Податковий кодекс - початок кінця?

Сьогодні законопроект Податкового Кодексу, який був прийнятий в першому читанні 16 червня 2010 року, критикують всі: і влада, і опозиція, і науковці, і експерти. І це є закономірним, оскільки принцип роботи органів податкової служби з платниками податків, який закладений в проекті Податкового кодексу, побудований, на жаль, на каральній функції.
Звичайно, каральна функція - це один із засобів забезпечити виконання податкових зобов'язань і без неї ніяк. Але, наприклад, що буде з платником податків, який не допустив органи податкової служби до перевірки, (навіть якщо відсутні підстави для перевірки)? В цьому випадку податковий орган звертається до суду з заявою про зупинення операцій на рахунках у банках та інших фінансових установах. Строк розгляду такої заяви - два дні.
Рішення ж суду про задоволення вимог органу державної податкової служби є остаточним і не підлягає подальшому оскарженню. І залишається відкритим питання - чи буде у платника податків можливість довести те, що податківці не пред'являли направлення чи воно було неналежним чином оформлене. І яким чином суд повідомить сторони про розгляд, якщо строк - 2 дні?
Зупинення операцій на рахунках у банках може призвести до порушення виконання зобов'язань по договорах, що може знищити репутацію підприємства. І наслідки цього вже будуть відчувати наймані працівники, що в кінцевому результаті вплине на сплату податків. Тому дані норми законопроекту закріплюють адміністративний тиск на підприємців, не залишаючи їм вибору на захист своїх прав.
Також Головне науково-експертне управління у своєму висновку звернуло увагу на те, що у відносинах між платниками податків та органами державної податкової і митної служби проект Податкового Кодексу надає перевагу останнім, наділяючи їх надмірними повноваженнями. Вони подекуди входять в суперечність з відповідними нормами Конституції України, що визначають загальні засади конституційного ладу, конституційні права та свободи людини і громадянина (статті 1, 3, 8, 19, 24, 30, 31, 32).
В проекті введено поняття консультації та податкового роз'яснення. З одного боку, для підприємця зручно: отримав консультацію і діє згідно з нею. І навіть якщо така консультація порушує законодавство, підприємець не буде притягуватись до відповідальності.
Але це ж небезпечно для держави в цілому, так як на законодавчому рівні надається право податковим органам видавати «дозволи» на порушення закону. І ніхто за це не буде нести відповідальності, в тому числі і посадова особа, яка надала таку консультацію чи роз'яснення. Читаючи дану главу проекту, мені пригадались судові спори, де дуже часто податкові роз'яснення судом не бралися до уваги, так як порушували законодавство.
Слід відмітити і позитивні моменти цієї глави - це те, що податкові консультації та роз'яснення можна оскаржувати, тобто в судовому порядку можна розв'язати спірну ситуацію по застосуванню законодавства до накладення санкцій. Але надання податковим консультаціям та податковим роз'ясненням статуту офіційного тлумачення законів є перебиранням податковими органами функцій Конституційного суду. А це вже не лише порушення Конституції, а й руйнування механізму стримувань і противаг в системі розподілу влади. Слід зазначити, що розподіл влади є засобом забезпечення прав і свобод громадян.
Ще одним засобом руйнування механізму стримувань і противаг в системі розподілу влади є надання повноважень Кабінету Міністрів на обрахунок бази оподаткування та визначення окремих елементів бази оподаткування. Це стосується, зокрема, податку на транспортні засоби, ставка якого щорічно буде збільшуватись на індекс інфляції, а індекс споживчих цін розраховується відповідно до проекту Податкового Кодексу центральним органом виконавчої влади.
Такі норми проекту Податкового Кодексу конфліктують з Рішенням Конституційного Суду України від 23.06.09 No.15-рп/2009, в якому встановлено, що конституційне повноваження Кабінету Міністрів України не передбачає права встановлювати загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) або визначати окремі елементи їх правового механізму регулювання.
Не залишив і поза увагою законопроект людей, які безоплатно проживають у помешканнях своїх родичів чи друзів. Таке проживання проект Податкового Кодексу визначає як дохід, з якого така особа має сплатити податок на доходи фізичних осіб.
Спрощена система оподаткування проектом Податкового Кодексу зведена нанівець, оскільки суттєво зменшені види діяльності, які можуть використовувати таку систему. Крім цього, будуть сплачуватись страхові внески до Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Податкові канікули з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2015 року запроваджені лише для фізичних осіб-підприємців, які зайняті в сфері побутових послуг і мають обсяг доходу до 300 000 гривень та для юридичних осіб, які можуть перебувати на спрощеній системі і мають річний дохід не більше 100 000 гривень, до того ж страхові внески залишаються.
Позитивними моментами проекту Податкового Кодексу, звичайно, є зменшення ставки податку на прибуток(зараз - 25%): з 01.01.2011 р. застосовується ставка - 20 відсотків; з 01.01.2012 р. – 19%; з 01.01.2013р. – 18%; з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. – 17%. Також - зближення податкового обліку з бухгалтерським щодо нарахування амортизаційних відрахувань, відображення попередніх оплат, витрат на ремонти основних засобів, курсових різниць за операціями в іноземній валюті.
Але такі позитивні моменти при наявності законодавчо закріпленого адміністративного тиску та антиконституційних повноважень органів податкової та митної служби не приведуть до економічного зростання нашої країни.
Поза увагою проекту залишено і єдиний соціальний внесок на заробітну плату, який міг би стимулювати виплату достойної зарплати.
Виходячи з негативних оцінок проекту Податкового Кодексу владою та суспільством, в нього, звичайно, будуть внесені суттєві зміни. Але цього замало. Необхідно змінити на законодавчому рівні суть взаємовідносин між органами влади та платниками податків з адміністративного тиску на взаємну відповідальність платника податків та органів податкової служби. А також стимулювати підвищення правової культури як у платників податків, так і в чиновників.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google