«Йшов на стадіон, а знайшов знак Героям Небесної Сотні»: історія журналіста «20 хвилин» у Португалії
- Десять років тому у Португалії встановили пам’ятний знак Героям Небесної Сотні і полеглим в АТО.
- Його відкрили у місті Брага на півночі країни.
- Як журналіст «20 хвилин» випадково натрапив на цей пам’ятний знак? Що розповіла про його створення вінничанка, яка проживає у Бразі?
З власної ініціативи і за власні кошти українська громада у місті Брага на півночі Португалії встановила пам’ятний знак Героям Небесної Сотні і полеглим воїнам АТО. Десять років минуло з того часу. Відкрили пам’ятник у квітні 2016-го. Він єдиний такий у Європі на честь Героїв Революції Гідності.
Як розшукав його журналіст «20 хвилин»?
Місце здалося знайоме, але ж я тут ніколи не був!
Ще тоді, у 2016-му, автор цієї публікації дізнався про відкриття пам’ятного знака у Бразі з повідомлень в Інтернеті. Бачив фотознімки пам’ятника, місце його розташування.
Торік, під час перебування у Португалії, захотілося вочевидь побачити символ пам’яті нашим Героям. Мав попередню домовленість поспілкуватися з представниками української діаспори. Вони обіцяли показати, де знаходиться сквер, в якому встановили цей пам’ятний знак. Туди мене мала провести вінничанка пані Оксана, яка проживає у Бразі.
До зустрічі із землячкою ще залишався час і я вирішив побувати на міському стадіоні Браги. Йдеться про стару спортивну арену. Бо у місті є новий футбольний стадіон. Його збудували до футбольного Євро-2004. Той чемпіонат приймала Португалія. На старому тепер відбуваються змагання з інших видів спорту, здебільшого з легкої атлетики.
Побувати на стадіон хотілося тому, що там незвичні трибуни. Мені розповідали, що вони виготовлені з каменю. Суцільні кам’яні лавки оперізують чашу стадіону рядами знизу до верху. Загалом тут 30 тисяч місць для уболівальників. Конструкція трибун надійна, бо з каменю, але дуже непроста. Як її встановлювали, складно уявити.
До стадіону можна пройти через сквер. Так ближче, ніж йти дорогою в обхід. Ступивши на територію скверу, здалося, що це місце знайоме. Але ж раніше я ніколи не був у Бразі! З’ясувалося, пам’ять відтворила картини з фотознімків. Їх публікували після відкриття пам’ятного знака. Коли їх розглядав, звернув увагу на місцевість. Тепер побачив її очевидячки. Зупинився, роздивився, і звернув увагу на знак, схожий на свічку. Саме у такій формі виготовлено пам’ятник нашим Героям. Він знаходився у глибині скверу.
Підійшов ближче і переконався: так і є, це той само символ, встановлений у 2016-му році.
Від несподіванки емоції переповнювали мене! Зателефонував вінничанці і повідомив про нове місце зустрічі. Здивував її тим, що чекаю у сквері біля пам’ятника.
«Після відкриття заспівали «Боже, великий, єдиний»
З вінничанкою пані Оксаною розмовляли біля пам’ятного знака. Вона розповіла, що українська громада у місті Брага дуже активна. Попри те, що українці далеко від рідної землі, вони не перестають робити добрі справи для своєї країни. Найперше, збирають допомогу на підтримку військових на фронті. Готують передачі. Налагоджують контакти з португальцями, аби підставили плече для наших оборонців. Наприкінці вересня нинішнього року з Браги в Україну поїхав автомобіль швидкої. Його доправив Михайло Комар. Перед дорогою водій під’їхав до пам’ятного знака Героям Небесної Сотні. Разом з представниками нашої діаспори помолився, вшанував пам’ять полеглих і вирушив у далеку поїздку. Понад чотири тисячі кілометрів відстань між цими двома містами. Це вже четверта така автівка за останні роки. Про це пані Оксана дізналася із повідомлення у Фейсбуці активної українки Валентини Бикової.
Як каже співрозмовниця, у Бразі українці об’єднані у низку громадських організацій. Є серед них вінничани і ті, хто приїхав сюди з деяких районів нашої області. На чужині люди міцніше гуртуються, ніж вдома. Найбільш складний період припадає на той час, коли ще не вивчив мову. Моя співрозмовниця опанувала португальську. Вона одна з тих, хто була у муніципалітеті Браги у якості перекладачки, коли вирішували одне з питань для нашої громади.
Цікавлюся, як виникла ідея створити пам’ятний знак на честь Героїв Майдану. Чую у відповідь від співрозмовниці, що все почалася із спогадів, якими українці ділилися між собою про події на Майдані у Києві, а також в інших містах, кожен говорив про свій регіон.
—Ми багато говорили між собою, але є людина, яка подала ідею, це — наш священик протоієрей Дмитро Ткачук, — продовжує розповідь пані Оксана. — Він організував збір коштів, спілкувався з представниками муніципалітету Браги. Треба подякувати португальцям за розуміння. Попри те, що земля у місті дорога, вони виділили місце для встановлення пам’ятного знака. І не десь на задвірках, а у середмісті, у гарному сквері.
Над пам’ятним знаком працював португальський майстер Фернандо Жорже. Його кандидатуру порадили у муніципалітеті. Він запропонував декілька варіантів. Зупинилися на тому, що має вигляд свічки. Він символізує вічну пам’ять, скорботу, безсмертя душі. Це як світло подвигу полеглих і шана живих.
Відкривали пам’ятний знак урочисто, але із скорботою (крайній ліворуч ініціатор створення пам'ятника протоієрей Дмитро Ткачук).
Зібралося багато людей. З Лісабона приїхала посол України в Португалії, тоді на цій посаді працювала Інна Огнівець, були представники українського Консульства у місті Порто. Не залишилися байдужими й португальці.
Перед нами виступав віце-президент муніципалітету Брага заступник мера міста Браги Ферміну Маркеш.
Перед відкриттям відбулося богослужіння, під час якого виголошувалася молитва за Україну, а також за загиблими на Майдані та на Сході України. Відтак пам’ятник освятили, а тоді відбулася заупокійна служба, її ще називають палка молитва, за упокій душі Героїв.
Автора пам’ятника португальця Фернандо Жорже нагородили орденом Святого архистратига Михаїла. Це нагорода УПЦ Київського патріархату. Діти українців з суботньої Кирило-Мефодіївської школи, а також недільної школи з міста Авейру продемонстрували своє вміння у читанні віршів та виконані пісень на патріотичну тематику. Виступали також художні самодіяльні колективи дорослих українців.
Завершилися урочистості, як кажуть, на піднесеній ноті: присутні хором заспівали духовний Гімн України — «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни». Співали величаво, як кажуть, на одному подиху. За нашим співом з цікавістю спостерігали присутні португальці.
Діти українців вивчають і португальську, і рідну мову
Брага є центром католицизму у Португалії, тут резиденція архієпископа. Найбільше храмів, монастирів, каплиць у порівнянні з іншими містами. Кафедральний собор —найдавніший в країні: збудований ще в ХI столітті.
Неподалік від міста знаходиться знаменитий архітектурний комплекс Бом-Жезуш. Він відтворює Хресну дорогу Господа на Голгофу. Монументальні сходи ведуть вгору до величного храму. По дорозі обладнано святилища. Це місце паломників з усього світу. Комплекс є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У Бразі є українська релігійна громада — православна парафія на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та Софії. Це одне з місць зустрічі українців.
Представники нашої діаспори не оминають нагоди демонструвати свою культуру та кухню на традиційних фестивалях. Готувати наші господині вміють краще, ніж португальські! Це без перебільшення. А національне вбрання мають дорослі і діти. Такою розкішної красою вишиванок місцеві не можуть похвалитися.
Є у місті українська Кирило-Мефодіївська школа, вона працює у суботні дні. У будні діти українців навчаються у португальських школах, а у вихідні відвідують суботні, чи недільні українські школи. Такі заклади надають дітям освіту за програмою українського Міністерства освіти і науки. Її учні мають можливість отримувати офіційні документи державного зразка про середню освіту.
Вас може зацікавити:
«Це тільки 17 імен»: у Вінниці презентували перший том книги про медиків, яких забрала війна
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
