Охорона в школах для «галочки». Ми перевірили заклади в центрі Вінниці

На початку листопада у місті почали говорити про дивного хлопця, який біля школи-гімназії №1 чіпляється до школярок та студенток. Новина спричинила великий розголос, через що деякі містяни охрестили хлопця маніяком.

Одну дівчину він схопив за косу та затуляв їй рота. Це зафіксовано на шкільних камерах відеоспостереження. Іншу, студентку, яка проходила повз навчальний заклад, переслідував. Батьки розцінили вчинок як напад та звернулися у поліцію.

Вже 8 листопада, «копи» повідомили, що особа нападника встановлена. Ним виявився 22-річний вінничанин з психічними та розумовими порушеннями. Хлопець страждає від самотності, тому свій вчинок пояснив бажанням познайомитися з дівчатами.

Поліцейські не побачили в цьому протизаконних дій. І пояснили, що справу за «хуліганство», яка була відкрита, закриють за відсутністю складу злочину.

Стоп-кадри з відео на Ютубі.

Чи може така історія повторитися з учнями інших шкіл? Скажімо, якщо ще комусь закортить познайомитися зі школярками. Чи зможе така людина безперешкодно пройди у навчальний заклад і робити там те, що їй заманеться? Чи у безпеці наші діти? Ми перевірили це!

Заходили у школи, під приводом «до директора», а потім гуляли закладом. При цьому, в трьох із чотирьох шкіл, нас ніхто не зупинив та не спитав, чому сторонні люди, себто ми, прогулюємося шкільними коридорами.

Школа №26. «Прохід контролюється по мірі можливостей»

Заходимо в школу. У холі до нас звертається працівниця техперсоналу. Питає куди ми йдемо. Відповідаємо, що до директора. Називаємо його ім’я та по батькові, які з легкістю нагуглили. Нас пропускають. Піднімаємося сходами.

Спочатку на другий поверх. Там зустрічаємо жінку. Орієнтовно вчительку. Вона нічого не питає. Далі йдемо в інше крило закладу. Потім на третій поверх. І на вихід.

Через пару хвилин заходимо вже удвох із оператором. Виглядаємо мабуть довірливо. Адже тепер нас навіть не спиняють. Знаходимо директора. Хочемо дізнатися, які засоби безпеки є у школі.

– На відміну від багатьох інших шкіл, ми акцентуємо значну увагу саме на безпеці, – розповідає директор школи Віталій Козаченко. – У нас є охоронець, також до чергування підключено технічний персонал, на перервах чергують діти. Наразі це все, що ми можемо зробити.

За словами директора, охоронець, який не приділив достатньої уваги нашому перебуванню в школі, буде відповідати перед батьками. Бо саме вони його наймали для більшого убезпечення перебування своїх дітей у закладі.

– Найближчим часом у школі має з'явитися муніципальна охорона. Можливо тоді безпека дітей покращиться, – продовжує Козаченко. – Школа – це громадська організація, яка не має режиму контролю доступу. Ми контролюємо прохід у навчальний заклад по мірі своїх можливостей і компетенцій.

Школа №2. «До школи може зайти майже кожен»

Заходимо всередину. На рецепції сидить чоловік у військовій формі. Це ветеран АТО.  Він працевлаштований за програмою, яка сприяє соціалізації та реабілітації учасників антитерористичної операції.

Наразі у двадцять одній вінницькій школі працює 42 колишніх військових. Вони є інспекторами муніципальної поліції. Їх обов’язки охороняти дітей.

Питаємо, як знайти директора. Ім’я та по батькові вже не говоримо. Вказує на сходи: «На другий поверх ліворуч».

Піднімаємося і йдемо праворуч. Потім на третій поверх. Прогуляємося коридорами. Починається перерва. Із кабінетів виходять школярі та викладачі. До нас ніхто не підходить, нічого не питають.

Заходимо у приймальню директора. Секретарка питає мету візиту. Говоримо, що журналісти, треба поговорити. Посвідчення не просить. Заходимо у кабінет очільника школи.

– У нас немає пропускного режиму, тому до школи може зайти майже кожен, – розповідає директор школи Володимир Мріщук. – Але черговий мав спитати вас до кого ви та яка мета вашого візиту. У його обов’язки входить аналіз зовнішнього вигляду людини та речі, з якими вона входить до закладу. На підставі цього охоронець пропускає, не пропускає чи доповідає адміністрації про людину, яка хоче пройти у школу.

Школа №4. «Інспектор бачить, але нічого не питає»

Пробираємося у заклад з натовпом батьків. Вочевидь муніципальний полісмен нас не помічає. Тому ми знову вивчаємо шкільні коридори.

Блукаємо зо п’ять хвилин. І здається за цей час нас мав хтось помітити. Адже по всій школі встановлені відеокамери. Проте, ми знову нікому не потрібні. Виходимо.

Через хвилину повертаємося із оператором. Натовпу батьків з нами вже немає. Інспектор нас бачить, але нічого не питає. Йдемо до директора.

– Ви думаєте чому охоронець так вільно себе почуває? Бо в нашій школі повсюди камери. По кілька на кожному поверсі, в актовій залі, їдальні. Вони всюди, де ви ходили, – говорить директор школи Сергій Загородній. – Але охоронець все одно мав дізнатися мету вашого візиту.

Підходимо до інспектора. На вигляд він охайний. По спілкуванню – ввічливий. Питаємо, чому не зупинив, адже це входить у його обов’язки.

Відповідає, що через великий натовп міг не помітити. За другий візит не випровдовується. Визнає, що це його недопрацювання. Говорить, що в подальшому такого не буде.

Насправді ж інспектори дієві

Звертаємося до керівництва Муніципальної поліції, якому підпорядковується інспектори. Дізнаємося про обов’язки та повноваження шкільних охоронців.

– Порядок роботи інспекторів визначає адміністрація школи. Але головні їхні обов'язки – це запобігання проникнення у школу сторонніх осіб чи проведення на її території хуліганських дій. У випадку такої ситуації, вони мають затримати порушників до приїзду поліції, – розповідає начальник Муніципальної поліції Олександр Гайовик. – Ми постійно моніторимо, наскільки дієва робота інспекторів. За нашими даними, після впровадження програми дисципліна та правила внутрішнього розпорядку шкіл підвищилися.

Гімназія №1. «Безпека школи на належному рівні»

Останнім навчальним закладом, у якому побували журналісти, стала гуманітарна гімназія №1. Саме біля неї сталися інциденти зі школяркою та студенткою. Які заходи безпеки діють у школі?

Нас одразу зупиняють дві жіночки, які сидять біля вхідних дверей. Вітаються та питають мету нашого візиту. Говоримо, що прийшли до директора. Просять почекати кілька секунд.

Приходить інспектор. Жінки кажуть, що нам потрібно до керівника закладу. Чоловік у військовій формі проводжає нас до приймальної. Тільки після цього йде.

Зустрічаємося з директором. Пояснюємо, що його школа єдина із чотирьох навчальних закладів, де такий рівень безпеки. Питаємо, чи так було завжди.

– Безпека нашої школи на належному рівні, – говорить директор школи Микола Свіржевський. – Але про заходи, які було вжито після того випадку говорити не можу – розпорядження департаменту освіти.

Телефонуємо керівництву цього департаменту. Питаємо, чи було таке розпорядження та у зв’язку із чим його давали?

– У директора не може бути такого розпорядження, тому що за новим законом школи мають автономію, – говорить очільниця департаменту освіти Оксана Яценко. – Директор має фінансову, управлінську, кадрову незалежність, і може коментувати такі ситуації самостійно. І повірте мені, таких розпоряджень я нікому не даю. Хоча б тому, що не маю на це повноважень.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.