«Я міг би сплатити цю нещасну тисячу з хвостиком і забути про все». Сорд про суд за орден

«Зинувачувати мене можна хіба що за те, що раніше не відмовився від ордену», — каже Сорд

Історія з орденом Сорда має продовження не тільки через те, що її розглядали у суді. Вінницький міський суд (суддя Шидловський) визнав винним Сорда у порушенні Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, частини першої статті 186-1 (Незаконні дії щодо державних нагород). Чоловіка оштрафували на 1275 гривень.

— Я міг би сплатити ці нещасні тисячу з хвостиком гривень, сховатися під ліжко, щоб система ненароком не розчавила, і забути про все, — каже Владислав. — Але  ж не вважаю себе винним. Про це заявив у суді. Не дозволю змішувати моє ім’я з брудом. «Фейковий ветеран», «ряджений орденоносець» — нехай ці слова застрягають в горлянці кожного, хто їх повторює. Особливо це стосується так званих «замовників» мого переслідування. Я боротимуся за своє до останнього, навіть без надії на справедливість.

Поліція приїхала вночі

Сорд неодноразово пояснював, яким чином отримав  «Богдана»  (так називає орден Богдана Хмельницького - авт). Спершу зробив це у телепрограмі, коли його звинувачували у незаконному отриманні нагороди. Детально написав на своїй сторінці у Фейсбуці. Нарешті, повторив те саме у суді.

Як він стверджує, орден йому вручали у лікарняній палаті. Було це у 2014 році. До лікарні імені Мечнікова його доставили після поранення. У палаті перебував разом з іншими бійцями. Вони бачили, як йому вручають нагороду. Так само він бачив, як нагороджували тих, хто знаходився на сусідніх ліжках у палаті. Тобто орден він не купив, не вкрав і сам собі не присвоїв. Йому його вручили.

Однак шукати стали не тих, хто нагороджував. Всю вину переклали на нього.

Після згаданої телепрограми події стали розвертатися, як кажуть, у турборежимі. Ці слова люблять повторювати представники нинішньої влади. Окремі дії викликали подив не тільки у Владислава.

За його словами, поліцейські прибули до його будинку… вночі. Чому саме о такій порі?.. Їх було майже 20 чоловік. Так каже Владислав. Повідомили, що мають вилучити орден. Активіст добровільно передав нагороду. Навіть у квартиру не заходили. Передав на вулиці. Цей момент зафіксували на відео. Його можна побачити в цій новині. Тим часом у суді написали про те, що орден конфіскували. Деталь не суттєва. Говорити треба про інше. Про компрометацію захисника країни.

Він вкотре повторює: «Замість того, щоб встановити людину, яка вручала нагороду, з’ясувати, де вона її взяла, звинувачувати стали того, кому орден вручили».

Владислав нітрохи не сумнівається в тому, що була поставлена мета: скомпрометувати не тільки його, а й таких, як він, патріотів. Має для цього підстави. Звертає увагу на те, хто долучився до так званої справи з орденом.

«Гнівом спалахнув» депутат від «Слуг»

«Розібратися» з орденом Сорда до МВС звернувся не хто-небудь, а депутат парламенту Владлен Неклюдов. Про це говорить Сорд. Каже, дізнався інформацію від вінницьких поліцейських, які приїжджали за орденом. Названий депутат представляє партію «Слуга народу». Він же подавав запит до Офісу Президента. Звідти отримав відповідь, що «Стафійчук-Гранецький» державними нагородами не нагороджувався. Відповідь надійшла дуже швидко, продовжував діяти турборежим.

Як стверджує Владислав, ця відповідь і диск із записом телепрограми стали «ключовими» доказами у суді.

Адвокат Сорда у виступі під час судового засідання звернув увагу на те, що керівник апарату Офісу Президента не має повноважень надавати такі документи. Це компетенція інших структур — Управління державних нагород та геральдики Офісу глави держави та дорадчої Комісії державних нагород при Президентові України. За словами Сорда, до обох установ надіслали повідомлення про втрату орденської книжки з клопотанням про її відновлення.

— Суддя мав би дочекатися відповіді, — говорить Владислав. — Натомість він просто відмахнувся від таких аргументів і виніс рішення.

«Заходжу на ФБ, а там новина від Рабіновіча»

Не тільки представник «Слуг» долучився до «орденської справи». Такої само честі його удостоїв представника ще однієї політ сили. Про це Сорд написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Яке неприємне відкриття, — йдеться у повідомленні Сорда. — Заходжу на ФБ, а там сповіщення від Вадіма Рабіновіча, того самого, що з опзж (назва партії написана з малих літер - авт). Що я читаю? Історія з «обманом Сорда достігла логічєского фінала». Мовляв, тепер заплатить штраф за те, що купив десь у підворітні орден, бо суд визнав його винним.

Владислав звертає увагу, як у цьому дописі підмінюються поняття. Наприклад, написано «Суд визнав винним у присвоєнні ордену». Насправді йдеться про «незаконне зберігання». Або: «в активіста конфіскували нагороду». Але ж у протоколі чітко зазначено, що видана добровільно, за власним бажанням».

У повідомленні від згаданого вище персонажа, купа посилань на публікації про справу з орденом. Хоча б, здавалося, все це вже у минулому. У когось ще є сумніви в тому, що зроблено це з метою компрометації патріотів?

Рішення суду дотепер не отримали

Упродовж 4,5 років Владислав Сорд перебував в АТО. Боронити рідну землю від російських окупантів пішов з Майдану після Революції гідності. Нині займається підприємницькою діяльністю. Разом з дружиною створили видавничий дім. Сорд є автором низки поетичних і прозових книг. Не дивно, що він «не сховоавсі під ліжко». Продовжує відстоювати справедливість. Бореться не тільки за себе — за усіх добровольців-патріотів, які захищали країну від російських окупантів.

Запитую, чи подавав уже апеляцію на постанову суду про орден.

— Ми з адвокатом дотепер не отримали рішення суду, — каже Владислав. — Без цього не можемо звертатися до апеляційного суду.

— Але ж проминули встановлені терміни на подання апеляції?

— Адвокат пояснює, що їх час відраховується відтоді, як отримали рішення суду.

За словами пана Владислава, одночасно готують «щось зустрічне». Каже, їм це точно не сподобається. Кому саме їм, і про що йдеться, поки не розголошує.

Шлях від монетного двору до лікарні

Своїм обов’язком Владислав Сорд вважає спростувати всі звинувачення на свою адресу стосовно ордена. Хоче зрозуміти, кому було вигідно «вручення» такої нагороди.

Каже, для цього треба відстежити шлях нагороди від монетного двору до лікарняної палати.

— Хтось же його отримував, розписувався за нього, передавав по інстанціях, мають бути прізвища, — говорить Владислав. — В орденській книжці (посвідченні) було тільки прізвище й імя Стафійчук Владислав і чийсь підпис.

Він визнає тільки те звинувачення, що один раз начепив орден на груди. Було це під час Маршу Героїв у Києві. Друзі наполягли тоді. Також за те, що раніше не відмовився від ордену і не повернув його. Стверджує, що героєм себе не вважає. Каже, подвигів не вчиняв, просто чесно виконував завдання під час перебування на фронті.
 

Читайте також:

«Море горіло і диміло від спалених кораблів». Спогади 100-літнього вінничанина моряка-балтійця

У 20 літ став Героєм колишнього Союзу. Відро вишень за розповідь про син

«Автопортрет писав перед дзеркалом». Виставку картин фронтовика-довгожителя організувала внучка

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.