Бізнес без укриття має зупиняти роботу під час тривог. Про зміни, які почнуть діяти в грудні
- Четвертого грудня закінчується перехідний період для бізнесу. Під час нього можна було працювати за «жовтого» рівня тривог, якщо є згода колективу.
- Надалі доведеться зупиняти роботу до відбою. Один з варіантів, як продовжувати працювати — створити «безпечний простір».
- Що це таке, хто його має робити та за якими нормативами?
Після 4 грудня вінницький бізнес, який не має ні укриття, ні належно облаштованого безпечного простору, не зможе обслуговувати відвідувачів під час дронової загрози: роботу доведеться призупиняти, а відновлювати її після відбою.
Уряд встановив ці правила для всіх українських підприємств своєю постановою № 1092, зміни до неї внесла постанова № 1128.
Зараз можна працювати за згодою колективу
Компаніям без укриття дали перехідний період до трьох місяців від набрання чинності постановою № 1092. Весь цей час вони можуть працювати за «жовтого» рівня за погодженням з трудовим колективом. Єдиної обов'язкової форми погодження постанова не встановлює.
Юристи радять оформлювати згоду документально. Юристка Juscutum Ольга Завʼязун пише на Forbes Ukraine, що на практиці погодження доцільно оформити рішенням загальних зборів працівників і зафіксувати в протоколі.
Адвокатка Ганна Лисенко пояснює, що у протоколі варто вказати умови продовження роботи, порядок дій працівників під час тривоги, результати голосування колективу та саме рішення.
Проте такий протокол діє лише до кінця перехідного періоду. Постійною підставою працювати без захисту він не стане: ні згода колективу, ні наказ керівника цього не замінять.
Що потрібно, щоб працювати далі
Щоб і надалі працювати в звичайному режимі під час дронової загрози, на об'єкті має бути захисна споруда, тимчасове чи постійне укриття, споруда подвійного призначення й безпечний простір.
Що таке безпечний простір? З урядової постанови читаємо, що це «найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачами приміщеннях, будівлях чи спорудах». Їх облаштовують в межах «реалізованих об’ємно-планувальних рішень» та «у спосіб, що дає можливість захистити персонал та відвідувачів суб’єкта господарювання від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху».
Конкретне значення показників надлишкового тиску вибуху у відкритому тексті нормативних актів не публікується з міркувань безпеки, пояснюють на порталі 7eminar.
Для його отримання підприємство або балансоутримувач має подати офіційний запит до місцевої військової адміністрації чи територіального підрозділу ДСНС. Або звернутися до сертифікованої проєктної чи експертної організації, залученої до розрахунків захищеності приміщення.
Розрахунки захисту людей від побічної дії звичайних засобів ураження та надлишкового тиску вибуху проводить балансоутримувач – власник будівлі або експлуатуюча організація із залученням проєктантів чи експертів.
Орендар облаштовує простір на підставі цих розрахунків і погодженого з балансоутримувачем плану.
Отримувати окремий дозвіл або акт перевірки ДСНС для відкриття саме безпечного простору не потрібно. Його наявність суб’єкт господарювання або балансоутримувач декларує шляхом інформування персоналу та відвідувачів. На входах до приміщень або зовнішніх стінах чи огорожах розміщують табличку розміром 100 × 60 см із написом «Об’єкт забезпечений безпечним простором».
Права працівників і оплата часу в укритті
Крім того, є обов'язки, які діють незалежно від наявності укриття. Підприємство має визначити порядок дій персоналу під час тривоги, забезпечити, щоб сигнал дійшов до працівників і відвідувачів, і поінформувати їх про наявність або відсутність укриття чи безпечного простору.
Дистанційні працівники орієнтуються на офіційні повідомлення за місцем свого фактичного перебування.
При цьому, дозвіл працювати під час тривог (під час жовтого рівня: на червоному зупинка обов'язкова - авт.) не дає керівнику права забороняти працівникам іти в укриття. Роботодавець не може вимагати роботи в умовах явної небезпеки для життя, а внутрішні правила не скасовують ці гарантії, пише «Судово-юридична газета», посилаючись на статтю 153 Кодексу законів про працю України та статтю 6 Закону «Про охорону праці».
Водночас самовільно залишати робоче місце, не повідомивши керівника, працівник теж не може. Порядок дій має бути визначений заздалегідь і доведений до персоналу.
Окреме питання стосується грошей. За статтею 113 Кодексу законів про працю України простій не з вини працівника оплачується в розмірі не менше двох третин тарифної ставки (окладу). Якщо ж людина може працювати з укриття, оплата йде на загальних підставах, і підстав для простою немає.
Що на все це кажуть вінничани?
Ми провели опитування у соцмережах, де запитали у наших читачів, що вони думають про нові вимоги до бізнесу. Ось деякі відповіді:
Дмитро М
— Нічого не зрозуміло. Постанова неповна, не відповідає на купу питань. Якщо у моїй будівлі є залізобетонний паркінг, як я його маю облаштувати, щоб це було як укриття, які вимоги, які норми? Думаю, що буде як у ковід: виконаєш всі вимоги, а потім буде ходити поліція та накладати штрафи «за порушення норм». Такий досвід у мене вже був до війни. Витратив купу грошей та нервів, дякую.
Серце Лева
— Ну мають їх робити (укриття або безпечні простори - авт.) власники торгових площ, а не орендарі, які і так платять шалені гроші за оренду, комунальні, податки.
Раїса Батіна
— Держава, яка мала забезпечити цивільних людей укриттями, знову ж таки переклала це на плечі звичайних громадян. «Безпекою про людей» прикриває свою злочинну бездіяльність. Ганьба.
Bilokon_lazer
— Бізнес закриється, оскільки не буде за що заплатити оренду, податки та зарплати працівникам.
Що про нові вимоги до бізнесу думаєте ви? Пишіть у коментарях!
Вас може зацікавити:
До 2 мільйонів гривень від Вінниці. Як бізнесу отримати компенсацію за сонячну станцію?
Бізнесу компенсують збитки від війни. Як працює державна програма страхування
Ветеран з Вінниччини розводить австралійських раків і вже постачає їх у «Сільпо»
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
