По Вінниці самовільно наставили парканів. Міськрада закриває очі?

Багатоповерхівки на Зодчих відгороджуються від міста без права власності на землю.
Муніципальна поліція та міськрада вже рік, як у курсі.
RIA дізналася, чому незаконні паркани й досі на місці

Автор: Діана ГУЛБІАНІ
13

На початку 2016 року RIA/20minut писали про незаконно огороджений двір багатоповерхівки на Зодчих. На початку осені схожа історія трапилась у Бохониках: тільки самовільно огородили там не двір, а цілий провулок. У муніципальній поліції та архітектурно-будівельному сервісі обіцяли: конструкції знесуть. І от початок 2017 року, а паркани і нині на місці.

Паркан “розбрату”

Ірина Дубовськи ще у березні звернулася до журналіста RIA, щоб розповісти про загороджений (без документів на право власності, - ред.) двір на Зодчих. Тепер розповідає: після виходу статті одну із хвірток відкрили, і ходити крізь двір стало легше. Але ці загородження як стояли, так і стоять - обіцянок знести їх міська влада не виконала. На прикладі двору багатоповерхівок на Зодчих, 9 та Зодчих, 7 почали обгороджуватися і інші будинки.

Так, у багатоповерхівці, за адресою бульвар Свободи, 1, по іншу сторону дитсадка “Подоляночка”, жителі й собі поставили шлагбаум та загородили прохід у двір з тильної сторони металевою огорожею. Через вулицю, по бульвару поставили шлагбаум.

— Навіть табличку повісили “Після 23.00 не ходити”, — каже Ірина, вказуючи на огорожу. —Вона, правда, більшу частину часу відкрита. А от шлагбаум... Ми одного вечора заїхали з чоловіком сюди за дитиною, залишили тут авто за шлагбаумом. Тут же вийшла до нас жінка, запитала, хто такі? Ми кажемо: ну, залишили авто тут ненадовго. А в чому справа? На що дістали відповідь: мовляв, не маєте права, це приватна територія. На прохання показати документи про приватизацію відповіла, що вона — дружина депутата.

Після шостої вечора багато людей із будинків неподалік йдуть у двір дому на бульварі Свободи набирати воду із місцевої криниці. Вода тут — артезіанська, як кажуть у СЕС, а тому — високої якості. Частина самовільно встановлених хвірток закрита, а тому людям із бутлями, повними води по вінця, доводиться обходити пряму дорогу до криниці.

— Не знаю, коли саме загородили провулок — ми з дружиною переїхали сюди нещодавно. Але що мені доводиться, вибачте, вовчими стежками оббігати ці огорожі, аби води набрати — це факт. А потім ці 10 літрів води ще треба дотягнути додому в обхід, — розповідає Дмитро, який живе неподалік.

Загороджений провулок

Борис Білобрицький звернувся до редакції на початку осені, аби розповісти, що у Бохониках перегородили провулок. Тепер він задоволений, адже прохід через провулок тепер вільний: хвіртка паркану відкрита увесь час.

— Уже давним давно зробили, дали мені ключа. Забор не зняли, але хвіртку не зачиняють. Я бачу, вона відкрита постійно. Жінка із двома пакетами, що йде повз провулок Затишний, підтверджує його слова:

— Хвіртка відкрита постійно. Тільки прикривайте її обережніше, жителі довколишніх домів можуть її на ключ зачинити, якщо занадто голосно гупнути.

Відповіді виконкому

У відповідь на два запити Ірини Дубовськи щодо законності встановлених шлагбаумів та огорож, вона дістала дві відповіді, датовані 9 березня та 19 травня 2016 року. Вони повторюються майже слово в слово.

—У квітні ми усім садочком збирали підписи на ім`я начальника департаменту ЖКГ Романа Фурмана. У травні написали, що передали мою справу на розгляд якоїсь комісії. Пізніше дзвонила Роману Фурману, питала, як там стан справ. До муніципальної поліції ця справа так і не дійшла — я розпитувала. А сам начальник ЖКГ підняв трубку тільки один раз, а коли дзвонила вдруге — “відбив” мене.

“Працівниками муніципальної поліції на голів ОСББ “Зодчих-9” і ОСББ “Зодчих-7” за умисні протиправні дії по встановленню шлагбауму та металевого огородження поряд із багатоповерховими будинками № 7, 9 по вул. Зодчих, на території загального користування та використання її без правонаступних документів (…) складено протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 152 КУпАП, матеріали адміністративних справ направлені на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради”, — зазначено було у документах.

Фото 1 з 2

Борис Білобрицький теж приніс відповідь від міськвиконкому на його запит. У документі зазначено наступне:

“На загальних зборах мешканців(...) вирішено зняти внутрішній та навісний замок з хвіртки для забезпечення вільного проходу пішоходів(...). У разі необхідності замикання хвіртки у нічний час, ключі(...) можна отримати у громадянина(...)”.

Взяти коментар у комунального підприємства " Архітектурно-будівельний сервіс"(займається демонтажем незаконно встановлених конструкцій - авт.) не вдалося: директор Анатолій Плахотнюк був у від'їзді. Його коментар побачите у наступних публікаціях.

Для знесення хвірток недостатньо документів

Василь Гайовик, начальник муніципальної поліції Вінниці

— Представники муніципальної поліції склали адміністративні протоколи. Тепер, аби справа зрушила з місця, людина, якій перешкоджає самовільно встановлена конструкція, повинна принести заяву на ім`я міського голови. Далі, за процедурою, ми піднімаємо складені раніше адміністративні протоколи, і піднімається питання щодо оформлення права власності на земельну ділянку під ОСББ, і тоді жителі сплачують земельний податок і користуються власною ділянкою. Або ж справа передається до суду через департамент правової політики. А вже суд постановляє знести незаконно встановлену конструкцію.

Якщо заважає шлагбаум — позивайтеся до суду

Юрій Усов, адвокат:

— Огородження земельної ділянки — це встановлення межі. Межа може бути встановлена тільки на тій земельній ділянці, яка виділена особі в оренду або у власність. Якщо їм цю земельну ділянку передадуть у власність, а такі випадки не поодинокі, тоді вони, звичайно, можуть її огороджувати. Жителі цих будинків мають право облаштовувати територію: якийсь дитячий майданчик побудувати на прибудинковій території, займатися її озелененням. Але ніде не написано, що вони можуть її відгородити, заборонити туди в'їзд і вхід комусь. Якщо органи влади бездіють у цій ситуації, то особа, якій заважає ця самочинна конструкція, може звернутися до суду з позовом про усунення перешкоди.