Треті роковини смерті Юри Матвійчука. Чи покарали тих, хто його бив під клубом на Замості?

Юрі назавжди залишиться 23. Фото з сімейного архіву його родини

«Моєму синочку мало б виповнитись 26 рочків. Буду весь день біля нього…». Так розповідала мати Юрія Леся Панчук про те, що проведе цілий день на кладовищі. 25 квітня в її сина був День народження. І йому назавжди залишиться 23.

«Я вітаю тебе, ти завжди для мене живий, люблю тебе і дуже сумую, спи спокійно, мій соколику, легких тобі хмаринок», — написала Леся на своїй сторінці того дня та виклала відео з останніх фотографій сина.

На кожній Юра посміхається. На знімках він, або у компанії друзів, або у військові формі під час служби в армії. Виглядає щасливим. Мати береже пам'ять про сина. Навіть без прив’язки до дат вона пише сумні пости, вірші, поширює фото зі словами «Мама тебе пам’ятає».  

Навесні 2018-го Юрій Матвійчук повернувся з армії. Вдома не сидів, а одразу влаштувався на роботу. І, як каже мати, вона не встигла сином, що повернувся зі служби, натішитися. Невдовзі — втратила.

Сталося це рівно три роки тому в цей день, 27 травня. До смерті хлопця, який тільки починав доросле життя, призвела бійка під «Планета Мода-Баром». Вона сталася після конфлікту з охоронцями у клубі в ніч з 19-го на 20-травня, близько четвертої ранку, коли Юра з друзями вже мав іти додому після святкування там Дня Європи.

Під час сутички хлопець отримав черепно-мозкову травму, яка спричинила смерть. Юнак помер в лікарні за тиждень після госпіталізації. У нього чимало було травм на тілі, але травма голови — смертельна.

Позаторік, нагадаємо, сайт vn.20minut.ua розповідав про те, як рухається судовий розгляд провадження про смерть Юрія. Тоді мати звернулася в редакцію, переживаючи, що процес затягнувся і винуватці смерті її сина уникнуть відповідальності за скоєне. В той час на засіданнях ще прямо не говорили, але захист вів до того, щоб перекваліфікувати справу у ненавмисне вбивство. А пішли матеріали до суду з другою частиною статті 121 Кримінального кодексу України, яка каже про умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті, скоєне групою осіб.

Два роки тому мати хлопця казала, що обвинувачені — охоронці клубу, які працювали неофіційно. Вони не визнавали своєї вини. 

— Мені так пояснили, що захисники хочуть їм поміняти статтю на ненавмисне вбивство, й тоді покарання буде невелике — від трьох до п'яти років тюрми, — казала Леся Панчук. — Їхні адвокати все роблять, щоб вони якнайменше отримали...

Засудили двох, але не однаково

Яка ж ситуація сьогодні, через три роки після смерті Юрія? Як дізналася редакція, справа зараз на апеляційному розгляді. У суді першої інстанції за тяжкою статтею 121 засудили тільки одного з двох чоловіків, що барв участь в бійці під клубом на Замості. Другому — змінили статтю на легкі тілесні. Одразу ж після вироку він вийшов із зали суду вільним, бо попередній арешт врахували за відбуте покарання.

Тобто злочин, як вирішив суд, був не скоєним групою, а у кожного підсудного своя кваліфікація. Це рішення винесли 4 серпня минулого року. Його можна прочитати за цим посиланням. 

— Справа в міському суді завершилася тим, що Богдану Гордієнку присудили 200 годин громадських робіт і зарахували в строк покарання попереднє ув’язнення. Частина перша статті 125 в нього стала, умисне легке тілесне ушкодження, — каже Леся Панчук і цитує з вироку: — У діях Гордієнка, як вирішив суд, відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121. Його звільнили прямо з зали суду.

Другому обвинуваченому залишили статтю про тяжкі тілесні. Призначили покарання у вигляді восьми років ув’язнення.

— Володимира Сокура залишили під вартою, — розповідає мати. — Його адвокат подала апеляцію, бо вони не згодні. Хочуть зробити так, аби це було ненавмисно і Юра травмувався від падіння. Але це неправильно, що їх розмежували. Бійка тривала 14 хвилин. За цей час наносили удари обоє, Гордієнко почав бійку, закінчив Сокур. Тільки він залишається у слідчому ізоляторі, і вважається, що він вже відсидів три роки. Якщо йому змінять статтю на ненавмисне вбивство, то звільнять, наче він своє вже відсидів.

Крім сторони захисту названого чоловіка, апеляційні скарги на рішення Вінницького міського суду подали прокуратура та потерпілі (батьки загиблого Юрія). Погодився з рішенням тільки звільнений.

В документах вони непрацюючі

У судовому рішенні першої інстанції читаємо, що обидва обвинувачені — непрацюючі. Питаємо про це Лесю Панчук.

— В суді ніхто не доказує, що вони охоронці, і не намагається доказати, — каже жінка. — Але по свідченнях, Гордієнко був там охоронцем нелегально. На ньому й сорочка була біла з бейджем, яку він зняв перед бійкою. А по Сокуру ми докопалися до того, що він — майстер спорту з боротьби. Оце він в кінці бійки мою дитину кинув через себе і потім вдарив ногою по голові, хоча не визнає цього. Все роблять, що Юра впав і вдарився головою з власного зросту, тому в нього така травма — ззаду голови. Але травма була з лівого боку і не одна.

«Смерть настала від закритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась набряком та дислокацією головного мозку», — читаємо в рішенні першої інстанції. Про те, що Юру після прийому і падіння вдаряли ногою по голові, говорять свідки бійки. Їхні слова переказали у вироку. А пояснення експерта процитували так:

«При проведенні СМЕ в області голови виявлено три тілесних ушкодження, а саме в лівій тім`яно-скроневій ділянці та в обох очних ділянках по синцю овальної форми. Велике ушкодження могло виникнути від декількох ударів в одне місце. Від ударів рук — малоймовірно. Однак, одного падіння достатньо для утворення такого ушкодження».

— Всі свідки казали, що Юра не вдарявся головою об землю. Навіть сам Сокур це говорив, коли його допитували в кінці, — стверджує Леся Панчук.

Вона має питання до експерта, чиї свідчення їй видаються нечесними. Жінка каже про його хороші стосунки з адвокаткою обвинуваченого. Мовляв, тому він в суді заперечував написане у свідоцтві про смерть, виданому батькам.

— Він це написав в лікарському свідоцтві про смерть і підкреслив. Ніхто ж його не купляв і не заставляв, сам надрукував, від чого дитини померла, назвав травми, а нижче написав ручкою «напад з метою вбивства», — каже Леся Панчук. — Коли його викликали у суд, я питала: «Ви ж написали рукою своєю, ніхто вас не просив, ви мені винесли просто це свідоцтво зі словами «напад з метою вбивства»?..». Він від цих слів віднікувався, сказав, що то нічого не значить.

Наступне засідання може бути останнім

З слів матері загиблого юнака, в апеляційному суді зараз переслуховують записи судових засідань, щоб дослідити участь кожного з обвинувачених в бійці та перевірити, чи вірно в першій інстанції винесли рішення. Допитували тільки її, як потерпілу. Більше нікого не викликали. Вже й дебати запланували на наступне засідання, що буде 10 червня. Воно може стати останнім в цій справі.

— Три роки суди ідуть, і я нічого не можу добитися, — плаче мати. — Я більше ніж впевнена, що вони чекають три роки, щоб Сокура теж випустити.

Захисниця цього обвинуваченого, як говорить Леся Панчук, у своїй апеляційній скарзі наполягала на тому, що сталося ненавмисне вбивство. Вона зачитала частину скарги, яка найбільше образила її. 

— «Ми розуміємо з точки зору згорьованої матері, яка втратила сина, чи пересічної людини без юридичної освіти, все вище зазначене є дурниця. Яка різниця? Послідовність визначена: вдарив, впав, вмер. Є загиблий є винуватий…». Оце таке написати! Може, я з села, але не тупа…, — не договорила мати, розплакалася.

Зупинялася від сліз жінка й коли розповідала, як реагують на неї родичі підсудних і вони самі.

— Звільнений Гордієнко ходить кожний раз на суд, прямо в очі дивиться, голову не опускає. Ніяких докорів сумління нема. Вони в мене пробачення не попросили. Настільки себе впевнено відчувають. З їхньої сторони взагалі таке ставлення. Коли в міському суді після вироку Гордієнка випустили, я на емоціях зірвалася. Будь-яка б мати там не стрималася, — знов плаче жінка. — Тоді вони мене ще й обзивали і мою дитину. Казали, що треба було навчити свого сина. Чому навчити? Він нікого не чіпав. Руки за спиною тримав, битися не хотів... А мені сказали: ходи і оглядайся. Чого я маю оглядатися? Їх боятися? Я вже не пам’ятаю, хто то сказав, чи бабця його, чи хто. Але, знаєте, як було це чути? Гордієнко тепер в суд подав довідку, що відновився в інституті, бо його виключили були. А моя дитина теж в інституті вчилася, і на роботі був… Він тільки прийшов з армії, лише два дні вдома побув, поїхав в Вінницю. Збирав документи, в поліцію хотів іти служити. В нього характеристика хороша з військової служби. Хотів в поліцію влаштуватися. А одразу пішов на роботу експедитором. Він вдома навіть не побув…

Чим завершиться розгляд цієї справи в апеляційному суді, обов’язково розкажемо, тож слідкуйте за стрічкою новин на vn.20minut.ua. А попередні наші публікації про бійку під клубом, що на Стеценка, та її наслідки, читайте у цих публікаціях:

• Хуторянські побили демобілізованого під «Планета Мода-Бар». Хлопець у комі
• Не вийшов з коми. Юра помер через тиждень після бійки під «Планета Мода-Бар»
• «У мене ком в горлі». Мати розказала, як вмирав побитий під клубом син і кого за це судять

Читайте також:

Як покарають психа, що вигнав з хати лікарів і зарубав матір? Розв'язка трагедії на Бучми

Розслідування катастрофи військового літака Ан-26 не завершили, а додали трьох підозрюваних

Перед судом у Хмельницькому влаштували виставу учасники вінницької справи. Що сталося і хто грав?

Хабарі в сервісному центрі. Взяли на гарячому звільнених і поновлених на службі поліцейських

Якраз почався суд за стрілянину під «Аурою», або Чому водій BMW X-5 тікав від поліцейських

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.