Їх убила росія. Імена та історії загиблих внаслідок обстрілу Вінниці 14 липня

- Удень, у велелюдне місце, російські війська ударили ракетами по Вінниці.
- За офіційною інформацією, на місці загинули 23 людини, ще двоє — у лікарнях, від отриманих травм. Пізніше стало відомо про ще дві смерті.
- Але загиблі — це не тільки цифри статистики. Ми розповідаємо історії жертв ракетного удару.
Цей матеріал про загиблих редакція «20 хвилин» збирала торік, невдовзі після трагедії, і опублікувала 19 липня. Сьогодні, у День жалоби, показуємо його вам знову. З іменами і фотографіями дорослих і дітей, які загинули рік тому, 14 липня 2022 року.
Їх тут 21. Пізніше жертв додалося. Когось не змогли врятувати лікарі через тяжкість травм... Хтось вважався безвісти зниклим, поки не ідентифікували останки... Про кількох людей ніде не писали, тому ми інформації не знайшли.
Тож список нижче, на жаль, не вичерпний.
Всього за наслідками ракетної атаки по площі Перемоги не стало 29 вінничан. Вічна їм пам'ять!
Загинули 25 людей (на той момент було відомо про таку кількість - ред.), з яких троє дітей — такі жахливі наслідки має падіння російських ракет, посеред білого дня, в людне місце Вінниці.
— Але загиблі — це не статистика! — каже головний редактор RIA/20minut.ua Вадим Павлов. — Коли президент України Володимир Зеленський називає усіх загиблих на ім'я, вони перестають бути просто черговою цифрою у списках втрат. Але вінницька влада досі не назвала. І на моє прохання надати списки — відмова.
Вадим Павлов упевнений, що потрібно показати, що за цифрою 25 — не просто 25 тіла. За цією цифрою 25 людей, 25 історій, 25 життів.
Увесь світ має бачити їхні обличчя, знати кого вбила росія. З відкритих джерел ми встановили та перевірили імена 21-ї жертви російського обстрілу.
Ліза Дмитрієва, 4 роки
Разом з мамою поверталася з логопедичного заняття і потрапила під обстріл. Фото тіла маленької Лізи з перекинутим візочком стало одним з символів трагедії. Її мати Ірину наразі рятують лікарі.
Кирило Пяхін, 8 років
Прибув з мамою до Вінниці з окупованого Херсона. На момент вибуху Кирило був у машині, припаркованій біля «ПриватБанку». Його дядька відкинуло вибуховою хвилею, бабуся, яка була в банку, залишилася неушкодженою.
Вікторія Рекута, 35 років та її син Максим, 7 років
Лікарка-стоматолог з сином проходили обстеження в діагностичному центрі «Нейромед». Їх упізнали за зразками ДНК. Поховані у рідному селі Мала Мочулка Теплицького району
Аліна Кисіль, 25 років
Аліна Кисіль працювала у відділенні ПриватБанку, розташованому в Будинку офіцерів. Днями вона відзначила свій 25 день народження. Ще три менеджерки банку та керівниця відділення Оксана Маковей отримали поранення, перебувають в лікарнях.
Євген Коваленко, 25 років
У Будинку офіцерів мав відбутись концерт співачки Роксолани, і киянин Євген якраз налаштовував техніку. Чоловік загинув на місці. У нього залишилася кохана дівчина і батьки.
Віктор Поліщук, 37 років
Був підприємцем, займався організацією культурних подій. Того дня Віктор Поліщук готував майданчик в Royal Pub для благодійного концерту Олега Скрипки з гуртом «ВВ». Обстріл застав його в епіцентрі подій, за кермом авто. У загиблого залишилася дружина і 10-річна донька.
Леся Ващук (41) та Світлана Чешківська
Подруги загинули, коли виходили з храму Георгія Побідоносця, що за Будинком офіцерів. Там вони були на відспівуванні матері їх колеги. Обидві працювали у магазині «4 сезони», були веселими та життєрадісними жінками.
Катерина Гула, 24 роки
Працювала адміністраторкою діагностичного центру «Нейромед». Друзі згадують, що Катерина Гула була життєрадісною дівчиною, доброю людиною, завжди посміхалася, ніколи не тримала зла. Її поховали у рідному селі Жигалівка Хмільницького району.
Тетяна Харченко, 32 роки
Менеджерка клініки «Нейромед», у момент вибуху вона була на роботі. Жінка виховувала сина, любила подорожувати. Її син Матвій у вересні має йти в перший клас.
Володимир Даценко, 34 роки
Коли розпочався повномасштабний наступ Росії, вінничанин допомагав патрулювати Вінницю, був волонтером. Незабаром пішов добровольцем на війну. Інколи приїздив додому. У момент обстрілу Володимир Даценко був з побратимом з «Айдара» в діагностичному центрі.
Олександра Борівська
Була неподалік Будинку офіцерів під час вибуху. Олександра була життєрадісною усміхненою, ініціативною студенткою. Дівчина навчалась на другому курсі Донецького національного університету імені Василя Стуса на факультеті історії та міжнародних відносин.
Оксана Тиховська
У момент обстрілу Оксана Тиховська саме прямувала до ліцею №8, де працювала вчителем початкових класів.
«Рашисти обірвали життя найкращої матусі, турботливої бабусі, щирої сестри, люблячої дружини, високопрофесійної та доброї колеги», — зазначили в спільноті ліцею.
Галина Олексів, 29 років
Жінка родом з Вінниці, разом з чоловіком жила у Львові, викладала у музичній академії. Час від часу Галина приїжджала до рідних у Вінницю. Записалася на прийом у діагностичний центр, біля якого впала російська ракета. Жінка загинула, її сина Романа рятують лікарі у Львові.
Ніна Нелегач, 56 років
Жінка отримала 85% опіків шкіри, 14 липня її доправили до лікарні. Того ж дня від отриманих поранень вона померла у лікарні. Ніна Нелегач мешкала у Лука-Мелешківській громаді Вінницької області. Жінка працювала вихователькою, у неї залишилися чоловік та донька.
Наталія Фальштинська, 45 років
Талановита лікарка-невролог, мати трьох дітей, на момент обстрілу працювала у «Нейромеді». З численними травмами її відвезли у військовий госпіталь. Медики боролися за її життя, але в ніч з 18 на 19 липня жінка відійшла в інший світ: вона стала 25-ою жертвою російського теракту.
Катерина Суверіна, 58 років

На момент обстрілу жінка саме перебувала поблизу Будинку офіцерів. Вийшла з тролейбуса і прямувала на роботу. Рідні понад добу розшукували її. У Катерини Суверіної залишилися дві доньки та онуки.
Костянтин Пузиренко, 40 років
З 1992 року був у Бердичеві, куди його батько-військовий перевіз родину. Після школи присвятив своє життя армії. Брав участь в АТО. З часом переїхав до Вінниці, де жив разом з дружиною і донькою, яка цього року закінчила третій клас школи.
«Російська ракета обірвала життя повного сил, мужнього й відданого своєму народові воїна», — розповіли у виданні «РІО-Бердичів».
Ольга Лисенко, 20 років
21 липня у лікарні померла 20-річна Ольга Лисенко. Вона стала 26 жертвою ракетного обстрілу центру Вінниці російськими військовими.
«Це дочка нашого колеги. Попри старання лікарів врятувати дівчину, її життя сьогодні обірвалося. Ольга постраждала внаслідок ракетного удару агресора по мирному населенню у Вінниці 14 липня», – повідомили у Сьомому апеляційному адміністративному суді, де працює батько дівчини.
Як повідомили рідні загиблої, 14 липня о 10:40 дівчина поверталася додому від стоматолога та потрапила під ракетний удар росіян. Ольга отримала 98% опіків та померла на сьомий день після трагедії.
У загиблої залишилися батьки.
Павло Ковальчук
Павло був одним з тих, кому вдалося вибратися живим з «вогняної пастки»: дитячий невролог на момент обстрілу Вінниці 14 липня був в приміщенні діагностичного центру «Нейромед», що біля «Ювілейного». Чоловік отримав опіки 70% тіла, але за допомогою пішоходів дістався до найближчої станції швидкої медичної допомоги.
Пізніше того ж дня чоловіка госпіталізували в опіковому відділення Пироговки, і незабаром доставили на лікування за кордон, в Краківський опіковий центр.
«Я живий! Я у свідомості, бачу і відносно непогано чую. Я можу рухатися і сподіваюся зможу рухатися повноцінно. Я, сім’я, близькі та друзі вдячні за підтримку», — повідомляв на своїй фейсбук-сторінці Павло Ковальчук.
20 днів медик боровся за життя. Лікарі робили усе можливе. Але у вівторок 2 серпня стало відомо, що Павло Ковальчук помер у лікарні. У «Нейромеді», де працював невролог, сказали, що «численні опіки та поранення виявились дуже важкими».
Читайте також:
«Таке було, коли у Вінниці вибухали маршрутки», — розказують в опіковому відділенні Пироговки
Жертвам російського обстрілу Вінниці: як отримати допомогу і куди звертатись
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
-
Олег ЧижСкорботний день... Життя не повернеш. Але хотілося б все таки дізнатись правду, якою б гіркою вона не була. Удар був спрямований в гарнізонний будинок культури при повітряних силах - будинок офіцерів. До сих пір ходять чутки про зібрання саме в цьому будинку військових чи то на нараду, чи щось подібне. Про безліч трупів військових, що вивозилися вночі. Одне з перших відео, що було оприлюднене - це коли бігла на допомогу англійномовна жінка не в цивільному. Перший виступ президента про те, що терористи вдарили в середмістя по цивільному об'єкту, а вже потім почали казати про гарнізонний будинок культури при повітряних силах. Дуже багато запитань, на які до цих пір немає відповідей. Ми маємо право на правду, щоб не повторювати помилки. Якщо в дійсності там планувалось засідання, про яке так само в приватних розмовах натякають самі ж військові - то чому воно проводилось серед білого дня на одному з найлюдішньому та найжвавішому місці у Вінниці. Тоді ніхто не був покараний і не поніс покарання. А ми відповідно не дізналися всю правду. Адже саме розташування будинку офіцерів та будинку побуту призвело до таких жертв.
-
Вадим ШмагаловОксану Тиховську я знав особисто. В 8 школі працювала її мати. Разом навчались в школі. Оксана була трішки молодша. Потім Оксана стала вчителькою і викладала в рідній школі. Того дня, наскільки мені відомо від її колег, знаходилась у відпустці. Але жах, як несправедливо "закінчилась її відпустка".
-
Читач79А ще шестеро хто?
-
Галина ВолосенкоЦарсвтво небесне і вічна пам'ять