«Дівчинка панічно боялася тривог і втратити маму». Коли і чому треба вести дитину до психолога
- Повномасштабна війна має негативний вплив на стан дітей — і фізичний, і психічний. Як зрозуміти, що дитині потрібна допомога, розповіла психолог Наталія Козак.
Погіршення психологічного стану під час війни може суттєво впливати не лише на дорослих, а й на життя дітей і підлітків, їхній емоційний стан та вчинки, зокрема, стати причиною суїцидальної поведінки й призвести до трагічних наслідків.
Доказом тому є моторошна статистика: 75% українських дітей мають ознаки травм психіки, про що свідчить дослідження аналітичної компанії Gradus Research.
Тому важливо, щоб батьки та вчителі могли своєчасно й правильно надати дитині первинну допомогу та спрямувати її до відповідних фахівців, не загострюючи ситуацію.
Відновили сон дівчинки
Психолог Наталія Козак теж відмітила, що під час війни все більше дітей переживають глибокий стрес, який позначається на їхньому емоційному стані, поведінці та розвитку.
За її словами, з перших тижнів війни до неї збільшилась кількість звернень батьків, які мали хвилювання стосовно психологічного стану своїх дітей.
Що турбує дітей?
Запити, з якими діти/підлітки (або їхні батьки) звертаються, мають такі теми:
- Страх і тривога. Діти бояться гучних звуків, сирен, втрати близьких, залишитися без дому. У молодших — це проявляється у вигляді сну з батьками, плаксивості, регресу в розвитку (наприклад, знову починають мочитися в ліжко).
- Втрати. Смерть батька, матері, родича або друга — одна з найболючіших тем. Діти можуть не розуміти, що таке смерть, або ж навпаки — болісно її переживати, навіть без явного зовнішнього вираження.
- Почуття провини. Часто діти винуватять себе в тому, що сталося (особливо це характерно для дошкільного віку), або вважають, що могли б якось запобігти біді.
- Адаптація до нових умов. Переселення, нова школа, втрата друзів, мовний бар’єр — усе це викликає стрес і труднощі у спілкуванні та навчанні.
- Проблеми у поведінці. Агресивність, ізоляція, гіперактивність, апатія, складнощі в навчанні — це може бути формою протесту чи способом впоратись із внутрішнім болем.
- Відчуття небезпеки та безсилля. Діти втрачають базове відчуття стабільності й безпеки. Вони часто питають: «Чи все буде добре?», «Чи ми не помремо?», «Де тато?» — якщо їх тато на війні.
- Потреба у розумінні та підтримці. Часто запит формулюється як: «Він став замкненим», «Вона перестала сміятись», «Не говорить про те, що пережила». Тут важлива емоційна підтримка та створення безпечного простору.
Червоні прапорці
Батькам важливо знати ознаки (так звані червоні прапорці), які можуть сигналізувати про те, що дитині потрібна професійна психологічна допомога — особливо у воєнний час. Ось основні з них.
Емоційні ознаки:
- часті напади страху, тривоги, паніки — без очевидної причини,
- дитина стала надто замкненою, мовчазною або, навпаки, надто збудженою,
- відсутність радості, інтересу до улюблених занять,
- постійний сум, плаксивість, почуття безнадії,
- надмірне почуття провини або сорому.
Поведінкові зміни:
- різке погіршення поведінки: агресія, істерики, руйнівна поведінка,
- ізоляція від однолітків, відмова від спілкування,
- часті скарги на «нічого не хочеться», небажання вставати з ліжка,
- регресія — повернення до дитячих звичок (смоктання пальця, заїкання, енурез).
Проблеми зі сном та тілом:
- нічні кошмари, страх засинати, часті пробудження,
- відсутність апетиту або переїдання,
- скарги на болі (голова, живіт тощо) без медичних причин.
Труднощі в школі:
- різке зниження успішності, втрата концентрації,
- відмова йти до школи, імітація хвороб,
- агресія до вчителів чи однокласників.
Тривожні висловлювання:
- фрази типу: «Я нікому не потрібен», «Було б краще, якби мене не було», «Я хочу піти туди, де тато» — завжди мають бути приводом звернутись до психолога негайно.
— Ці сигнали не завжди означають щось катастрофічне, але їх поява — це знак, що дитина не справляється самостійно і потребує допомоги, — наголосила психолог.
Отож, якщо батьки відчувають, що їх дитина різко змінилася, бачите в неї ознаки психологічної травми або вона пережила психотравмуючі події, стала погано вчитися чи з’явилися конфлікти в родині, з друзями чи в закладах освіти — очевидно є потреба звернутися зі своїм чадом до психолога, аби попередити психологічні розлади і їх непрості наслідки.
Читайте також:
«Були суїцидальні думки після втрати коханого» — психолог про проблеми людей під час війни
За два місяці — 600 випадків. У дитячій обласній збільшилась кількість звернень з укусами кліщів
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
