На честь загиблого десантника Олександра Оцареба назвали вулицю

— Саша виріс у селі Панасівка, що належить до нашої сільради, — розповів журналісту пузирківський сільський голова Василь Шморгун. — Тут його батьки, маму Лідію Іванівну після похорону швидка забрала в лікарню, нині вона в реанімації. Є ще батько і двоє старших братів. А дружина пані Ганна з двома малими синочками проживає у сусідньому селі Гурівці, там учителює. Вона у свій час навчалася разом з Сашею в одному класі, навіть за однією партою сиділи. Дуже гарна пара, гарна сім’я…

Вулиця у Панасівці, де проживав Олександр, уже перейменована під час декомунізації. Його іменем назвали сусідню, яка мала назву Садова.  

Про загибель земляка сільський голова дізнався у минулу п’ятницю, в той час якраз перебував у райцентрі. Каже, зателефонували з військкомату і повідомили сумну звістку. У неділю, в день похорону, була сильна заметіль, але людей зібралося дуже багато. Відспівували загиблого у храмі в Гурівцях, а поховали на кладовищі у Панасівці.

— Адміністрація району надала автобуси, було чим людей підвезти, - сказав Василь Шморгун. — Приїжджали побратими з бригади, однокласники, друзі, знайомі. Військові стояли у почесній варті.

Олександра мобілізували у липні 2014-го, служив у 128-й гірсько-піхотній бригаді. За словами волонтера Тетяни Барвінської, перше бойове хрещення пройшов біля Попасної. Потім були бої в Нікішино, разом з бойовими побратимами тримав оборону Дебальцево. Зазнав важкого поранення в плече. Після лікування знову повернувся на передову. Було це в січні 2015-го. У березні його демобілізували. Додому повернувся з нагородою — медаллю «Захисник Вітчизни».

Втім, через дев’ять місяців боєць знову опинився у зоні АТО. Його побратим Володимир Сікан, який приїжджав провести бійця в останню путь, розповів, що Олександр був природженим військовим.

— Він не міг залишатися вдома у той час, коли знав, що на передовій потрібні досвідчені воїни, такі, як він, - каже пан Володимир. – Саша не один, хто так робить. Завдяки професіоналам вдається стримувати ворога.

Наприкінці минулого року Оцареба підписав контракт зі Збройними силами України. Служив інструктором з вогневої і тактичної підготовки в одному з підрозділів 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.

— Нам, волонтерам, Саша запам’ятався не тільки патріотом, відважним бійцем і знавцем тієї справи, яку робить, - продовжує Тетяна Барвінська. – Він був дуже порядною, доброзичливою, спокійною людиною. Будь проклята ця війна! Вічна і світла пам'ять Герою!.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, односельцям і побратимам відважного захисника рідної землі – Олександра Оцареба.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.