«Комусь Висоцький, комусь Леннон, а мені Скрябін!» – з вечора пам’яті Андрія Кузьменка

Михайло КУРДЮКОВ

У Вінниці пройшов вечір пам’яті Кузьми Скрябіна. На Європейській площі зібралися понад сотня вінничан. Музичну та вокальну підтримку забезпечив гурт «Мій дотик».

У перервах між піснями, журналіст RIA поспілкувався із присутніми та дізнався, чому вони вирішили прийти?

Олексій Макар

– Бо це Кузьма, розумієте? Комусь Висоцький, комусь Леннон, а мені Скрябін! Він частина моєї юності та мого становлення, як особистості. Слухав його з початку і до кінця. Переживав з ним всі його пісні. Був на концертах. Тепер буду на вечорах його пам’яті.

Людмила Гафурова

– Якщо чесно, то я забула, що трагедія сталася саме сьогодні (аварія сталася 2 лютого - авт.) І якщо б випадково не проходила повз, то і не згадала би. Але це не означає, що я не поважала його, навпаки. Він був прикладом у своїй музиці. У нього глибокі тексти та щирі вислови. І те, що сьогодні зібралася така кількість людей, свідчить про те, що з моєю думкою солідарна, принаймні, сотня вінничан. А ще скільки таких в Україні та світі? Такі люди не згасають після смерті. Вони живуть у наших серцях, нашій пам’яті та своїй творчості.

Відео дня

Андрій Рубцов

– Прийшов поспівати та разом із іншими згадати Кузьму. Ми з дівчиною обожнювали його. Одного разу навіть були на його виступі у Києві. Є фотографія і автограф на папірці. На жаль, із дівчиною розійшлися у минулому році. Тепер обожнюємо його творчість поодинці (посміхається - авт.) Хотів би її зараз тут побачити, але вона не прийшла.

Анжела Коник

– Знаю деякі його пісні. Ось, наприклад, «Люди, як кораблі» співала. А подруга зі мною за компанію. Вона не слухає російсько- та україномовне. Скрябін не виключення. Дуже шкода, що з ним таке сталося. Було би класно, якщо б нам не доводилося збиратися цього дня. Але так у нього була доля.