Вінничанка Ірина Шкарапута у п’ятницю, 22 квітня, стала бронзовим призером Чемпіонату Світу з жиму лежачи! «З результатом 100 кг, вдало відпрацювавши усі три підходи, вона займає третє місце у ваговій категорії до 52 кг, серед юніорок!» - про це на свій сторінці на Фейсбуці написав її тренер Іван Чупринко. А сьогодні його черга показати новий рекорд – продемонструвати свою Силу на весь Світ.
Ваня настільки світла і сильна людина, що щиро хочеться його підтримати. Прикро, що за браком грошей, Іван не зміг взяти з собою дружину Юлю. Сьогодні вона – головна його підтримка. Юля вболіватиме у Вінниці…
Я особисто знайома з нашою олімпійською чемпіонкою Наталею Добринською (вона, до речі, як й Іван, тренувалася на «Колосі»). І знаю, що вона перед змаганнями обов’язково телефонувала мамі й батьку. Це, як гарна прикмета, ритуал… У Івана Чупринки батьків немає. Точніше - вiн не знає, де сьогодні ті люди, які дали йому життя… Його виховував дитячий будинок і вулиця. А потім уже спорт зробив його Сильним…
Трансляцiя Чемпiонату свiту з жиму лежечi - Іван Чупринко (категорія 66 кг) чоловіки – почнеться 23 квітня о 18 годині за київським часом.
Перед змаганнями з Іваном Чупринком записали інтерв’ю – його «Не очень публичное мнение».
Історія про силу. Силу волі і силу м’язів. Штангою Іван Чупринко вижав не тільки рекорд світу, а й свою нову долю… З двох років у дитячому будинку, у четвертому класі утік на два роки…
А тепер йому не втекти від слави. Тепер народний депутат у нього в учнях...
У 2015 році на чемпіонат світу пауерліфтингу (жим лежачи) у ваговій категорії до 66 кг з новим світовим рекордом чемпіоном став 29-річний вінничанин, майстер спорту міжнародного класу Іван Чупринко. Він покращив свій власний світовий рекорд на один кг. Нове досягнення - 239,5 кг. На тренуванні жме 270 кг…
Поки Іван закінчував тренування, підійшов один з присутніх у спортзалі:
- Нас з Бару – п’ятеро. Їздимо у Вінницю до Івана, щоб чогось досягти. У нас є в Бару свій спортклуб, але проблема з тренером. У нас є чемпіонка України навіть… У нього на тренуванні одна умова: щоб ми були під його наглядом. І ми вже другий рік їздимо у «Колос».
- Тричі на тиждень?
- І чотири, і п’ять – скільки скаже. Перед чемпіонатом Україною бензину не жаліли.
- Жорстокий тренер у вас?
- Жорсткий. Але дуже результативний. Як людина він дуже світлий. А, як тренера, не всі витримують. Він про це попереджує.
- У чому так жорсткість?
- Він не відступає. Він не розуміє, що тобі боляче. Бо весь спорт на болі, витривалості і терплячості. Тобто він до себе вимогливий і до всіх інших. Це по-перше. А по-друге, у нас немає 8 березня, 1 січня…
- Дієта?
- Ні, у нас все просто. Виробники спортивного харчування нехай рекламують, яке воно хороше. У нас – методика. Чисто методичним шляхом ідемо. Він одразу сказав: «Хлопці, це все викинуті гроші, треба пахати…» Люди, які мають гроші, їм легше щось купити, аніж пахати.
- Коли найближчі змагання?
- В суботу. Мені 34 роки, я борюся за майстра спорту. Сильніший, ніж зараз, я не був ніколи.
Його звати Роман Лотоцький. Він сам підійшов до нас в «тренажерці» спорткомплексу «Колос», як ми тільки розклалися писати «Не очень публичное мнение» Івана Чупринки. І те, що Роман розповів про свого тренера, мабуть, у чомусь важливіше за його титул чемпіона світу. Іван нашої розмови про нього не чув, відійшов якраз до своїх учнів. Серед них є старші за тренера. Сьогодні він приклад для інших. Для багатьох з нас…
«Дєтдомовський» Ваня. Державна дитина. Міг спитися ще до 20 років. Або б посадили… Так буває, коли ти нікому не потрібен… Йому пощастило з людьми. Премія від долі. Не знаю, за якою методикою виховувала його Катерина Петрівна, але чомусь згадався Макаренко з його «Педагогічною поемою»… І ще «Республика ШКИД»… Вихователька стала мамою. І він це пам’ятає.
- Я з брацлавської школи-інтернату. З двох років... Папу ніколи не знав. Маму бачив років 20 тому. Може й більше… Бабушка приїжджала. Вона померла давненько вже… Чи знає мама про мої перемоги? Не знаю. Хоча в газетах пишуть…
Будуть ще книги писати - настане і такий час. До нашого інтерв’ю чула історію про те, які він тікав з інтернату, жив у собачій будці… Подробиці не питала. Не захотіла. Бо він зміг перекреслити старе життя заради себе нового. Але не забуває звідки виліз.
- Дисципліна в дитдомі була в плані режиму. Там було хороше виховання, це ми були більш вредні…У четвертому класі я втік, два роки гуляв по Вінницькій області… Чи просив гроші? Так, як цигани зараз роблять… Мене зловили і відправили назад – в інтернат… Саме перший тренер – Андрій Андрійович Мохник дав мені життя в спорті, зацікавив мене… Він вимагав. А тоді я цього не розумів… Спорт – це насамперед дисципліна… Хочеться іноді випити пива перед телевізором, але не можна… Я чудово розумію, що в інтернат я потрапив не від хорошого життя. Батьки мої пили, є схильність до алкогольної залежності…
Державний спортсмен. Він живе у гуртожитку при «Колосі». За світовий рекорд і перше місце на чемпіонаті Україна його заплатила 25 тис. грн.
- Старають гроші відкладати на житло. Щоб заробити на своє, це ще років десять треба рекорди бити…
Іван жартує, хоча насправді це несмішно. Боляче, що спорт в Україні потрібен тільки спортсменам. Тому вони їдуть звідси, а не тому що вони не патріоти… Чупринці із закордону конкретних пропозицій ще не було.
- Якщо запропонують виступати за іншу країну? Якщо буде можливість переїхати з дружиною, то може погодився б. А може й ні…
Моя мрія – стати десятикратним чемпіоном світу. Два рази вже став. Головне, аби здоров’я вистачало. Мій конкурент у ваговій категорій – японець, то йому 52 роки. Він п’ятикратний чемпіон.
- У Вас все болить?
- У мене все болить, у японця теж все болить… На біль уже не звертаю увагу – треба…
- Прізвище «Чупринка» не всі знають навіть у «Колосі», хоча Ви рекордсмен світу…
- Я не прагнув заробляти гроші, а прагнув стати чемпіоном світу. Мене не знають ті, хто далекий від мого виду спорту. Так само і я не знаю з інших видів…
А ще у Івана є мила дружина Юлія. Вона - кухар у ресторані «Гостинний пан». Але їсть чоловік дуже мало. Спортсмен… Помітно, що вони закохані. І їхні мрії однакові…
Ось сторiнка Івана в Фейсбуці.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 23 квітня 2025
Читати номер