Коронавірус став на заваді проведенню свята у пам'ять про Степана Руданського у звичному форматі.
Навіть у селі Хомутинці Калинівського району, де народився поет, не було традиційних урочистостей. Нагадаємо, майбутній майстер слова народився 6 січня 1831 року. Похований у Ялті. Могили батьків у Хомутинцях. Їх дотепер доглядають земляки. Батько поета служив священиком у місцевій церкві. Поховали його біля храму, там же й могила дружин, матері Степана Руданського.
Церква не збереглася донині. На її місці школа. Колектив школи і сільської ради доглядають місця поховання. Поруч музей поета. Але не в батьківській хаті. Її вже нема. Для музею збудували окреме приміщення.
Староста села Оксана Мудрик розповіла 20minut.ua, що нині багато односельчан хворіє. Серед них є важкохворі. Тому не стануть збирати людей у клубі, як це було щороку.
—Обмежимося покладанням квітів до пам’ятника Руданському, — каже пані Оксана. — Принесемо квіти до могил його батьків.
Уперше за багато років у Хомутинцях у день народження знаного далеко за межами країни їхнього земляка не сміятимуться від слухання його співомовок.
Марина Майструк з Дружелюбівки стала переможцем усвоїй віковій категорії
Традиційно день народження Руданського відзначали проведенням у Калинівці обласного свята. Під час його проведення вручали літературні премії гумористам і сатирикам.
—Домовилися з обласним управлінням культури, що премії вручимо після завершення карантинних заходів, — розповів журналісту голова обласної письменницької організації Вадим Вітковський. — Формат свята відрізнятиметься від попередніх років. Не станемо запрошувати велику кількість учасників. Але зібрання таки відбудеться. Лауреати отримають заслужені відзнаки.
Василь Островський, працівник Калинівського Будинку культури, уже багато років виконує роль Степана Руданського під час обласного свята. Аби мати схожу зачіску, ще з осені обминає перукарню. Каже, треба, щоб волосся відросло.
—Раніше це відбувалося швидше, — усміхається чоловік. — Тепер треба декілька місяців чекати. Уже зрозуміло, що такого свята, як раніше, не буде. Однак про всяк випадок нехай росте чуприна, а раптом щось зміниться.
Пан Василь створив в Інтернеті групу «Степан Руданський».
6 січня нинішнього року зробив невеликий запис. Згадав про цей день, пам’ятний для земляків.
Написав: «Руданський дотепер зачаровує нас своїми рядками пісні «Повій, вітре, на Вкраїну». Так само продовжує чарувати задушевністю своїх ліричних поезій, веселити вражаючим сміхом своїх співомовок. Він заслужив титул народного поета».
Торік ніщо не завадило у првоеденні свята , а нині...
Запитую співрозмовника, де зберігається його костюм, в якому виходить зустрічати гостей на святі Руданського?
—Висить у шафі в робочому кабінеті Будинку культури, — каже пан Василь. — Теж чекає. Тільки один раз одягав. Він новенький. Шили до минулорічного свята. Постаралися наші майстрині з Калинівського ательє.
Марія Шемелинець з Сальника прочитала твір Руданського "Крива баба"
Василь Островський один з учасників журі районного конкурсу гумору Степана Руданського. Його організовує Будинок культури, директором якого Марія Шелешко. Оцінює виступи учасників конкурсу також Світлана Крикун, вона художній керівник Будинку культури, сама пише гуморески.
У минулі роки учасники приїжджали в район і зі сцени демонстрували своє вміє декламувати рядки земляка.
Нинішнього року конкурс організували в онлайн-форматі.
Григорій Квасниця надіслав на конкурс у власному прочитанні гумористичні рядки Руданського з твору "Той, що над нами", у нього друге місце.
Учасники записували на відео свої виступи. Потім надсилали їх до журі конкурсу. Тепер їхні виступи виставляють на сторінці у групі «Степан Руданський».
Майже 20 відеосюжетів надіслали на конкурс шанувальники творчості Степана Руданського. Окремі населені пункти представляли по двоє-троє учасників. Одні читали вірші, інші розігрували сценки за описаним сюжетом.
Василь Зеленюк з Нової Гребіл виборов друге місце серед учнів його вікової групи
За словами Василя Островського, наймолодшому учаснику було 10 років, найстаршій — майже 80.
Ще один представник Дружелюбівки Роман Яремчук продемонстрував свою любов до творів Руданського. Це в нього на обличчі написано. А яке розкішне вбрання у хлопця!
Читці одягали святошне українське вбрання. Записи робили на фоні вишивок або обставляли кімнату у старовинному народному стилі. Все це брало до уваги журі.
Згідно з умовами конкурсу, кожен мав виконати два твори: один Степана Руданського, другий когось з інших поетів-гумористів або власний.
Як сказала Євгенія Кравчук з села Мончинці, для неї вдома виступати краще, аніж їхати в район. В Калинівку могла б і не поїхати. Дома добре. Сидиш собі, як панянка, межи подушками. На сцену подушки не візьмеш.
Пані Євгенія найстарша учасниця конкурсу. За виконання співомовки Руданського «Баба в церкві» і власної гуморески її визнали переможницею у старшій віковій групі.
Перше місце посіла також Марина Майструк з Дружелюбівки за виконання гуморески Руданського «Ворона і лис».
Ще одне перше місце у своїй віковій категорії розділили навпіл двоє юнаків Богдан Горупай і Юрій Киричук із села Старий Пиків. Хлопці розіграли сцену на гумористичний твір Руданського «Циган і огірки».
Нагадаємо сюжет: циган вночі забрався до господаря красти огірки. Просить «Блисне, Боже, блисне». Ну, господар і блиснув йому ломакою по спині.
Далі злодюжка перехитрив господаря.
—Ой, батечку, голубчику, чиніть те, що знаєте, тільки прошу вас, панотче, за пліт не кидайте, — промовляє один з учасників конкурсу.
—От же кину, бісів сину! — чує у відповідь.
Підняв цигана на руки та й через пліт кинув.
Циган як зарегоче: «Мені ж того бракувало, спасибі панотче».
Серед наймолодших учасників переможцем визнали Павла Батенка з Писарівки.Юний читець підкорив журі старанням і дтвору Рудамушеністю під час прочитання дорослого твору Руданського. Учасник журі одноголосно віддали йому найвищі бали.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 18 від 30 квітня 2025
Читати номер