«Безпека чи закриття?»: як вінницькі ресторатори та підприємці реагують на обов'язкові укриття з грудня
- З 4 грудня 2026 року український бізнес без укриттів або спеціально облаштованих безпечних просторів зобов'язаний повністю зупиняти роботу під час повітряних тривог.
- Нові урядові вимоги викликали хвилю обурення та розгубленість серед власників закладів у Вінниці. Поспілкувалися з ними і дізналися їх думку.
Нові урядові вимоги, які з грудня зобов'язують бізнес зупиняти роботу під час тривог за відсутності сховищ, викликали хвилю обурення та розгубленість серед власників закладів у Вінниці.
Представники бізнесу відверто розповідають про фінансовий тягар облаштування безпечних зон, проблеми з орендодавцями старої забудови, ризики повної зупинки сфери гостинності міста та перекладання відповідальності держави на плечі громадян.
Вінницькі підприємці, які щойно оговталися від масової закупівлі генераторів та адаптації до відключень світла, постали перед новим викликом керуюча рестораном «Rich» Катерина Ковтун та власник бази відпочинку «Кльове місце» Віталій Павловський відверто розповіли, чому нові вимоги щодо укриттів є критичними для бізнесу.
Новий іспит на виживання
Для ресторанного бізнесу та сфери відпочинку Вінниці грудневі нововведення стали черговим стрес-тестом. Підприємці наголошують: держава знову перекладає фінансовий та логістичний тягар на приватний сектор, не враховуючи специфіку локацій.
Підприємці сходяться на думці, що повна зупинка роботи під час кожної тривоги або вимога будувати капітальні сховища за власний кошт може призвести до хвилі закриттів закладів у місті. На цьому наголошує і керуюча рестораном «Rich» Катерина Ковтун.
— Ми в процесі прийняття рішення, що робити далі. Дуже великі кошти потрібні, щоб організувати укриття. Вважаю, що це має бути особиста відповідальність кожного, йти в найближчі укриття чи ні, персонал так само, звісно немає ніяких обмежень. Для бізнесу вводяться лише обмеження, зі всіх сторін, це витримати стає все важче, з кожним днем.
Я щиро сподіваюсь, що це рішення переглянуть, а не знову вся відповідальність на бізнесі. Розумію всю серйозність питання, чому його прийняли, та багато хто закриється, не тільки на час тривоги, а взагалі.
Держава перекладає свої обов'язки на підприємців
Підприємці Вінниці відкрито називають нові правила гри несправедливими, адже після самостійного вирішення енергетичної кризи бізнес знову залишився сам на сам із системною проблемою. Про це говорить власник бази відпочинку «Кльове місце» Віталій Павловський.
— Наразі бізнес обурений тим, що держава фактично перекладає на підприємців обов'язок облаштовувати укриття.
По-перше, далеко не кожен об'єкт має вільні квадратні метри для цього. Йдеться про кав'ярні, невеликі магазини, продуктові та інші торговельні точки. Навіть якщо в приміщенні є 30–40 квадратних метрів, це не означає, що там можна облаштувати повноцінне укриття.
Якщо йдеться про створення захищеного приміщення безпосередньо всередині магазину, то не можна просто використати ДСП, ДВП чи фанеру. Потрібні відповідні будівельні конструкції, цегляні перегородки, посилені матеріали, а отже, зміни до проєкту. Усе це потребує часу, погоджень із будівельними та архітектурними службами, а також згоди власника нерухомості. Адже значна частина малого бізнесу працює на орендованих площах.
На вирішення всіх цих питань може піти від півроку до року, а іноді й більше.
По-друге, бізнесу й без того непросто. Підприємці намагаються втримати свої справи на плаву, виплачувати зарплати працівникам, сплачувати податки, виконувати законодавчі вимоги, підтримувати ліцензії та покривати постійні витрати. У багатьох сферах торгівлі ціни та витрати суттєво зросли. Додаткові витрати на облаштування укриттів для частини підприємців можуть стати критичними.
Щодо нашого закладу «Кльове місце», то укриття в нас є. Залишилося облаштувати відповідні вказівники, щоб відвідувачі розуміли, де воно розташоване, а також забезпечити його необхідним запасом води, продуктів харчування, можливістю користуватися санвузлом та іншими базовими речами, які потрібні для перебування там у разі небезпеки.
Однак, спілкуючись із колегами, знайомими та іншими підприємцями, я бачу досить песимістичне ставлення до таких вимог. Багато хто вважає, що саме держава мала б забезпечити місто належною кількістю укриттів: знайти приміщення, облаштувати їх, визначити відповідальних за утримання. Для цього, на думку підприємців, можна було б залучити міський та обласний бюджети, створити відповідальну комунальну структуру.
Якщо ж почнуть застосовувати штрафи та санкції до бізнесу, який об'єктивно не має можливості виконати ці вимоги, це може викликати серйозне обурення. Можливий спротив у соціальних мережах, акції протесту. Адже підприємці не хочуть створювати імітацію безпеки — умовне укриття з картонних перегородок, яке насправді не здатне захистити людей. Якщо вже облаштовувати такі приміщення, то вони мають бути справді безпечними.
Це дуже делікатне питання, у вирішенні якого, на мою думку, держава має брати на себе 70–80% відповідальності.
Бізнес не виступає проти самої ідеї облаштування укриттів. Усі розуміють, що безпекова ситуація погіршується, війна триває, і захист людей має бути пріоритетом. Але до цього потрібно було готуватися завчасно. Якщо ж такі рішення впроваджуються зараз, необхідно радитися з підприємцями, враховувати реальні можливості бізнесу та шукати компромісні рішення.
Карають, але не кажуть як вирішити
Вінницькі активісти теж обурились стосовно нововведень. Представники ГО «Ревізія влади» опублікували допис, в якому йдеться про те, що підприємці обурені підходом, за якого малому бізнесу виставляють чергові вимоги, визначають кінцеву дату їх виконання, але не дають відповідей, як виконати їх у реальних умовах.
«Стаття 3 Конституції України визначає життя, здоров’я та безпеку людини найвищою соціальною цінністю, а забезпечення прав і свобод — головним обов’язком держави. Стаття 27 прямо покладає на державу обов’язок захищати життя людини. Відповідальність роботодавця за працівників існує. Але вона не скасовує відповідальності держави перед громадянами, — йдеться у зверненні. — Натомість підприємцю визначають строк: до 4 грудня 2026 року підготувати укриття або інше передбачене законодавством рішення для роботи за жовтого рівня загрози. Так, влада пояснює, що в окремих випадках можна облаштувати безпечний простір у будівлі. Але назвати можливий варіант — ще не означає зробити його технічно та фінансово доступним.
Що робити власнику окремого маленького магазину чи кіоску, якщо поряд немає укриття, а на його території неможливо нічого побудувати?
Що робити підприємцю, який орендує перший поверх житлового будинку? Підвал йому не належить, доступ залежить від співвласників, а саме підвальне приміщення ще не означає, що воно відповідає вимогам безпеки.
Що робити, якщо власник приміщення забороняє перебудову? Підприємець не може самовільно змінювати капітальні конструкції, розпоряджатися спільним майном мешканців чи займати чужу землю. Навіть спрощення окремих процедур не створює права перебудовувати чужу власність.
Де конкретні рішення для цих людей? Закритися, звільнити працівників і перестати платити податки??»
Окремо — питання перевірок.
«Бізнесу потрібна офіційна відповідь: чи створені відповідні комісії на місцях, хто до них входить, за якими критеріями вони оцінюватимуть приміщення, у які строки надаватимуть висновки та як оскаржувати відмову. Час підприємця вже відраховується. Чи відраховується так само час посадовця, який повинен забезпечити зрозумілу процедуру?
Без відкритих критеріїв та контролю за рішеннями комісій виникає очевидний корупційний ризик.
Один підприємець витратить значні кошти на реальне посилення безпеки, а інший спробує отримати погодження на формально облаштоване приміщення через особисті домовленості, або цифри.. Це ризик, який влада зобов’язана попередити.
Хто гарантуватиме, що оцінюватимуть фактичну безпеку людей, а не зв’язки власника?
Далі — економіка. Якщо тривоги забирають значну частину робочого дня, заклад втрачає виручку. Але платіжні та трудові зобов’язання залишаються. Втрачені години неможливо просто наказати працівникам безоплатно відпрацювати ввечері.
Для торгівлі алкоголем ситуація ще гостріша: за загальним правилом середня нарахована зарплата працівників ліцензіата у 2026 році має становити щонайменше 17 294 гривні. Недотримання встановленого показника протягом трьох повних календарних місяців поспіль, підтверджене перевіркою, може стати підставою для припинення дії ліцензії.
Тобто підприємець через вимоги безпеки скорочує роботу, втрачає дохід, але має й надалі забезпечувати встановлений фінансовий показник. Де механізм урахування вимушених зупинок? Де відповідне коригування вимог?
А як діяти готелю, де вже проживають люди? Гості відмовляються залишати приміщення, персоналу потрібен захист, а роботу закладу неможливо припинити одним поворотом ключа. Який законний порядок дій адміністратора? Хто організовує переміщення гостей, куди саме і що робити в разі відмови? Такі ситуації потребують чітких інструкцій і реальної інфраструктури.
І жодна розписка працівника чи гостя про «добровільне перебування» не повинна використовуватися як заміна безпеки. У разі трагедії папірець сам собою не звільнить відповідальних осіб від установлених законом обов’язків»
За словами підприємців і активістів, головний ризик нових правил — масове закриття закладів або їхній перехід у «тінь», адже повністю зупиняти роботу під час тривалих тривог означає працювати у збиток. Представники сфери гостинності та відпочинку Вінниці сподіваються на діалог із владою та розробку компромісних рішень: визначення чітких альтернатив, надання бізнесу доступу до комунальних сховищ або розробку спрощених, але безпечних критеріїв для роботи. Зрештою, безпека людей є безумовним пріоритетом, проте механізми її забезпечення не повинні знищити тих, хто продовжує тримати економічний фронт.
Читайте також:
Купуєте житло для великої сім'ї? Топ-5 критеріїв від компаній «DOBROBUD development» та «Олімп»
Смакова автентичність Поділля: як крафтове сироваріння підкорює Вінниччину
Подякуй журналістці гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
