Василь Вовк колишній керівник СБУ: На дорозі лежали висохлі трупи, а повз них йшли люди напівтрупи

Слідча група СБУ під керівництвом вінничанина Василя Вовка документально довела кількість загиблих від голодомору – 3 мільйони 941 тисяча осіб. Матеріали справи підтвердив Апеляційний суд Києва – голодомор був штучно створеним геноцидом проти української національної групи

Генерал-майор юстиції Василь Вовк має Орден Богдана Хмельницького. Він отримав його за розслідування справи про геноцид українського народу у 1932-1933 роках. Маючи на руках документи, фотоархіви, свідчення людей, засудити катів було неможливо, але оприлюднити на весь світ ці ганебні прізвища необхідно.

Йосип Сталін, Лазар Каганович, В'ячеслав Молотов, Павло Постишев, Станіслав Косіор, Влас Чубар, Мендель Хатаєвич. Це люди, які спричинили мільйони дитячих, жіночих, чоловічих смертей, лише тому, що були вони українцями.
Дехто вважає, що не варто згадувати минуле, певні політики воліли б назавжди закрити цю тему. А Василь Вовк, як і багато інших, упевнений, що ця трагічна сторінка історії повинна послужити пересторогою. Голодомор - це й застереження на майбутнє, справедливість повинна бути відновлена, а кати, скільки б років не минуло, повинні бути не прощені, а визнані злочинцями.

Відео дня

А чому потрібно було так поспішати?
- Тоді президентом України був Віктор Ющенко, але закінчувалася його каденція, він втрачав рейтинг, а Партія регіонів на чолі з Януковичем, яка на той час набирала обертів, а також комуністи вставляли «палки в колеса». Тому ми намагалися не афішувати цю справу, хоча у ній працювали сотні офіційних осіб.

Комуністи зрозуміло, але що регіонали мають до цього?
- Для мене теж не зрозуміло, чому ця партія та представники Росії проти того, аби визнати голодомор українців геноцидом. Можливо із солідарності?
Тим паче, ніхто не звинувачує росіян. Особливо, коли брати сімку, що найбільш постаралися у тридцяті роки. Серед них там представники кількох національностей, у тому числі один українець.

Як вдалося дійти до суду?
- У грудні 2009 року нами була порушена кримінальна справа щодо конкретних осіб комуністичного режиму. За законом, порушити справу відносно особи, яка померла, неможливо. У таких випадках виноситься постанова про відмову у порушенні справи. При таких обставинах ми пішли формальним шляхом - оскільки у справі не було документів про смерть цих нелюдів, слідчий виніс щодо них постанови. Одним словом, пішли на крайні міри, ну немає документів, що Сталін мертвий. Потім, звісно, такі документи були долучені до справи.
Ми привезли в Київський апеляційний суд справу, яка налічувала близько трьохсот томів. Чесно кажучи, там не дуже були раді цій справі, тим більше, що передавали ми її 31 грудня, практично у новорічну ніч. Але судді перейнялися цією справою і зафіксували своїм рішенням, що голодомор 1932-33 років, дійсно, був геноцидом українського народу.
Ми коли справу віддали в суд, дзвонять мені від Віктора Ющенка, кажуть, що президент незадоволений, адже за його даними повинно бути десять мільйонів жертв, я кажу - це кримінальна справа, те що встановили, те й зафіксували.
Апеляційний суд міста Києва 13 січня 2010 року закрив кримінальні справу на підставі ст.6 Кримінально-процесуального кодексу, в зв'язку зі смертю обвинувачених. Але погодився з висновком органу досудового слідства, що злочинні рішення політбюро, ради народних комісарів, інших органів тоталітарного режиму призвели до штучно створеного голоду українців - геноциду. 21 січня рішення суду набуло законної сили, і до цього часу його ніхто не переглядав і не відміняв.

І як до цього поставилася нова влада?
- Коли Янукович прийшов до влади, і виступав на одному з міжнародних заходів, то сказав, що голодомор - це загальна біда українців, росіян, казахів та білорусів, акцентуючи увагу на тому, що в різних місцях СРСР теж був голод.
Так, звісно, голод був на Поволжі, Далекому Сході, у Казахстані, але саме в тих населених пунктах, де компактно проживали українці, і це підтверджено матеріалами справи.
Виходить, після того як Українську Народну Республіку похоронили, аби не дати можливості українцям продовжити боротьбу за самостійності, їх поставили на коліна. У першу чергу трударів чи як їх називали кулаків, яких потрібно було виселити, розстріляти, заморити голодом.

Матеріалами справи були лише документи та архівні дані чи, може, очевидці давали свідчення?
- Були опитані понад дві тисячі осіб, вивчалися могильники, книги реєстрації смертей. Напевне, найжахливіше було бачити саме могильники, тоді ж просто викопували глибоку яму і поки вона не заповнювалась тілами мертвих, її ніхто не засипав. Є страшні фото місць, де просто на дорозі лежать висохлі трупи, а поряд йдуть люди - напівтрупи. Ці знімки з морально-етичних норм не публікуються, не для слабких нервів.
У книгах реєстрації зазвичай не писали справжню причину смерті, але є унікальні книги, в яких є тисячі записів - помер від голоду, або через захворювання, спричинені голодом. Для мене особисто це дуже болюча тема. Коли моєму батькові було п’ять років, у нього на руках помер від голоду його дворічний братик. Батько часто розповідав про ті страшні часи. Моя родина завжди вшановує пам'ять жертв голодомору.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.