"Цікавий" поляк пан Костецький

Станіслав Іванович – розумний, креативний, творчий та відданий своїй нелегкій справі чоловік. Свідченням такого розуму та креативу є лишень те, що звернувшись до пана Костецького, наприклад з проблемою в отриманні «Карти поляка» чи труднощами в оформлені візи до Польщі, вказаний пан без будь-яких проблем, звісно за певну суму «умовних одиниць», «віддано» підійде до її вирішення, при чому настільки «віддано», що навіть не звертатиме уваги на відсутність польського коріння, трирічної участі в житті громадської організації, знання мови та традицій і, навіть вашого етнічного походження, головне щоб «умовні одиниці» були альтернативними цій «відданості».

Здається все просто і зрозуміло, є люди з проблемами, є потрібні зв’язки в посольстві, є результат – «умовні одиниці»,

Але де ж тут «креатив»? А «креатив» полягає в тому, що отримуючи ці самі «умовні одиниці» Станіслав Іванович отримує додатковий прибуток, за який вряд чи звітує відповідним органам і тому, він створив такий собі «українсько-польський туристичний сервіс» - маленький пункт «відмивання брудних грошенят» не лише своїх, а й «чужих», звісно за певний відсоток. І як результат вдалого застосування «креативу» маємо: офіційний дохід та авторитет серед «чужих», а точніше, «своїх» постійних клієнтів з числа керівників полонійних структур.

Такими «своїми» у пана Костецького є пані В.Лясковська-Щур (м.Житомир) та більш відданий, з «творчим» підходом до вирішення проблем, пан Ю.Войціцький (м.Вінниця). Останній, не так давно, «плакався» в стінах Верховної Ради, що нелегко живеться польській меншині в Україні, звинуватив владу у відсутності підтримки поляків та просив, а точніше сказати, вимагав гроші для польських національно-культурних товариств.

Відео дня

Відшукати відповіді на ці питання складно.

Розмірковуючи над цим, та беручи до уваги практику інших сучасних політ-проектів, ми бачимо, що окрім ідеї та електорату, якого у пана вистачає завдяки його «креативу», необхідно також мати відповідну спонсорську підтримку, адже належне фінансування не полягає у витрачанні на «хабарі» для вирішення тих чи інших питань, ні. Воно полягає наприклад в оплаті орендованого приміщення, послуг кваліфікованих спеціалістів-політологів, піар-менеджерів та іншого персоналу, не кажучи про наявність елементарної оргтехніки. А що ми маємо? А ми не маємо нічого, і нічого мати не будемо. Як це не смішно, але говорити про такі великі речі, у нашому випадку, здується безглуздо.

Чому?

Та все тому, що всі ми з Вами були свідками, як на етапі створення партії пан Костецький не знайшовши достатньої підтримки потенційного електорату серед представників польської національної меншини України, використав статистичні дані Римо-католицької церкви, це близько 2 млн. осіб, та зареєстрував партію.

«Достойно» організував з’їзд делегатів, який здається був першим та єдиним.

Коли діло дійшло до реєстрації регіональних осередків, свій «креатив» та «творчий» підхід продемонстрували «свої» - В.Лясковська-Щур та Ю.Войціцький.

І як виявилось, їх неординарного підходу вистачило тільки на підробку протоколів установчих зборів регіональних осередків.

І, що ми наразі маємо? Де ж ті окремі політичні сили? Де ресурси? Де впливові зв’язки та спонсори? А їх не було, немає і ніколи не буде, бо люди з розумом, в тому числі і поляки, відразу знайшли відповідь на питання ХТО ВОНИ?! А ми з вами не змогли відповісти, і в результаті маємо те, що на протягом майже 3-х років пан Костецький і надалі «творчо» всім вкладає у вуха, що лишилось зовсім трішки почекати. І я переконаний, і запевняю Вас, що це «трішки» почекати ми ще будемо чути і чути. І чути це ми будимо до тих пір, доки, в решті решт, самі не з’ясуємо ХТО ВОНИ? - такий собі український поляк пан Станіслав Іванович та його «свої».

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.