«Я вже не думав про заробіток»: як вінничанин створює лоти для зборів і пам’ятки для військових

Дар'я ДАЦКОВА

Сергій Бритавський та Сергій Мазур

Вінничанин гравіює гільзи, тубуси, ножі та інші військові сувеніри для захисників і волонтерів.
Його благодійні вироби стають лотами на благодійних розіграшах та аукціонах, а також подарунками для побратимів.

Сергій Бритавський займається гравіюванням понад п’ять років. Його шлях починався з простих замовлень: браслети, сувеніри, декорації, речі з гумором. Згодом він відкрив власну майстерню vnlaser. Але п’ять місяців тому чоловік виконав перше замовлення для волонтерів.

Спочатку Сергій сприйняв це як чергове замовлення, яке, можливо, принесе бодай кілька гривень заробітку. Та в процесі розмови з волонтерами він зрозумів: це не комерція — це збір коштів на допомогу військовим. Не вагаючись, відмовився від будь-якої оплати.

Відео дня

— Я вже не думав про заробіток, — згадує він.

Це стало першим кроком до великої та важливої справи, яка триває й досі.

Справжнє «сарафанне радіо»

Після першого гравіювання для волонтерського збору почала працювати найкраща реклама — людська вдячність. Інформація про майстра, який безкоштовно допомагає фронту, швидко поширилася серед волонтерів, військових та їхніх родин. Дзвінки почали надходити щодня — по кілька на день.

Хтось замовляв гравіювання для розіграшу, хтось — як подарунок побратимам, інші — просто як пам’ятку.

Хоча перше військове замовлення Сергій отримав від Вінницької міської ради ще рік тому — це були жетони для курсантів — справжній потік почався пізніше: гравіювання на кружках, ножах, пляшках, тубусах, гільзах.

— Найбільша кількість гільз, яку приносили, — чотири штуки. З ними важко працювати: маленькі, кожна займає по 30-40 хвилин. З тубусами трохи легше, але теж непросто, — каже Сергій.

Допомагає з замовленнями дизайнер Сергій Мазур, який розробляє макети. Разом вони створюють справжню красу.

Журналістка «20 хвилин» побувала на процесі гравіювання одного з тубусів. Його майстри подарували авторці матеріалу. Але кожна така річ має благодійну мету, тому цей тубус обов’язково буде розіграний в одному з волонтерських зборів на потреби Збройних сил України.

Малюнки, фрази, шеврони

Найбільше замовлень — на предметах, які стали символічними. Часто це гільзи або ножі з вигравіруваними фразами, шевронами, позивними чи координатами підрозділу.

— Просять зробити напис: «До перемоги» або назву бригади, символ, позивний — щоб було щось особисте, — розповідає майстер.

Зворушливий випадок — коли до Сергія прийшла дівчинка-волонтерка з мамою. Вона сама створила ескіз малюнка, який попросила вигравіювати на тубусі. Це був їхній внесок у волонтерський аукціон.

Інколи трапляються й сумні історії.

— Телефонує командир, замовляє 10 жетонів. Наступного дня забирає, а ще за день телефонує — вже п’ятьох із тих людей немає в живих. Такі моменти забути неможливо, — говорить Сергій.

Робота, яку не рахують

Скільки всього зробив, майстер каже, не рахує.

— Мені головне, щоб людина подивилася і сказала: «Вау, круто!» От тоді я щасливий. А скільки штук зробив — ніколи не рахував, — ділиться він.

Сергій Бритавський зізнається, що поєднувати волонтерські замовлення з основними буває важко, особливо згадує зимовий період, коли наблизилися свята. Часто фізично виконати всі замовлення не вдавалося.

Проте його мотивують подяки від замовників і військових. А нещодавно від однієї частини чоловік отримав грамоту. Зізнається, що приємно, коли хтось там згадав про нього та його роботу.

Допомога — не завжди про гроші

Сергій говорить, що не має фінансового ресурсу для великих донатів. Але в нього є руки, інструмент, досвід і серце.

— Але я можу зробити те, що вмію. Це теж внесок. Знаєте, для волонтерів це вже зекономлені кошти, які вони можуть перенаправити військовим, — каже він.