Вінничанки "за тридцять" не бояться народжувати першу дитину
- Свого первістка Мирончика я народила в тридцять один рік. Закинула дисертацію, над якою тоді працювала, і почала свідомо планувати вагітність і пологи. Хочу народити ще і другу, і третю дитину, - каже вінничанка Наталія, якій тридцять два роки.
Будемо народжувати, як в Європі?
Україна так прагне стати істинно європейською, що навіть жінки, здається, почали уважніше придивлятися до західних стандартів перших пологів. Серед наших породіль останніми роками значно побільшало тих, хто зважується на першу дитину далеко і не дуже “за тридцять”.
Найактивнішими в плані народження першої дитини на Вінниччині залишаються жінки 20-24 років. Про це свідчать дані обласного управління статистики - половину від загальної кількості матерів, які народили першу дитину, складають саме жінки цього віку (4 252 із 8 647).
Доволі впевнено зважуються на першу дитину і жінки 25-29 років - вони на другому місці. А от п’ятнадцяти-дев’ятнадцятирічних молодих дівчат, які посідають третє місце у рейтингу перших пологів, все-таки поменшало. Якщо в позаминулому, 2010 році, їх було 1 432, то в минулому році зареєстровано вже на сто породіль менше. Можна припустити, що в цьому віці дівчата почали більше думати про освіту та майбутню роботу, ніж про початок сімейного життя.
Від тридцяти до сорока років у житті жінки, яка відкладала народження першої дитини на “потім”, наступає той самий момент “потім”. Комусь стає самотньо, а успіхи в роботі здаються несуттєвими. Хтось відчуває готовність стати матір’ю. А в когось, нарешті, з’явилось омріяне власне житло. І народження дитини стає справді виваженим та відповідальним рішенням. Жінок, які народили свого первістка в 30-34 і 35-39, згідно з даними обласного управління статистики, побільшало. Як і тих, хто зважується на першу дитину в 40-44. А в минулому році навіть п’ятдесятидворічна вінничанка вперше стала матір’ю.
У той же час, вдвічі більше стало і дівчат, які народили першу дитину ще до … 15-ти років. Якщо в позаминулому році їх було всього троє на область, то в минулому - вже шестеро.
Кинула дисертацію і народила дитину
Вінничанці Наталії Куриловій тридцять два роки. Інженер за освітою, Наталія до недавнього часу активно працювала над науковою дисертацією. Жінка планувала реалізувати себе як професіонал, стати фінансово незалежною - як і вчила мати.
Та в тридцять років Наталія зрозуміла, що все це не є суттєвим. Суттєвим є малюк, а в перспективі і не один:
- Можна народити і в 16 чи 18, і не знати, що з тією дитиною робити. Згадати потім, що ще хочеться на дискотеку чи “потусити” з друзями, щось нове побачити, молодість відчути. А дитина, на жаль, сприймається як тягар, який обмежує свободу. А можна і чекати психологічної зрілості, а потім, зважившись, зіштовхнутися з якимись проблемами.
Як на мене, все це відносно. Адже є і такі вісімнадцятирічні, які набагато відповідальніші як матері, ніж тридцяти- чи тридцятип’ятирічні.
Жінка розповідає, що про дитину мріяла вже давно.
- Я мріяла про дітей з вісімнадцяти років. Хоча, звісно, тоді про це і мови не могло бути - займалася навчанням і науковою роботою,- каже Наталія Курилова. - Закінчила Вінницький політех і пішла в аспірантуру, так як мала палке бажання написати й захистити дисертацію. На той час я вже зустрічалася з майбутнім чоловіком і ми навіть жили разом. З часом одружилися і я серйозно замислилася про те, чи й справді мені так потрібна та дисертація, щоб відкладати народження дитини?
Відповідь була очевидною. То ж Наталія так і не захистила дисертацію, зате стала щасливою і дуже активною матір’ю.
- До вагітності ми з чоловіком готувалися, слідкували за своїм здоров’ям, перечитали багато літератури. З моменту, коли на тесті з’явилось омріяних дві смужки, я дуже чітко усвідомила, що несу відповідальність за ще одне життя. Але не лежала пластом на ліжку, вдаючи із себе хвору. Насолоджувалась кожною хвилиною вагітності, до восьмого місяця проводила заняття йогою, навіть купалася в ополонці на Водохреща, - розповідає Наталія.
Жінка каже, що ніяких проблем під час пологів, незважаючи на “такий” вік, у неї не було. Все відбулося природнім шляхом і на світ з’явився омріяний первісток Мирончик. Сьогодні синові майже два роки і вони з матір’ю ведуть дуже активне життя. Мирончик ходить з мамою танцювати та на заняття йогою:
- Що мені подобається - сучасна мама в декреті не обов’язково повинна сидіти вдома за каструлями, ходити в бігуді та халаті. Я спілкуюся з багатьма молодими матусями в “Території мам” та в групі “Активний малюк” Вконтакті. Ми постійно організовуємо щось нове та цікаве, зустрічаємося просто поспілкуватися, поділитися досвідом. Планую з однієї декретної відпустки перейти в другу, а, можливо, і третю.
Вінничанка Ірина: “В тридцять чотири народила … третю дитину”
Народити першу дитину хочуть усі (або майже всі) жінки. Зважитись на другу дитину вже складніше. А от про те, щоб одразу після другої народити ще й третю - на це піде не кожна жінка.
Вінничанка Ірина Глєбова, якій тридцять чотири роки, щаслива мати трьох діток. Між найстаршою і наймолодшою - дванадцять років різниці.
- Першу доньку я народила в 22 роки. Зараз згадую, що було доволі складно - тоді не все склалося, як гадалося. Не було ні досвіду, ні інформації, і доводилося покладатися тільки на матір та власну інтуїцію. Після декретної відпустки я активно працювала. Пізніше у нас з чоловіком вирішилося, нарешті, питання з власним житлом. І ми були не проти знову народжувати, - розповідає Ірина.
Мені було тридцять три, коли я народила другу дитину - синочка. Було зовсім не страшно, адже я мала міцний чоловічий “тил”, та й наявність свого даху над головою вселяє неабияку впевненість. Коли Єгору був майже рік, я завагітніла … втретє. І ні хвилини не сумнівалася, що робити. УЗД показало, що буде дівчинка - якраз те, про що ми мріяли. Тож три місяці тому на світ з’явилася наймолодша донька Марійка.
Як розповідає Ірина, жодних проблем під час других чи третіх пологів не виникало. Це незважаючи на те, що лікарі сьогодні доволі підозріливо ставляться до пологів після тридцяти взагалі. Поширену думку про те, що народити потрібно обов’язково до цього віку, Ірина спростовує.
- Головне те, що у жінки в голові. Звісно, якщо налаштовувати себе, що я вже занадто стара чи здоров’я вже не те, а потрібно було народжувати раніше, то нічого путнього з цього не вийде. Є й такі жінки, які народжують, тому що “мені вже треба”. Про це говорять лікарі, родичі, знайомі - всі виносять мізки. Насправді той час, коли “вже треба”, визначає для себе тільки майбутня мати. Тому що тільки для неї цей момент стане найщасливішим у житті.
Людмила Дубас, лікар-гінеколог медичного центру “Альтамедика”:
“Перша вагітність у кожної третьої жінки “під сорок” є проблематичною”
- Найсприятливіший вік для народження першої дитини з фізіологічної точки зору - 20-24 роки. У цей час організм жінки максимально готовий до того, щоб зачати, виносити та народити здорову дитину.
Але останніми роками і справді спостерігається тенденція до того, що все більше жінок думають про народження дитини тільки у віці за тридцять років. З медичної точки зору, такі перші пологи вважаються пізніми. І вони мають як свої переваги, так і ризики.
Жінка, яка народжує першу дитину в 30, 35 чи 40 років, з одного боку, абсолютно свідомо та відповідально підходить до такої події. Морально вона готова стати матір’ю, і очікує цього з радістю. Але може зіштовхнутися з певними проблемами зі здоров’ям.
По-перше, з віком жінки “старіють” і її яйцеклітини. Овуляція - період, коли жінка може завагітніти, відбувається далеко не щомісяця. Особливо, якщо жінка роками приймала протизаплідні пігулки. Мені зустрічаються в практиці жінки сорока-сорока двох років, які навіть не замислювалися про народження дитини: хто працював над науковою роботою, хто пробивався кар’єрними сходинками. У сорок років вони планують першу вагітність, але до цього “сиділи” на безперервній контрацепції. І з’являються проблеми. Організм ніби тривалий час привчають до того, щоб не вагітніти, і він не завжди може адекватно відреагувати на намагання жінки зачати дитину.
По-друге, у таких жінок часто дозріває не одна, а кілька яйцеклітин - це означає більшу ймовірність виникнення багатоплідної вагітності. Така вагітність передбачає певні ризики та труднощі у виношуванні, і в багатьох випадках закінчується кесаревим розтином.
Третій фактор ризику - це те, що саме у віці за тридцять у жінок можуть проявлятися спадкові захворювання, такі я к гіпертонія, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет. І навіть якщо раніше жінку нічого не турбувало, то саме під час вагітності, коли організм переналаштовується на “подвійну” роботу, ці проблеми можуть і заявити про себе. Знову ж таки, виношування в такому випадку стає більш проблематичним. Жінці треба ретельніше обстежуватися та більше берегтися.
Як свідчить практика, перша вагітність у кожної третьої жінки “під сорок” є проблематичною. Чим старша жінка, тим більший ризик і передчасних пологів. Тому чим раніше “за тридцять” жінка народить першу дитину, тим краще.
З іншого боку, у пізніх перших породіль часто народжуються дуже талановиті та незвичайні діти - ті, яких називають діти-індіго. Щодо фізіології, то такі жінки значно легше переносять клімакс - він у них може проходити в майже безсимптомній формі.
Середній вік жінок за першими пологами у деяких країнах Європи та в світі
Австрія -29,5; Білорусія - 27,5; Болгарія - 26,5; Великобританія - 29; Іспанія - 31; Італія - 29; Канада - 30; Литва - 28; Норвегія - 30; Польща - 28; Україна - 26,5; Чехія - 29; Швейцарія - 31; Японія - 30; США - 25; Німеччина - 30; Франція - 29; Ірландія - 30.
Найвище значення середнього віку матері при народженні першої дитини серед країн ЄС в Німеччині, Греції, Данії, Люксембурзі, Фінляндії, Ірландії та на Кіпрі. Воно становить від 30,1 до 30,7 року. В інших країнах ЄС середній вік матері при народженні дитини поки що не досягає 30 років.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Сьогодні у Вінниці
Найчастіше
Ваші відгуки про послуги у Вінниці
