- Питання збереження історичної спадщини для України завжди було і лишається одним з найбільш болючих та актуальних одночасно, - пише автор у змісті петиції. - Ми маємо надзвичайний сплеск цікавості Українців не тільки до історії загалом, а й до історії власних родин, все більш популярними стають генеалогічні дослідження.
На думку Камерістова, так можна “зберегти для нащадків не тільки традиційні джерела інформації таких досліджень, але й додаткові (які іноді бувають єдиними) так званого «радянського» періоду”.
Відмовили бо не місцевий
Це вже не перша спроба Ростислава. Як вказано на його фейсбук-акаунті, хлопець народився в Артемівську на Луганщині. Але зараз проживає у Львові. Там він зустрічався з засновником вінницького Центру вивчення генеалогії “Пращур” Віктором Долецьким на різних подіях, про що нам вказав сам Віктор.
- Так це не перша його спроба створити петицію, - каже він. - Ростиславу відмовили в багатьох містах України.
Про це пише і сам луганчанин, коли йому відмовили у Чернігові через те, що він “не є членом територіальної громади"
- У Законі "Про звернення громадян" нічого не сказано про те, що статут територіальної громади може визначити "коло осіб" хто може подавати петицію, лише зазначено, що статут регулює термін та збір підписів, - пише у пості на фейсбуку Ростислав Камерістов.
Але у Вінниці йому пощастило більше: тут, принаймні, петицію вже опублікували.
Чи є цікаві речі для історії у чиновників та комунальників?
Засновник Центру вивчення генеалогії "Пращур" Віктор Долецький розповів, що вони знаходили подібні пам'ятки в архівах комунальних чи державних підприємств:
- Наприклад ми часто звертаємось в сільські ради, де зберігаються "Господарські книги" - дуже цінне джерело про селян, які велись з 1944-го року, - каже він. - Також декілька раз знаходили особові справи на заводах по працівниках. Але часто такі справи вже знищені після 30-ти років зберігання.
Віктор також розповів, оскільки такі документи знаходяться не в держархіві, то доступ до них вкрай важкий.
- У військоматах зберігаються листки призовників і через шістдесят років зберігання їх просто знищують. Таким чином, було втрачено маса документів про українців які воювали у Другу світову війну, - розповідає засновник Центру вивчення генеалогії “Пращур”.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер
Дарья