Бардаш, дзьомбак, катрага і не тільки. Які ще є діалектизми на Вінниччині?

Дар'я ДАЦКОВА

На Вінниччині є чимало колоритних слів, значення яких можуть здивувати жителів інших регіонів.
Що таке «бардаш», «дзьомбак» і «катрага», як місцеві називають сережки, калюжу та велосипед і які діалектизми збереглися в родинах вінничан? Розповідаємо.

Сьогодні, 27 жовтня, відзначають День української писемності та мови. Об 11-й годині українці традиційно написали Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Автором цьогорічного тексту став письменник і військовослужбовець Артур Дронь.

Напередодні багато хто гадав, чи будуть у тексті складні слова або діалектизми, як у попередні роки. Адже деякі з них викликали сумніви щодо правильного написання та значення.

До прикладу, текст Євгенії Кузнєцової «Треба жити!» минулого року вивів діалекти на новий рівень популярності. Користувачі соціальних мереж розібрали на меми давно забуті слова та згадали локальні вислови зі свого дитинства.

«Я дуже тішуся, що минулорічний диктант започаткував хвилю обговорення діалектних варіантів. Коли я думала, які слова взяти — допіру, пітятко і кияхи, — то дуже-дуже сподівалася на резонанс, але, чесно, не думала, що він буде аж таким. Діалектне розмаїття мови — це ознака вільного суспільства, бо тільки імперії та диктатури борються з говірками. Знаю, що діалектні варіанти диктанту потрапили до програми для студентів-філологів, і хто знає — можливо, саме цей внесок і був найважливішим у моєму письменницькому житті», — поділилася Євгенія Кузнєцова, авторка тексту Радіодиктанту-2025.

Вінниччина також має чимало власних слів, які можуть бути зовсім невідомими українцям з інших регіонів.

Які діалектизми є на Вінниччині?

Знайти діалектизми, поширені у Вінницькій області, вдалося за допомогою застосунку Soloviy. Його розробив програміст і військовослужбовець ЗСУ.

Для пошуку слів ми перейшли до розділу «За населеними пунктами та регіонами». Так, на Вінниччині в цьому застосунку зафіксовано 463 слова: 423 — із сіл і міст, 36 — поширені по всій області без прив’язки до конкретного населеного пункту. Ще чотири слова, ймовірно, наведені без зазначення джерела.

Характерними для нашого краю називають такі слова:

Бардаш — сокира.
Абельбух — підозрілий молодий хлопець.
Дзьомбак — комар.
Рехтувати — готувати їжу, поратися біля страв.
Гога — дрібна картопля.
Гоки — очі; в однині також «гоко», інший варіант множини — «гочі».
Шура — клуня або стодола для сіна, збіжжя та реманенту.

Якщо ж вибрати у фільтрі популярні слова, то у Вінницькій області можна побачити такі діалектизми:

Лантух — великий мішок із грубої тканини.
Чуні — просте тепле взуття: домашні капці, личаки або гумові чи шкіряні калоші.
Лапті — взуття; традиційно — личаки, а в місцевому вжитку також домашні капці.
Кохве — діалектна й просторічна вимова слова «кава».
Черпак — посудина з ручкою для зачерпування рідини; також ополоник.
А Маттирилихо! — хай йому грець!
Лісапета — велосипед; також уживають форми «лісапет», «лісапєт», «лисапета».
Бакай — заглибина або вибоїна, часто заповнена водою; глибока яма у водоймі.
Калабаня — велика калюжа; також уживають форму «калабатина».
Заступ — лопата з плоским металевим лезом для копання землі.

Окремо на карті ми зібрали деякі слова, які в застосунку Soloviy позначені як популярні в різних населених пунктах Вінницької області.

Втім, одразу помітно, що деякі з них уживають не лише в одному місті. Наприклад, кульчики — це сережки, а калабаня — калюжа.

Більше діалеклизмів можна знайти в самому застосунку за посиланням. Там же можна додати власні слова, які вживають у вашому регіоні.

Які слова знають уродженці Вінниччини?

Водночас є чимало інших слів, яких, імовірно, у цьому словнику навіть не знайти. Наприклад, читачка під ніком vika san залишила під нашим текстом про діалектизми такий коментар:

«Швендяти, капа — покривало, ляда — накриття на яму погріб, пьєцо — піч, порати, загундосились — зашмакркались, писок — рот. Вінницька обл., с. Ялтушків».

Ще одна коментаторка, Валентина Петрова, розповіла, що її бабусі говорили так:

«Слоїк — літрова банка, кварта — емальована кружка на 0,5 л, ґаблі — вила, чара — сковорідка, ковтки — сережки, мітелка — віник, ополоник — черпак, ослінчик — маленький стільчик, лавка — магазин». Вінницька область, Гайсинський район, село Краснопілка.

Вячеслав Бухольц поділився такими словами: «Путня — відро, рискаль — штикова лопата».

Валя Вакулич написала: «Катрага — літня кухня».

Тетяна Бабійчук навела такі приклади: «Черчик — абрикос, варцаб — дверна коробка, гліфи — плінтуси, катран — ганчірка».

Alla Skalska Kopilets зазначила: «А ще кажуть “допіру” — тільки-но».

Michael Sadowskyj розповів: «Кирниця — криниця. Це на Малих Хуторах у Вінниці».

Елена Леночка поділилася такими діалектизмами: «Паністки — календула, віхтик — серветка, якою миють посуд, кау — кажу, чуні — чоботи, щоб ходити біля хати, рубай борщ — їж борщ, кварта — залізна кружка, кагла — пристрій у димарі для регулювання тяги».

Тетяна Милимко поділилася такими діалектизмами: «Свирбивус — шипшина, бурдій — курник, бардаш — топор, мурелі — абрикоси, папшої — кукурудза, прятати — прибирати, оздо — ось, кирниця — криниця, ньоркати — говорити, картофлі — картоплі».

Валентина Бартащук розповіла, що навіть у сусідніх селах назви могли відрізнятися:

«Кожне село мало свої цікаві назви. Наші два села розділяла невеличка Мурафа, і тут були розбіжності в мові. Шовковицю в моєму селі називали шовковиною, а в сусідньому селі — морвою. З вищеназваних назв дуже багато було в розмові моїх односельців. Хочу додати ще декілька.

Сіни — коридор, праска — утюг, мисник — полиця для тарілок, картофлі — картопля, припічок — лежанка між грубою і піччю, мур — загорожа з каменю, ослін — лавка, веретка — це ткані вироби, якими накривали лавки чи стелили на підлогу. А такі ж самі веретки, які вішали на стіни під вікнами, називали підвіконницями».

Анна Сергієнко навела ще кілька прикладів: «Шарувати — сапати, папшої — кукурудза». Ці слова, за її словами, вживають на Ямпільщині.

І це, певно, лише невелика частина діалектизмів, про які вдалося дізнатися. Тож якщо знаєте ще цікаві слова Вінниччини, якими говорили ваші бабусі й дідусі, батьки або які ви й досі вживаєте, поділіться ними в коментарях!

Вас може зацікавити:

Герої, янголи й Амстердам на Соборній: які мурали можна побачити у Вінниці?

Підземний хід до костелу та скарб у ставку: які легенди зберігає палац у Чернятині?

Подякуй журналістці гривнею