Представники фіктивних навчальних закладів не соромляться пропонувати охочим дипломи на будь-який смак. Дивно, але про таку розрекламовану програму американських та міжнародних університетів і коледжів та перелічені заклади (наприклад, «Washington College and University») офіційних даних ви не знайдете. Існують відомі співзвучні за назвою вузи, але аж ніяк не вказані. Що ж це за ВНЗ? І чи можна довіряти їхнім дипломам?
Інститути без... адрес і телефонів
Згодом на сторінці цього ж сайту я знайшла відповіді на ці запитання. Хтось із відвідувачів поцікавився: «Чи акредитовані університети, котрі беруть участь у програмі?» Відповідь вразила: «Це не питання, на яке можна відповісти “так” або “ні”. Програма американських і міжнародних університетів та коледжів акредитована приватною міжнародною акредитаційною організацією, яка більше зацікавлена в етичних стандартах і визнанні дипломів (про те, що це за установа, на сайті ні слова. - Авт.). Однак якщо виникає питання, чи акредитовані наші університети, то відповіддю є “ні”. Програма не подавала заявки на отримання такої акредитації, бо їй не потрібна фінансова підтримка уряду». На практиці ж таке пояснення означає, що ваш диплом не визнаватимуть у державних установах, як і у більшості приватних.
Ще більше насторожувало в пропозиції те, що на сайті не було вказано жодних контактних телефонів. «Продавці освіти» пропонували вирішувати всі проблеми за допомогою... електронної пошти. Не було інформації і про те, де розташовані навчальні заклади, хто саме викладає у них, яку мають наукову базу та здобутки. Натомість був прейскурант послуг: доктор наук – 1651 долар, доцент – $1400, почесний магістр – $1009, почесний доктор філософії – $1201, почесна докторська ступінь – теж $1201, учений радник-експерт – $2003.
Не академія, а он-лайн-магазин
Шахраї підробляють навіть цілі навчальні заклади. За кордоном така практика відома як «diploma mill» (дослівно «фабрика дипломів»). Зазвичай ділки створюють інтернет-сайти, які начебто належать університетам та інститутам. Насправді це он-лайн-магазини, де за певну суму вам виготовлять не тільки диплом доктора наук, а й цілу купу документів: табелів, листів, грамот, виписок.
За завданням ЮНЕСКО Міжнародний інститут планування освіти вивчав цю проблему в 60 країнах світу. У доповіді йдеться про те, що корупція у сфері освіти обходиться в мільярди доларів. Це явище охопило й акредитацію навчальних закладів. Мовляв, протягом останніх п’яти років кількість незареєстрованих інститутів та університетів, які пропонують фактично фальшиві дипломи через інтернет, збільшилась із 200 до... 800! Відкрито продають і купують звання кандидатів та докторів наук, інженерів і лікарів, юристів і фінансистів...
Такі злочини, як торгівля оцінками та дипломами, частіше виявляють саме у США. Однак по-справжньому «цвіте і пахне» корупція в освітній системі на території колишнього Радянського Союзу. Тут, як гриби після дощу, з’являються фіктивні університети, які пропонують платні дипломи. А лідером купівлі-продажу вважають Вірменію.
Наразі щодо фіктивних дипломів на сполох почали бити у Великобританії. Там стверджують: «фабрики учених ступенів» підривають репутацію місцевих університетів. Мовляв, «diploma mill», посилаючись на справжні вузи, продають фіктивні звання в режимі он-лайн. «Ці компанії використовують лазівку в англійському законодавстві, яка дозволяє їм реєструватись у країні в якості університетів, оскільки вони не пропонують ступенів британського зразка. Компанії позиціонують себе як британські ВНЗ, однак про те, що їх дипломи не легалізувала британська академічна організація, згадують на своїх сайтах дуже маленьким шрифтом», - йдеться у повідомленнях.
Також згадують, що за останні роки виявили вже чотирнадцять таких випадків. Недавно «General Medical Council» перевірив кілька іноземних медичних шкіл, які діють на території Великобританії. Одна з них - «Earlscroft University» - оцінює ступінь бакалавра у... 150 фунтів. Цей заклад також заявляє, що покладається на життєвий досвід клієнтів і може надати диплом замовникові протягом 21-го дня!
Десять «штук» - і ви член Академії!
Агент «Інформатора» без проблем знайшла таку установу в Росії. Академія громадських, природничих та технічних наук - звучить круто! Щоправда, «навчатися» тут доволі дорого. Дійсний член академії - 10 тисяч доларів, член-кореспондент - 6 тисяч, доктор наук - 3 тисячі, кандидат наук - 1 тисяча «зелених». Ще можна придбати всілякі ордени (золотий орден «За заслуги» коштує три тисячі у. о.) або дипломи для підприємств (за одну тисячу доларів). Академія ж виявилася звичайним ТзОВ. Це товариство не є освітньою організацією, однак має право... проводити оцінку знань і кваліфікації своїх клієнтів. Усе законно! І документи про звання, які вони видають, фактично легальні.
На сайті академії зазначено, що єдиною принциповою відмінністю їхніх дипломів від традиційних є те, що у виданих ними документах немає... номера ліцензії та номера державної акредитації. Тому державні організації не завжди визнають (тобто майже завжди не визнають. - Авт.) їхніх дипломів... Хоч попереджають чесно!
Також там сказано, що на посвідченнях ставлять другу печатку підприємства, на якій замість слів «ТзОВ» написано «Для документів». «На нашій печатці зображено двоголового орла, який нагадує державний герб Російської Федерації. Але у нашого орла немає корони та скіпетра, тобто він не є гербом. Таким чином ще раз наголосимо – наші дипломи законні та легальні», – втішили мене продавці.
Аби стати доктором наук, я написала лист у академію. І отримала відповідь – виявилося, що для одержання ступеня доктора наук потрібно мати будь-яку вищу освіту. А ще – надіслати роботу з потрібної тематики (на вибір). Наполягають, щоправда, щоби обсяг її був якомога меншим (мабуть, ці «праці» просто ніхто не читає). Також необхідно перерахувати гроші на рахунок академії. «За потреби можемо укласти угоду, виписати чек і підписати акт передачі-прийому», – зазначили у листі.
Ось і все! Заплатив – і отримав науковий ступінь!
Інститути-примари по-українськи
Виявляється, в Україні також чимало охочих підзаробити на студентах. «Тільки 2008 року припинили діяльність чотирьох вищих навчальних закладів, що надавали освітні послуги без ліцензії міністерства. Ще анулювали ліцензії у 14 ВНЗ (відокремлених структурних підрозділах) із 65 напрямів підготовки та спеціальностей», – розповідає Юрій Дудник, заступник начальника управління ліцензування, акредитації та нострифікації Міністерства освіти і науки України.
Зрозуміло, якщо інститут розташований в одній кімнаті, але «навчає» кілька тисяч студентів – це відвертий обман. Торік ошуканими виявилися сімферопольські студенти, які вступили до «Міжнародного інституту міжкультурної комунікації». Хоча ліцензії у навчального закладу не було, це не завадило йому проводити вступні випробування. А от у Броварах так званий «Природничий коледж», незважаючи на всі попередження, впродовж останніх двох років, не маючи ліцензії, здійснював набір студентів за спеціальностями «екологія», «геодезія, картографія та землевпорядкування». Що не кажіть, а є таки у нас спритники!
- Приблизно за таким принципом діяли четверо вінничан,- розповідає начальник відділу боротьби з корупцією УБОЗ ГУМВС України у Вінницькій області, підполковник міліції Андрій Коваль, - які у 2008 році за фіктивними документами і печатками створили у Вінниці фіктивну філію Київської національної академії міжнародної економіки, підприємництва і права. За працевлаштування на посаді директорів інститутів у складі академії, завідувачів кафедр, викладачів, методистів підозрювані вимагали хабара - від двох до чотирьох тисяч доларів залежно від посади. Тим, хто не мав відповідної освіти, теж не відмовляли, а за півтори тисячі доларів організовували дипломи і всі відповідні документи. Диплом - це добре, але треба ж і лекції читати, а коли нема досвіду, то і документ не допоможе. Проте й це не проблема - за п’ятсот доларів „викладачу” надавали повний план лекцій, читай досхочу. За вступ абітурієнтів на навчання в неіснуючий вуз брали від 500 доларів. Загалом зловмисники набрали близько 600 тисяч гривень. Студентів, які після завершення навчання мали стати міжнародними юристами та економістами, навчали в підвальному приміщенні за міською радою. Його орендували для мережевого маркетингу, а паралельно із прийомом заявок на косметику там же проводили заняття. Хоча заняттями те, що там відбувалося, назвати важко, швидше то була імітація учбового процесу.
Як повідомили у Вінницькому національному медичному університеті, перевірити, чи є ліцензія в уподобаного вами вищого навчального закладу, доволі просто. Для цього достатньо зайти на офіційний веб-сайт Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua). Там у розділі «ліцензування та акредитація» є перелік ліцензованих вузів України та список вищих навчальних закладів, у яких анульовані ліцензії.
Та це ще «квіточки»! У Росії затримали ректора... неіснуючого вузу. Він просто збирав із людей гроші за навчання. А коли навчальний рік усе не починався, обмануті студенти забили на сполох. За словами Юрія Павловича, в Україні, на щастя, таких випадків не було.
«Окремим і особливим є питання, котре не дає спокійно спати батькам дітей, які вступають чи навчаються у підрозділах іноземних навчальних закладів, – каже Юрій Дудник. – Чи визнаватимуть в Україні дипломи, отримані у філіях таких закладів? Представники філій переконують абітурієнтів, що наявність угоди – наприклад, між Україною та Росією – є запорукою обов’язкового та беззастережного визнання російських дипломів в Україні. Однак це не зовсім так. Відповідно до законодавства, дійсними є лише дипломи, видані навчальними закладами, що діють відповідно до норм чинного законодавства.
Тому вчені звання, отримані у філіях іноземних ВНЗ, які створені і діють поза законом, визнавати не будуть. Такі установи також повинні, як і навчальні заклади України, мати дозвіл на створення та ліцензію МОН на надання освітніх послуг на нашій території».
У Міністерстві кажуть, що тільки документи про освіту державного зразка засвідчують наявність у особи – власника такого диплома тієї чи іншої освіти, наукового ступеня або вченого звання. Всі іноземні свідоцтва про освіту для визнання їх в Україні повинні пройти процедуру нострифікації. Саме під час цієї процедури і перевіряють легітимність ВНЗ, право навчального закладу видавати такий диплом, його визнання країною, де розташований заклад, а також його еквівалентність українським документам про освіту.
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
Героям Слава!
№ 43 від 28 жовтня 2026
Читати номер