Хто розбив рота "Голосу народу"

Близько сотні вінничан із профспілки «Голос народу» вийшли учора, 15 квітня, під стіни облдержадміністрації зі зверненням до губернатора. Люди просили «привести місцеву владу у законодавчі рамки». Але керівника профспілки із ними не було - він опинився на лікарняному ліжку через побиття.

- Сергію, під стіни адміністрації вийшли активісти профспілки «Голос народу», які повідомили про бандитський напад на тебе - керівника профспілки. Що насправді відбулося?
- Це сталось минулої середи. Близько десятої вечора я повертався додому. На вулиці Київській до мене підійшов незнайомий чоловік. Він запитав, яке у мене прізвище. Я відповів, після відвернувся і відчув два удари ззаду. Це сталося буквально за лічені секунди. Я втратив свідомість. До мене підбіг мій друг. Він і допоміг мені дістатися до лікарні.
- Ти написав заяву про напад до правоохоронних органів?
- Так, я дав відповідні пояснення правоохоронцям. Мені самому цікаво з’ясувати, що стало причиною нападу. Мені хотілося б сподіватися, що це не пов’язано із моєю профспілковою діяльністю. На жаль, прямих погроз на мою адресу з боку перших осіб влади, зокрема міської, було чимало. 
- Наведи приклад…
- Під час акції «Народне віче», яка проходила 5 лютого, один із заступників міського голови підійшов до мене і грубо висловився, мовляв, синок, ти не знаєш, куди ти лізеш… Також у мене є інформація, що на деякі наші акції підтягувалися групи молодих людей, підозрілої зовнішності. Окрім того, мої активісти попереджали про наявність у них інформації про можливий напад на мене. 
- Тож ти вважаєш, що все ж таки замовлення політичне?
- Знаючи про швидкі зміни міської влади, я неодноразово заявляв про наявність у мене документальних підтверджень зловживань високопосадовців. Моя політична позиція чітка, проте опозиція не потрібна діючій владі, яка не сприймає аргументів і нехтує чинним законодавством.
- Можеш згадати обличчя того чоловіка, як він виглядав?
- Так, я чудово його запам’ятав. І при бажанні правоохоронців його відшукати, я готовий упізнати його. 
- Як ти наразі себе почуваєш, адже вже другий тиждень у лікарні. Що кажуть лікарі?
- Курс лікування триває. Попередній діагноз – струс головного мозку… Дякую долі, батькам і Господу Богу, які дали мені міцну голову.  
- Щодо твоєї профспілкової діяльності. Вінничани неодноразово виступали проти двоставкового комунального тарифу за теплопостачання, неправомірної плати за гаражі. Які наслідки мають подібні акції? 
- Позитивні. Підтримка органів прокуратури – красномовне свідчення законності наших вимог. Окрім того, перший заступник міського голови Іван Михайлюк вже заявив у пресі, що по завершенні опалювального сезону мешканцям міста будуть зроблені перерахунки по теплопостачанню… Але наша організація вимагатиме ще й компенсації за інфляцію і відсотки за користування нашими коштами, це, як мінімум. Проте, на активістів нашого руху чиниться тиск з боку міської влади: усні погрози, заяви про наміри знести гаражі без рішення суду і, навіть… це просто смішно – відключення світла в квартирах. На це скажу, мені імпонують слова філософа Ніколо Макіавеллі, слід би нашим правителям до них прислухатися: «Найнебезпечніше для правителя зазіхати на майно підданих. Це породжує ненависть». 

 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google