємств.

Ще один канал — агентурні мережі та особисті контакти. За даними дослідження, ворог використовував зв’язкових, родичів у Росії чи на тимчасово окупованих територіях, а іноді намагався дізнаватися потрібну інформацію під час звичайних побутових розмов із працівниками підприємств.

Окремо дослідники виявили випадки спроб викрадення технічної документації. Йдеться про несанкціоноване копіювання креслень, специфікацій ракетних програм, авіаційних комплектуючих та інших оборонних розробок.

Коли доступу безпосередньо всередині підприємства немає, ворог може використовувати зовнішнє спостереження. У 286 повідомленнях СБУ, які стосуються відповідної статті Кримінального кодексу України, фігурує збір інформації про військові об’єкти та позиції.

Окремим інструментом стало дистанційне вербування через соціальні мережі. У вибірці, пов’язаній з оборонно-промисловим комплексом, таких повідомлень було 90. У 40 випадках ішлося про жінок-інформаторок, яких, за даними СБУ, намагалися залучати через Telegram-чати з пропозиціями «легкого заробітку» або з використанням особистих і родинних мотивів.

Ще в одному випадку ворогу взагалі не потрібно було отримувати доступ до самого підприємства. У 43 випадках агенти фізично збирали інформацію про об’єкти ОПК — фотографували та знімали на відео їхні території.

У дослідженні також згадуються блогери, адміністратори Telegram-каналів та стримери. За даними YouControl, у 15 випадках вони фігурували у повідомленнях СБУ щодо несанкціонованої фіксації наслідків ударів, роботи протиповітряної оборони або переміщення техніки.

Не оминули дослідники й кіберзагрози. За період аналізу СБУ опублікувала 71 повідомлення про хакерські атаки та втручання в інформаційні системи і ще 45 — про несанкціоновані дії з комп’ютерною інформацією. У матеріалах, що стосувалися ОПК, також зафіксували чотири випадки несанкціонованого підключення до зовнішніх камер поблизу оборонних заводів.

Водночас у проаналізованих повідомленнях СБУ дослідники не знайшли жодного випадку, де отримання інформації про оборонні об’єкти було б пов’язане саме з використанням даних із державних публічних реєстрів.

Автори дослідження застерігають, що ці цифри не показують повної картини. Аналізували лише публічні повідомлення СБУ, а один матеріал міг стосуватися одразу кількох категорій або кримінально-правових статей. Тому кількість публікацій не дорівнює кількості унікальних випадків.

Загальний висновок дослідників: ворог використовує одночасно людські, агентурні та технологічні способи збору інформації, а найбільш помітною в аналізованих матеріалах залишається людська складова.

Вас може зацікавити:

У Вінниці прибрали з вулиць ще дві покинуті автівки. Одна з них вросла в землю і вкрилася іржею

На Калинівській об'їзній чоловік із ножем напав на військового ТЦК: що відомо про інцидент

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google