Остап Бендер виїхав із Жмеринки

>Спочатку був проект пам’ятника Степану Бандері
У Жмеринці мало хто знає, що спочатку замість пам’ятника Бендеру був виготовлений макет скульптури Степана Бандери. Про це розповів скульптор Микола Крижанівський.
- Дотепер пам’ятаю, як у середині 90-х мені зателефонували із Жмеринки і повідомили, що міський голова хоче зустрітися й обговорити питання виготовлення пам’ятника, - каже Микола Крижанівський. – Я уточнив, кому саме має бути присвячена скульптура. Чиновник назвав прізвище Степана Бандери. Це був період утвердження національної ідеї. Подумалося, що жмеринчани хочуть тим самим підтвердити свій національно-патріотичний порив.
На зустріч з міським головою скульптор їхав з кресленнями і макетом пам’ятника Степану Бандері. «Що це ви мені показуєте?» – здивовано перепитав міський голова. І тільки тоді з’ясувалося, що той, хто телефонував скульптору, помилився. Насправді у Жмеринці хотіли бачити зображення великого комбінатора – Остапа Бендера.

Вокзальний дзвінок архітектора Журавського
Про те, що пам’ятник великому комбінатору Жмеринці не потрібен, скульптор відчув під час розмови з представниками міськвиконкому.
- Можливо, вони мають рацію, - продовжує Микола Крижанівський. – Постать Остапа все одно не залишиться у майстерні. Нею вже цікавляться. Надто популярний цей персонаж. Та й час, в який він жив, багато в чому схожий з нинішнім періодом. Цим теж пояснюється інтерес до скульптури.
Микола Крижанівський уточнив, що це був перший пам’ятник Бендеру на теренах колишнього Союзу і навіть країн Європи. Така деталь також на користь пам’ятнику.
Скульптора більше цікавить інша постать - архітектора Жмеринського залізничного вокзалу Зіновія Журавського. Талановитий зодчий свого часу він брав участь у проектуванні Київського залізничного вокзалу. А будівля Жмеринського вокзалу визнана однією з кращих не лише у нашій державі. Найчастіше її порівнюють з вокзалом у Мюнхені. Схожа на великий корабель. На відміну від інших вокзальних споруд тут нема головного входу. Зате можна зручно виходити на кожну з платформ.
- Макет пам'ятника Журавському я створив одночасно з пам’ятником Бендеру, - каже Микола Крижанівський. – Ще тоді пропонував його міській владі. Скульптура «прив’язана» до вокзального приміщення. Журавський зображений у повен ріст. Однією рукою він тримається вокзального дзвоника. Колись з допомогою таких дзвоників повідомляли про прибуття поїздів. Дзвоник буде справжній. Кожен пасажир при бажанні матиме можливість почути його звук. Внизу скульптурної композиції – креслення, за якими будували вокзал. Поруч залізничні колії, які ведуть вдалину…
Тоді у Жмеринці віддали перевагу пам’ятнику великому шулеру. Чи зацікавить нинішню владу пропозиція вшанувати пам’ять архітектора Журавського, який створив таку прекрасну споруду?


Довідка
Будівництво Жмеринського вокзалу завершили восени 1904 року. А в грудні того ж року оцінити новобудову приїхав цар Микола II.
- Ай-да сукин сын! Такому можно доверить строить царские конюшни! – такими словами цар жартома висловив своє захоплення вокзальним приміщенням. Однак архітектор Зіновій Журавський сприйняв їх по-своєму. Йому здалося, що цар незадоволений архітектурою вокзалу. Так близько сприйняв це до серця, що наклав на себе руки – талановитий зодчий застрелився.