Нові алеї та зони відпочинку? Як планують змінити парк Леонтовича і чи є на це гроші
-
На конкурс передбачили 300 тисяч гривень — і це лише премії для архітекторів. Скільки коштуватиме оновлення самого парку Леонтовича і коли можуть початися реальні зміни?
-
Ми вивчили умови архітектурного конкурсу й з’ясували, що саме планують змінити в парку та чи є перспективи втілити ці ідеї в життя.
У Вінниці шукають нову концепцію Центрального парку імені Миколи Леонтовича. Архітектори мають запропонувати, як оновити зону атракціонів, впорядкувати алеї, зберегти історичні місця поховань, відновити зелені насадження та зробити парк доступнішим для всіх.
Журналістка «20 хвилин» вивчила програму й умови конкурсу, запитала міськраду про фінансування та подальшу реалізацію проєкту, а також звернулася за коментарем до головного архітектора Вінниці Євгенія Совінського. З’ясували, за що учасникам конкурсу виплатять 300 тисяч гривень премій і як може змінитися парк імені Леонтовича у Вінниці.
Але головне питання не лише в тому, яким парк хочуть бачити архітектори. Чи стане конкурс початком реальних змін, чи його результатом поки буде концепція на папері та виставка проєктів у грудні?
300 тисяч гривень — на премії. А скільки на сам парк?
Загальний преміальний фонд конкурсу становить 300 тисяч гривень. Умовами передбачили три основні премії:
- 150 тисяч гривень за перше місце;
- 60 тисяч — за друге;
- 40 тисяч — за третє.
Ще дві заохочувальні премії становлять по 25 тисяч гривень кожна. Їх можуть присудити за рішенням журі.
Це кошти саме на відзначення авторів конкурсних пропозицій, а не на реконструкцію парку. В умовах зазначено, що виплати здійснюватимуть за рахунок коштів, передбачених замовником конкурсу. Організацію конкурсу фінансуватимуть з джерел, не заборонених законодавством.
При цьому в офіційній відповіді на наш запит міська рада повідомила, що вартість розробки майбутньої проєктно-кошторисної документації та реалізації концепції наразі не визначена.
«На даному етапі конкретні проєктні рішення щодо реконструкції, модернізації чи заміни окремих об'єктів Центрального парку не затверджені. Метою архітектурного конкурсу є отримання концептуальних пропозицій щодо просторового та функціонального розвитку парку, зокрема щодо зон активної рекреації, атракціонів, спортивної інфраструктури, алей, озеленення, входів, навігації та інших елементів благоустрою. Рішення щодо подальшої реалізації окремих пропозицій прийматимуться за результатами конкурсу та подальшого проєктування», — зазначили в міськраді.
Спочатку ідеї, а потім — підрахунок витрат
На передконкурсному діалозі 23 вересня головний архітектор Вінниці Євгеній Совінський наголосив, що місту потрібен не просто новий дизайн парку, а продумане бачення його розвитку на роки вперед.
«Ми очікуємо від конкурсантів не нового дизайну, а глибокого аналізу та сценаріїв розвитку парку», — зазначив він.
За словами архітектора, пропозиції мають враховувати нинішнє зонування території, її історію, природу, спортивну й рекреаційну функції, а також потреби громади. Важливо, щоб запропоновані рішення залишалися актуальними на десятиліття.
У міськраді також пояснили, що саме конкурс допоможе оцінити можливі витрати.
«Після отримання пропозицій можна буде визначити необхідний обсяг капіталовкладень та етапність реалізації змін», — повідомив заступник міського голови Ігор Откидач.
За відповіддю міськради на запит журналістки, вартість майбутньої проєктно-кошторисної документації та самих робіт не визначена. Немає поки й затверджених джерел та обсягів фінансування.
Наразі на конкурс зареєструвалися 32 потенційні учасники — не лише з Вінниці, а й зі Львова, Івано-Франківська, Харкова, Дніпра, Києва та Чернівців. Подати проєкти вони мають до 20 листопада.
Чи обов’язково втілять проєкт переможця?
У програмі конкурсу окремо прописали, що відбуватиметься після визначення переможців. І тут немає гарантії, що обрану концепцію реалізують повністю.
Якщо журі рекомендує переможний проєкт до реалізації, департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради як замовник конкурсу має рекомендувати замовнику майбутньої проєктно-кошторисної документації продовжити роботу над проєктом із залученням його авторів до авторського нагляду.
Це передбачає подальшу співпрацю з авторами, але не дорівнює затвердженню бюджету, укладенню договорів на будівництво чи визначенню дати початку робіт.
Якщо ж журі не визнає жодну пропозицію переможною, конкурс вважатиметься таким, що не відбувся. У такому разі його замовник звільняється від зобов’язань перед учасниками. Отже, результат конкурсу має стати основою для подальших рішень. Але що саме з концепції втілюватимуть, у якій послідовності та за які гроші, місто поки не визначило.
У відповіді на інформаційний запит міськрада також зазначила, що наразі не встановлено організації, відповідальні за наступні етапи реалізації.
Що саме хочуть змінити в Центральному парку?
Згідно з програмою, мета конкурсу — не просто оновити доріжки чи встановити нові лавки. Місто шукає комплексне бачення розвитку приблизно 30 гектарів території, яке має врахувати її просторову структуру, історію, екологічну цінність та потреби різних відвідувачів.
У документах ідеться про трансформацію колишнього радянського парку культури та відпочинку в сучасний, інклюзивний та екологічний простір, який водночас поважає історію міста.
Учасникам пропонують проаналізувати наявні функціональні зони, визначити, які з них варто розвивати, змінювати або обмежувати, а також запропонувати нову модель просторового зонування. Концепція має показати не лише бажаний результат, а й етапи можливого втілення змін.
Умовно парк у документах поділили на три основні частини:
- Культурно-просвітницька зона. Вона охоплює Літній театр, кіноконцертний комплекс «Райдуга» та планетарій. Автори мають запропонувати, як розвивати простори довкола цих об’єктів, зокрема використовувати їх для культурних заходів і міських фестивалів.
- Зона активного відпочинку та розваг. Тут розташовані атракціони, стадіон, спортивні корти, скейтпарк, льодова ковзанка та комерційні об’єкти. Для цієї частини парку шукають рішення, які поєднають сімейне дозвілля, спорт і безпеку.
- Меморіальна зона. Це території колишніх кладовищ, Меморіал Визволителів та місця пам’яті про жертв репресій. Тут пропонують делікатно розмежувати меморіальні простори й ділянки активного відпочинку, не перетворюючи місця пам’яті на звичайну частину розважальної інфраструктури.
Окремо учасники мають продумати мережу тихих зон, де можна відпочити серед природи, не перебуваючи в гучній частині парку.
Старі атракціони, асфальт і занедбані клумби: що передбачають умови конкурсу
У конкурсному завданні є чимало напрямків, які стосуються проблем, помітних відвідувачам парку сьогодні.
Наприклад, для зони атракціонів просять запропонувати сучасний, безпечний та естетичний простір для сімейного відпочинку. Водночас документ не містить готового рішення про знесення конкретних атракціонів чи обов’язкову заміну всіх розважальних конструкцій. Це мають визначити самі учасники у своїх концепціях.
Також пропонують переглянути систему головних і другорядних алей, пішохідних маршрутів та входів до парку. Вхідні групи мають бути не лише впізнаваними, а й зручними: з навігацією, місцями очікування та необхідною сервісною інфраструктурою, зокрема громадськими вбиральнями.
Ще один напрямок — зменшення площі асфальту. Учасникам рекомендують розглянути водопроникні покриття, дерев’яні настили, гравійні доріжки та інші матеріали, які краще взаємодіють із природним середовищем.
Для зелених насаджень передбачили довгостроковий підхід: відновлення алей, деревних масивів і тематичних груп рослин. А для роботи з дощовою та талою водою пропонують розглянути дощові сади, біодренажні канали та відновлення паркової водної екосистеми.
Усі нові рішення, від доріжок і входів до малих архітектурних форм та вбиралень, мають відповідати принципам безбар’єрності. Йдеться про доступність для людей з інвалідністю, батьків із дитячими візками, літніх людей та ветеранів, які проходять реабілітацію.
Також архітекторам пропонують розробити єдиний дизайн-код для торгових точок і закладів харчування, а ще — цілісну навігаційну систему, яка допомагатиме орієнтуватися в парку й розповідатиме про його історію та природну цінність.
Історія парку може обмежити майбутні зміни
Окрема особливість конкурсу — історичний статус території. У програмі зазначено, що парк розташований у межах історичного ареалу Вінниці, належить до земель історико-культурного та природоохоронного призначення і має статус об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.
Його територія поєднує кілька історичних шарів. До створення радянського парку культури та відпочинку тут були міські кладовища XIX — початку XX століть. У документах також наголошують на пам’яті про масові розстріли та поховання жертв сталінських репресій 1937–1938 років, відомі як Вінницька трагедія. Про це ми раніше розповідали у матеріалі:
Згодом розважальна інфраструктура частково наклалася на території історичних поховань. Тому архітекторам пропонують продумати, як відокремити місця пам’яті від шумних зон, позначити втрачені історичні шари та зберегти спокій меморіальних просторів.
Для меморіальних зон рекомендують стримані архітектурні рішення, які не конкуруватимуть із пам’яттю та ландшафтом. Серед можливих інструментів — зміна типу покриття, освітлення, інформаційні позначки та навігація.
Важливо й те, що природний рельєф парку — яри, схили та система підземних вод — не розглядають як перешкоду, яку треба просто вирівняти. Навпаки, учасникам пропонують використати його для створення видових майданчиків, терас та інших просторів, не порушуючи екологічних обмежень і принципів доступності.
Водночас конкурсні рішення не повинні призводити до зменшення площі зелених насаджень, зміни цільового призначення земель чи погіршення стану природних екосистем.
Коли оголосять переможців і чи буде виставка?
За програмою та умовами конкурсу, подати проєкти учасники мають до 20 листопада 2026 року включно. Засідання журі для визначення результатів заплановане на 25 листопада.
Фінальний захід-презентацію мають провести 8 грудня. Під час нього авторські колективи презентуватимуть свої проєкти, а організатори оголосять результати засідання журі та подальший графік виставок. Умовами передбачена виставка конкурсних проєктів із 12 до 23 грудня. Після фінального заходу конкурсні роботи та повідомлення про результати мають опублікувати на сайті міськради.
У 2012 році вже обирали концепцію парку. Чим усе закінчилося?
Це не перша спроба визначити, як має розвиватися Центральний парк Вінниці. Як повідомили у Вінницькій міській раді у відповіді на запит журналістки «20 хвилин», у 2012 році місто вже проводило міжнародний архітектурний конкурс щодо розвитку Центрального парку. Тоді надійшло 14 заявок, а першу премію присудили вінницькій архітектурній майстерні «Плясовиці» під керівництвом Юрія Плясовиці.
Автори пропонували максимально зберегти історичну структуру парку, водночас чіткіше розмежувавши його територію на розважальну, спортивну, меморіальну, атракціонну та господарську зони. У концепції були й масштабніші ідеї: квіткова композиція у формі річки, французький регулярний сад біля центрального фонтану, підземні туалети та пішохідний місток через дорогу від універмагу до озера.
Одна з найнеординарніших пропозицій передбачала рух електропоїзда від парку до водонапірної башти у сквері Козицького. Для цього частину вулиці Грушевського планували зробити пішохідною, а сам транспорт мав рухатися на пневматичних подушках, без рейок.
За перемогу автори отримали премію у 80 тисяч гривень. Проте повністю втілити запропоновану концепцію не вдалося. Тепер місто знову шукає бачення розвитку парку і головне питання — чи цього разу конкурсні пропозиції стануть основою для конкретних проєктів.
Чи стане конкурс початком реальних змін?
Питання про майбутнє парку виникає не на порожньому місці. У квітні 2026 року ми розповідали про стан центральних клумб: на окремих ділянках залишалися сухе листя та сухостій, а звичного сезонного озеленення не було. Тоді у «Дирекції парків та дозвілля територіальної громади» пояснювали, що на 2026 рік коштів на утримання й озеленення парку не передбачили.
Ця ситуація показує різницю між довгостроковою концепцією та щоденним утриманням території. Тож чи потрібна Вінниці нова концепція Центрального парку, якщо місто поки не визначило, звідки братиме кошти на її втілення? І що зараз важливіше для парку — планувати масштабні зміни на роки вперед чи насамперед подбати про його нинішній стан? Поділіться думками в коментарях.
Вас може зацікавити:
Вінниччина у керівництві оборонки. Хто з наших у 2026 році отримав нові посади та звання
«Вікно неможливо відкрити»: мешканці будинку на Келецькій скаржаться на дим від кафе
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
