«Сьогодні кожен з нас відповідає за всіх»: як карантин вплинув на життя речниці патрульної поліції

— До карантину я жила звичним для себе життям: в будні ходила на роботу, а вихідними займалась домашніми справами, робила закупи та зустрічалася з друзями. Двічі або тричі на тиждень ходила в спортзал, також інколи могла сходити на ковзанку.

Життя таке швидке, що мені постійно бракувало часу. Завжди хотілося, щоб в добу вміщувалося, хоча б на 5-6 годин більше. Тому зазвичай я пізно лягала спати. Захоплююсь «жайворонками», собі б так уміти, як вони.

Якщо чесно, після введення карантину моє життя мало змінилось. Я працюю в прес-службі патрульної поліції, а ця структура, як всім відомо, відноситься до служб, які в надзвичайних ситуаціях не можуть сидіти вдома. І хоча я не обслуговую виклики, що надходять на 102, все ж повинна бути пліч-о-пліч з колегами, які на них виїжджають.

На вихідних, звичайно, я суворо дотримуюсь карантину, виходжу з дому лише за продуктами і намагаюсь закупити їх на тиждень. Минулих вихідних я навіть хліб пекла вдома. Це зовсім не складно, потрібно просто захотіти. Ми вже забули, як раніше це робили наші мами і бабусі, звикли до комфорту і намагаємось максимально полегшувати собі життя. Думаю, що на період карантину, як ніколи важливо звернутись до власної свідомості і не порушувати режим. 

Зараз я маю трохи більше часу на читання, перегляд кіно або приготування чогось такого, до чого не доходили руки. Зрозуміла, що й вдома можна займатися спортом, а ще я сама для себе стала манікюрним майстром. З цією «глобальною проблемою» сьогодні зіткнулись чи не всі дівчата. 

Коли я вперше почула про коронавірус, то, звісно, не думала, що за такий короткий проміжок часу він набере таких великих масштабів у світі. Я постійно слідкувала за статистикою, моніторила інтернет, дивилась різні сюжети на цю тему. Розуміла, що рано чи пізно цей вірус торкнеться і нас. Але, як сказав один класик: «Нерозумно боятись того, що неминуче». Це не могло нас обійти і, мабуть, певною мірою я була до цього готовою. 

Не можу сказати, що я не боюсь захворіти, гадаю, цього повинні боятися всі. У нинішній ситуації страх — головний рушій людської свідомості. Лише страх може змусити кожного з нас сидіти вдома. Найбільше я боюсь за своїх рідних, особливо за батьків, тому поки що не їду до них в село. Але я вже так давно не була вдома, що в мене навіть почалася «ломка». 

Зазвичай їжджу до батьків не рідше, ніж раз на місяць, інколи частіше. А зараз, коли весна, тепло, все починає зеленіти, особливо важко себе стримувати. Мабуть, це головна і найважча зміна в моєму «докарантинному» житті.

Незадовго до того, як COVID-19 дістався України, я встигла з’їздити в Карпати. Ця подорож зарядила мене енергією, дозою щастя і наповнила новими силами на тривалий період. Коли падає рівень мого оптимізму, я переглядаю світлини з тієї поїздки. Роблю це зараз доволі часто. 

Мій день починається з того, що, як і завше, вранці я поспішаю на роботу. Їду в напівпорожній маршрутці, обов’язково в масці. В приміщенні нашого управління всі працівники теж носять маски, як і наші колеги, які працюють на лінії і обслуговують виклики. 

Коли я знаходжусь посеред них, мій рівень тривоги падає. Для мене вони — робокопи, які обов’язково захистять, навіть від вірусу. Головне, — щоб ми до них дослухались і слідували їхнім рекомендаціям. «Ми працюємо. Ви залишаєтесь вдома!» — цей меседж ми щоденно намагаємось доносити до людей. Шкода, що далеко не всі нас чують. Але рано чи пізно доведеться почути, коли люди все ж таки усвідомлять, що сьогодні кожен з нас відповідає за всіх.

Читайте також:

«Зараз домовляюсь про утилізацію масок»: як карантин вплинув на життя школярки

«В кишені дезінфектор, а на багажнику обприскувач»: як карантин вплинув на життя велоактивіста

«Вперше в житті я не шкодую, що живу в селі»: як карантин вплинув на життя SMM-редакторки

«Це наче другий медовий місяць»: як карантин вплинув на життя мандрівника

«Нічого не дисциплінує краще, ніж тверда підлога»: як карантин вплинув на життя працівниці міськради

«Я й гадки не мав, що нас можуть закрити вдома»: як карантин вплинув на життя генеалога

«Можу доволі ліниво поводитися і довго спати»: як карантин вплинув на життя контент-менеджерки

«Розважаю читачів у соцмережах та свого кота Нікітку»: як карантин вплинув на життя ведучого

«Кожен може бути корисним. Як мінімум — сидіти вдома»: як карантин вплинув на життя волонтерки

«Добре, що можна тримати зв’язок через месенджери»: як карантин вплинув на життя священика

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.