Жива історія: невідомі факти про життя та улюблені троянди лікаря Пирогова

Ольга БОБРУСЬ

Екскурсоводи з вінницького музею імені Миколи Пирогова проводять онлайн ексурсіїї.
А ви знали, що відомий лікар дуже любив троянди та піклувався про них?
Дивіться відео, в якому ви ще дізнаєтесь багато цікавого про життя Пирогова.

Музей був відкритий 9 вересня 1947 року у колишній садибі Миколи Пирогова Вишня, яку він придбав у спадкоємців доктора медицини Гриколевського на торгах у Києві 1859 року, працюючи на посаді попечителя Київського навчального округу.

Об’єктами музейного комплексу є півтораповерховий будинок і аптека, які споруджені Пироговим у 1866 році, та церква-некрополь, будівництво якої завершено у 1885 році. З 1882 року тут спочиває набальзамоване тіло лікаря.

Відео дня

v class="embed-responsive embed-responsive-16by9">

Пирогов за порівняно короткий час упорядкував занедбане господарство. Однак його основним заняттям була лікарська справа. У садибі Вишня М.І. Пирогов відкрив лікарню, де робив складні на той час хірургічні операції, які мали гарні результати.

Помер М.І. Пирогов 23 листопада (5 грудня н.с.) 1881 року. Набальзамоване петербурзьким лікарем Д.І. Виводцевим тіло лікаря 24 січня 1882 року було перенесено до родинної усипальниці, над якою 1885 року за проектом академіка В.І. Сичугова була побудувана церква і освячена на честь св. Миколи Чудотворця.

Практично цим було покладено початок Пироговському музею у Вишні.

Але яке відношення Скліфосовський, Сталін і Супрун мають до вченого Миколи Пирогова? Ми зібрали неймовірні і цікаві факти про життя і останні дні вченого:

Якби Скліфосовський у квітні 1881 року не приїхав сюди у садибу, у село Вишня, запросити Миколу Івановича на святкування його 50-річчя лікарської та наукової діяльності, може й не став би він тоді Почесним громадянином Москви – за півроку до смерті. Не висів би його портрет Рєпіна у Третьяковській галереї …
Якби Сталіну на другий день після звільнення Вінниці генерал-полковник Смирнов не розповів про усипальницю із забальзамованим тілом хірурга і про його заслуги в воєнній хірургії, не було б негайного наказу створити музей - розпорядження Ради Народних Комісарів СРСР від 27 жовтня 1944 року. Ще до закінчення війни на станцію Вінниця везли залізницею не танки, а ю цемент і дошки - «на музей»… Напередодні Перемоги - 8 травня 45-го почали першу ребальзамацію – чотири місяці - до 4 вересня. Це єдиний у світовій науці випадок, коли відновили тіло через 64 роки після смерті…
І якби в.о. міністра Супрун на Фейсбуці не запропонувала зекономити 199 034 грн. на десятій ребальзамації тіла Пирогова, не згадали б знову про геніальність вченого. І не так швидко вінницька влада знайшли б гроші на новий бальзам для його тіла… З ним і з душею визначився Священний Синод Православної церкви ще 137 років тому - у 1881 році, видавши дозвіл на бальзамування тіла Миколи Івановича, «…щоби учні і послідовники благородних та богоугодних справ М.І. Пирогова могли бачити його світлий образ».

Про бальзамування, останній портрет, який написав художник Ілля Рєпін і про останні роздуми лікаря у матеріалі: