В “білих плямах” історії міста буде розбиратися новий музей

У місті існує багато різних історичних осередків, угрупувань. Але всі вони слабо взаємодіють між собою, через безсистемність і непослідовність роботи, виникають  проблеми в координації роботи в галузі міської історії. Тому влада разом із представниками дослідницьких та музейних установ, навчальних закладів і громадського сектору хочуть створити «Центр історії Вінниці». Ця ініціатива має популяризувати історію та культуру міста, сформувати його імідж тощо. На круглому столі в міській раді  22 лютого розповідали як все буде. Рішення виконкому вже є, залишилося затвердити на сесії і взятися за перший проект: це план заходів на 2017, 2018, 2019, 2020 роки, пов’язаний з важливою датою — 100-річчя української революції 1917-1921 років.

Спікери пояснюють навіщо це Вінниці:

• виникла потреба в утворенні міської музейної установи. Адже в Вінниці відсутній орган, який відповідає за реалізацію міської політики у сфері історичної пам'яті та публічної історії.

• профільні дослідження. За словами історика Олександра Федоришина, цілі етапи історії Вінниці залишаються непоміченими і незначними, наприклад, середньовічність міста і його ранньомодерність.

• сформувати імідж міста.

• презентувати історичну та культурну спадщину міста.

• сприяти підвищенню туристичної привабливості і покращенню якості екскурсійних послуг.

Юрій Легун, доктор історичних наук, директор Державного архіву:

— Ми прагнемо популяризувати вивчення історії Поділля та рідного міста. І сьогодні можемо побачити, що зроблено чимало для того, щоб цю ідею реалізувати. Продовжуються індивідуальні дослідження, створені різноманітні робочі групи, громадські організації тощо. Але якщо ми подивимося на них об'єктивно, то можу сказати, що всі вони мають дві великі вади: недостатня організація роботи і брак комунікації з владою. Я хочу вірити, що з появою цього центру, ми зможемо обидві вади залишити в минулому і спільними зусиллями йти вперед.

Ольга Коляструк, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії та

культури України ВДПУ ім. М. Коцюбинського:

— Історія знаходиться на етапі демократизації та гуманізації. Історики у зв’язку із цим “виходять із кабінетів”. Вони вже не можуть бути лише шкільними учителями чи аудиторним викладачем, а обов'язково мають комунікувати із громадськістю. Створення «Центру історії Вінниці». — це осмислення нашої ідентичності. Це відшукування історії міста, ідентифікація себе у часі, винайдення свого обличчя серед інших регіонів України. Тішить те, що в цій роботі бере участь молодь:  випускники історичного факультету, молоді журналісти і філологи.

В Україні вже існують подібні проекти. Наприклад, Центр міської історії Центрально-Східної Європи у Львові, Центр урбаністичних студій Києво-Могилянської академії у Києві та  Інститут історії Дніпра.  До речі, представник останнього був присутній на круглому столі і поділися досвідом з колегами щодо створення такої ініціативи:

— Ми стартували 12 січня цього року. Для чого ми це робимо? Так я історик, я люблю своє місто і хочу його вивчати. Але це моя, як історика, особиста проблема, — розповідає Олег Репан, кандидат історичних наук, представник Інституту історії Дніпра, ветеран АТО. — Мені треба пояснити владі, чому це потрібно їм. Якщо Дніпро чи Вінниця не зможуть себе продавати в гуманітарному сенсі, ми будемо втрачати робочі місця, і місто перестане бути туристично привабливим.

За його словами, сучасні людині зараз не принципово, де жити, якщо вона працює віддалено. Наприклад, програмісти. І таких людей стає все більше:

— Він буде жити там, де комфортно, — каже він. — Там, де буде відчувати себе вдома. Ось оце "вдома" ми, історики, можемо продати цій людині. Тільки тоді він приноситиме свої гроші і податки в скарбницю міста.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google