Ветеран з Вінниччини розводить австралійських раків і вже постачає їх у «Сільпо»
- До війни Володимир Біленький розвивав ветеринарний бізнес, а після початку повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну.
- Служив у десантно-штурмових військах, воював на різних напрямках, а після повернення до цивільного життя взявся за незвичну справу — вирощування австралійських раків.
- Ми поговорили з ветераном про шлях від фронту до власного господарства, помилки й вкладення у ферму та плани на майбутнє.
Розводити раків Володимир Біленький вирішив ще під час війни. Тоді він служив у десантно-штурмових військах і в перервах між бойовими завданнями шукав ідею для бізнесу, який можна було б розвивати на землях, непридатних для традиційного сільського господарства. Сьогодні його ферма Neborak працює у Могилівці та Бохониках на Вінниччині, а продукцію вже постачають у два столичні магазини «Сільпо».
Володимир Біленький, відомий побратимам за позивним «Йорк», має й інший бізнес — ветеринарний центр Vet House. Його дружина керує клінікою, а сам ветеран разом із батьком, який також воював, розвиває ракову ферму.
До війни Володимир здобув ветеринарну освіту, а згодом відкрив власну клініку. На фронті йому довелося опановувати й зовсім інші завдання — від розвідувальної роботи до радіоелектронної боротьби. Після повернення до цивільного життя він не лише відновив роботу у ветеринарному напрямку, а й узявся за новий, значно ризикованіший проєкт.
Журналістка «20 хвилин» поспілкувалася з Володимиром Біленьким про те, як народилася ідея незвичного господарства, чому він відмовився від вирощування креветок та які проєкти планує реалізувати далі.
Від ветеринарії до війни, а потім знову до власної справи
Любов до тварин у Володимира з дитинства. Спочатку він планував працювати зі свійськими тваринами, зокрема свинями, і для цього навчався у Тульчинському технікумі. Проте під час подальшого навчання у Києві випадково потрапив на конференцію, присвячену догляду за собаками та котами. Тоді й зрозумів, що ветеринарія домашніх і сільськогосподарських тварин — фактично різні напрями, а лікування домашніх улюбленців може стати його справою.
У грудні 2015 року Володимир заснував ветеринарний бізнес, який згодом переріс у центр Vet House. Але після повномасштабного вторгнення підприємцю довелося залишити цивільну роботу й долучитися до оборони країни.
Спочатку він служив у територіальній обороні, а згодом разом із побратимами долучився до 132-го окремого розвідувального батальйону. Це сталося 4 квітня 2022 року. Пізніше Володимир продовжив службу в 78-му окремому десантно-штурмовому полку.
Загалом у десантно-штурмових військах він провів близько двох з половиною років. Після служби в розвідувальному батальйоні готував новобранців у навчальному центрі, а згодом створив підрозділ радіоелектронної боротьби. Сам ветеран навіть знаходив певну паралель між цим напрямком і ветеринарією: в обох випадках доводиться мати справу з хвилями, хоча й різної природи.
Його бойовий шлях пролягав через Донбас, Харківщину та Оріхівщину. Під час служби думки про повернення до цивільного життя не обмежувалися відновленням попередньої роботи. Володимир почав шукати новий напрямок, у якому міг би реалізувати себе після війни.
У вільний час Володимир шукав в інтернеті ідеї для бізнесу.
— Ідея народилася ще на війні. Ми перебирали різні варіанти: равлики, жаби, креветки, раки. Власне, вирішили почати саме з креветок і раків. От із креветками не вийшло, а з раками вийшло, — розповідає Володимир.
Так з'явилося фермерське господарство Neborak.
Чому відмовилися від креветок
На початку підприємець експериментував із різними способами вирощування креветок. Проте з'ясувалося, що технологію потрібно ретельно підлаштовувати під умови господарства.
Минулого року Володимир спробував вирощувати креветок у відкритому ставку. Експеримент припав на вересень, коли погода різко погіршилася.
— Вони набагато чутливіші до змін навколишнього середовища. Ми пробували зробити відкритий ставок із креветками у вересні минулого року. Ми тоді з родиною були за кордоном, погіршилася погода, пішли дощі — і креветки загинули. Тому я вирішив не продовжувати їх розводити, — каже підприємець.
Натомість основним напрямком стали австралійські раки. Це не ті самі раки, яких зазвичай ловлять у наших водоймах. Для їх вирощування необхідно контролювати умови утримання, зокрема температуру води.
Для зимівлі австралійських раків потрібна тепла вода — приблизно 26–30 градусів. Саме ця особливість і стала одним із головних викликів для ферми.
Перші басейни для вирощування раків Володимир облаштував у звичайних сільських будинках. Приміщення утеплили, встановили необхідне обладнання та намагалися підтримувати потрібну температуру води.
Однак практика показала, що такий підхід обходиться надто дорого.
— Ми спалили не одну машину дров, щоб тримати потрібну температуру, і зрозуміли, що бізнес у хатах — це повна нісенітниця. Має бути одне велике і дуже тепле приміщення, — розповідає ветеран.
Тепер господарство змінює підхід. Раки ростуть у спеціальних відкритих басейнах з ізоляцією, яка має захищати їх від потрапляння небажаних організмів і паразитів. Воду беруть з артезіанської свердловини.
Окремий виклик для такого господарства — перебої з електроенергією. Якщо зупиниться обладнання, яке забезпечує циркуляцію та насичення води киснем, це може загрожувати всьому поголів'ю. Саме завдяки грантовим коштам Володимир придбав гібридну електростанцію безперебійного живлення. За його словами, вона дозволяє обладнанню працювати автономно понад добу.
За словами Володимира, ферма наразі працює в Могилівці та Бохониках. Цього року він також орендував старе приміщення, яке зараз ремонтують і реконструюють.
— Раніше ми пробували вирощувати їх у приміщеннях, але дійшли висновку, що це недоцільно через витрати на опалення. Тепер робимо ремонт, реконструюємо приміщення, облаштовуємо інкубатор. Туди на зиму заберемо тільки батьківське поголів'я, а решту раків продаватимемо, — розповідає Володимир.
На момент нашої розмови басейни ще були повними. Господарство лише готувалося до їх спуску, тому підприємець не називав точних обсягів продукції, яку вдасться отримати цього сезону.
Раки вже їдуть до Києва
Попри те, що ферма ще перебуває на етапі вдосконалення технологій, продукцію вже продають.
Замовлення приймають через сторінки господарства в соціальних мережах. За словами Володимира, продажі через цей канал орієнтовані на партії від п'яти кілограмів.
Ще один напрямок — співпраця з торговельними мережами. Нещодавно ферма почала постачати свіжих раків у два столичні «Сільпо». Один магазин розташований в «Арена Сіті», інший — поблизу
Конча-Заспи.
Причому продукцію до Києва підприємець поки відвозить самостійно.
— Нещодавно почали постачати свіжих раків у два «Сільпо» в Києві. Я сам відвожу туди продукцію власноруч. На жаль, зараз у Вінниці ми з торговельними мережами не співпрацюємо. Сподіваюся, у майбутньому налагодимо таку співпрацю, — каже чоловік.
Сімейна справа, в якій працюють ветерани
Neborak — це не лише підприємницький проєкт Володимира. До розвитку господарства долучився його батько, який також є ветераном війни. За словами засновника, у команді працюють четверо людей, серед яких є ще один найманий працівник — ветеран.
Для підприємця це можливість не тільки створити власну справу, а й дати роботу людям, які повертаються до цивільного життя після військової служби.
Водночас він не приховує, що розвивати таке господарство непросто. Утримання раків потребує обладнання, належних умов, контролю води й температури. А помилки на старті можуть коштувати дуже дорого.
— Ми багато експериментуємо і постійно покращуємо технології. Наразі в області немає великих ферм, які спеціалізуються саме на раках, тому ми працюємо над розвитком. Хоча зараз бізнес збитковий, ми все одно розвиваємося, покращуємо технології, — розповідає Володимир.
Частину витрат вдалося покрити завдяки грантам. За словами підприємця, він подавав чимало заявок, але далеко не всі отримали фінансування. Ті гранти, які вдалося залучити, були як державними, так і міжнародними. Кошти спрямовували, зокрема, на обладнання.
Однак гранти — лише невелика частина загального бюджету проєкту.
— У фінансуванні частка грантів становить до 5%. Решта коштів — це власні гроші та кредити, — каже він.
Від ветеринарної клініки до окремого простору для котиків
Ракова ферма — не єдиний бізнес Володимира Біленького. Ще до повномасштабного вторгнення він заснував ветеринарний центр Vet House. Під час його служби управління справою перейшло до дружини, яка й нині керує клінікою.
— Я заснував її ще в грудні 2015 року. Працював, розвивав, але сталася повномасштабна війна, і довелося все скинути на плечі дружини. Коли списався, підтягнув певні хвости по роботі й побачив, що в неї це виходить набагато краще, ніж у мене. Тому вирішив не заважати, — зазначає Володимир.
Після повернення до цивільного життя ветеран також розвивав ветеринарний напрямок і запускав нові проєкти. Одну з клінік дообладнали завдяки гранту Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів у межах програми «Варто почати власну справу». За грантові кошти придбали сучасне діагностичне обладнання, зокрема рентгенівські детектори, автоматичний біохімічний аналізатор та аналізатор для виявлення збудників інфекційних захворювань методом ПЛР. За словами Володимира, зараз він лише трохи допомагає дружині, а основну увагу приділяє фермерству.
Серед напрямків роботи Vet House — інтенсивна терапія, хірургія, діагностика, неврологія, офтальмологія, стоматологія, ендоскопія та реабілітація. Клініка також має банк крові для тварин.
У ветеринарному центрі лікують складні випадки, зокрема проводять операції на хребті та очах. Є окремі напрями стоматології й ендоскопії, а також реабілітаційний центр. За словами Володимира, клініка працює цілодобово, що дає змогу приймати тварин, яким потрібна невідкладна допомога.
Окремий напрямок розвитку — створення комфортніших умов для котів. За словами Володимира, у клініці поступово розмежовували потоки тварин: облаштовували окремі приймальні, зони очікування та стаціонари. Це важливо, адже візит до ветеринара часто стає стресом для тварини, а перебування поруч із незнайомими собаками може посилювати тривогу котів.
Підхід до лікування котів для Володимира має й особистий вимір. Нині Vet House має срібну акредитацію міжнародної програми Cat Friendly Clinic. Вона передбачає адаптовані для котів приміщення, спеціальне обладнання та підготовку персоналу до роботи з цими тваринами.
А наступний крок — окрема клініка для котів. Її планують збудувати поруч із наявним ветеринарним центром.
— Ми давно намітили такий проєкт. Почалося все з того, що в нашій клініці ми стали розмежовувати котів і собак: зробили різні приймальні, різні зони очікування. Тепер розділили стаціонари. А зараз будуємо поряд із нашою клінікою ще одне приміщення саме для котиків, — розповідає Володимир.
За його задумом, це дасть змогу ще краще враховувати потреби котів і зменшити стрес під час лікування. Водночас підприємець наголошує, що клініка спеціалізується на котах і собаках, а не на всіх видах тварин.
Вас може зацікавити:
Три мільйони на нові зупинки. Безбар’єрність чи чергові бюджетні витрати?
«Хочу нарешті подбати про себе»: вінничанка з вагою 144 кг стала учасницею «Зважених та щасливих»
Вінничанка вчить дошкільнят через 3D-друк та мистецтво: її назвали найкращою в Україні
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
