«Це наче другий медовий місяць»: як карантин вплинув на життя мандрівника

«Це наче другий медовий місяць»: як карантин вплинув на життя мандрівника
  • Редакція 20minut.ua публікує цикл статей про те, як коронавірус та впровадження карантину змінює життя вінничан різних професій: працівників міськради, генеалогів, контент-менеджерок, ведучих свят…   
  • Нижче вже восьма історія з циклу. У ній засновник турклубу «Бідняжка» та мандрівник Андрій Рибачок розповідає, як під час пандемії застряг в Перу, як сусіди сприйняли його повернення і про те, що буде робити, якщо найближчим часом це все не закінчиться.

— Місяць тому, четвертого березня, ми вирушили у подорож до Перу. Тому кожен з днів,  як до вильоту, так і після, був надзвичайно насиченим. Спочатку це була активна підготовка до подорожі, а також задача владнати всі справи на період майже місячної відсутності нас у Вінниці. 

У подорожі з першого дня нас закрутили пригоди, насичені подіями дні, і якось про епідемію взагалі не думалося. Часу на моніторинг новин також не було, адже навколо було стільки нового та цікавого.

Коли епідемія тільки набирала обертів, ми розуміли, що закручується щось доволі серйозне, але, як завжди, здавалося, що все якось пройде повз нас. Не думалося, що епідемія переросте в пандемію і так сильно вплине на наше життя. Все виявилося набагато серйознішим, ніж ми могли собі уявляти.

Відео дня

Моя професійна сфера діяльності — туризм, і тут взагалі «боль». На час карантину було заплановано багато подорожей, а тепер довелося все скасувати. Велика частина туристів, які забронювали у нас подорожі на літо, не кажучи вже про весну, зараз також активно скасовують броні та переносять їх на більш пізні терміни. Коли туризм запрацює на докарантинному рівні — взагалі не відомо.

Вся наша команда в Перу

Усвідомлення, що ми не потрапимо додому за графіком прийшло тоді, коли президент оголосив про закриття українських кордонів. Здається, це сталося 13 березня. У той день ми були вже десь у глибинці Перу. Ми одразу з’ясували, що не встигнемо до оголошеної дати. Було прийнято рішення продовжити подорож за планом. Промоніторивши ціни на перельоти в ті дні, ми отримали залізний аргумент правильності нашого рішення.

За два дні, 15 березня в Перу оголосили надзвичайний стан. Це означало, що нормально продовжити подорож ми вже не зможемо. Вийшли на зв’язок з нашим консулом у Перу і дійшли спільної згоди, що протягом доби потрібно спробувати вирватися до Ліми. Так і зробили. Але тоді вже всі рейси з Ліми до Європи були скасовані. Залишалося чекати на спеціальні евакуаційні рейси. З 17 березня, власне,  ми й очікували на можливість повернення додому.

На цей час ми поселилися у заміському комплексі відпочинку з басейном (за власний кошт, щоб ніхто не думав, що ми розкошували за бюджетні гроші), його відкрили спеціально під нас на прохання знайомих консула. Тоді вже готелі не мали права приймати нових туристів, крім тих, які були в них на момент оголошення надзвичайного стану. Дехто з місцевих казав, що влада у військових, а значить в країні вже військовий стан.

Дружина уявляє, як їй було б в Ісландії, де вона зараз мала бути з групою. Навіть одяг вдягнула, який планувала там носити. На екрані відео, звісно, про цю країну 

Ми кожен день були на зв’язку з консулом, чекали новин. Європейські країни повільно, але забирали своїх громадян, нас ніхто не мав змоги підібрати на свій рейс. Українців в Перу було приблизно 50 людей, для окремого рейсу цієї кількості було недостатньо. Наприкінці березня, 28 числа за сприяння нашого Консульства в Перу, ми придбали авіаквитки на рейс польської авіакомпанії «ЛОТ», яка евакуювала громадян Польщі з Перу. Круто, що вони дозволили українцям також потрапити на борт. 

Такої домовленості вдалося досягти завдяки плідній співпраці нашого та польського МЗС. Нам пощастило, бо ми очікували на евакуацію в передмісті Ліми. Частина наших громадян, які на той час були в нетрях Перу (в джунглях, наприклад) на цей рейс не потрапили, адже в них не було можливості дістатися столиці. 

По прильоту до Польщі ми мали пересісти на евакуаційний рейс з Варшави до Києва,  авіакомпанії SkyUp. Частина людей встигла навіть придбати на нього квитки. Але поки ми були у повітрі, через події з евакуйованими з В’єтнаму та Балі, рейс було скасовано. 

Ось тут ми вже трохи напряглися! Але завдяки оперативно проведеній роботі нашого Консульства в Польщі, та особисто посла Андрія Дещиці, їм вдалося отримати дозвіл вивезти нас автобусом, хоча це йшло всупереч їх карантинному законодавству. По прибутті на український кордон, нам поміряли температуру і взяли всі наші дані. Ми підписали документ про обов’язкову домашню самоізоляцію. Про примусову обсервацію мови не йшло. 

Проводимо прямий ефір для підписників з лікарем і нашим другом Сергієм Колісником про те, як вберегти себе та оточуючих від коронавірусу

Чого мене навчив цей досвід? Відповідально підбирати компаньйонів у подорож. У нас вони були найкращі. З такими людьми можна було, хоч на край світу! Хоча це не випадково, адже задовго до експедиції ми проводили кастинг учасників цієї групи. Кожен бажаючий, окрім того, що мав мати необхідну суму для подорожі, повинен був надіслати анкету з відповідями на два питання: про особистий досвід у подорожах і готовність до пригод, а друге — про «суперсили», які він має. Згідно цих анкет ми і проводили відбір. Саме завдяки команді, ми не просто застрягли в Перу, а весело та із задоволенням провели час. 

Ми не панікували і розважалися як могли. При цьому ми виконували всі необхідні дії, що були передбачені карантином у Перу, і які могли пришвидшити наше потрапляння додому.

Коли повернувся до Вінниці, то побачив, що у нас карантинні заходи не такі суворі, як у Перу. Ще відчув радість та спокій, адже тепер я в рідному місті та поруч з коханою дружиною. Це наче другий медовий місяць. Рідні, друзі, колеги — всі поруч. Хоча ми з ними й не бачимося, але я відчуваю їхню присутність.

Режиму карантину дотримуємося на всі сто відсотків, з квартири нікуди не виходимо, ні з ким не контактуємо. Доставку замовляємо до дверей, оплачуємо онлайн. По приїзду,  одразу попередили в чаті ОСББ усіх сусідів, що я вдома, але у них немає підстав для хвилювання. Дуже приємно, що багато з них одразу запропонували свою допомогу у придбанні та доставці продуктів і води.

Перший спільний вечір вдома

Зараз мені довелося відмовитися від усього: від роботи в офісі, від планів на найближчі подорожі, від зустрічей та відпочинку з друзями та рідними, від прогулянок і покатух на велосипеді. Хоча роботи зараз повно, більшу її частину я можу робити з дому. При цьому хочу викроїти час на навчання, тренування і книги. Хочеться за час самоізоляції та карантину позбутися старих звичок і набути якихось нових і хороших.

Якщо найближчим часом усе це не закінчиться, ми продовжимо скасовувати та переносити подорожі на більш пізні та безпечні дати. Шукати варіанти, як зберегти команду і клуб. Потрібно буде вивчати нові, актуальні, напрямки діяльності.

Тепер усе якось розмірено. Ми раніше лягаємо спати, раніше прокидаємося. Зранку зарядочка. З’явився час на перегляд кількох цікавих нових українських фільмів. Один з них «Мої думки тихі». Різні там онлайн вебінари, конференції. Книги дістав, які давно планував прочитати, щоправда, ще не почав. 

Решту часу займає робота (100500 чатів з різних питань, адже у нас зараз контраварійний період), її зараз багато, навіть враховуючи той факт, що всі подорожі перенесені. Трішки важко себе дисциплінувати в домашніх умовах. Вирішили з дружиною «ходити на роботу» в іншу кімнату, тобто там тепер у нас офіс. 

Читайте також:

«Нічого не дисциплінує краще, ніж тверда підлога»: як карантин вплинув на життя працівниці міськради

«Я й гадки не мав, що нас можуть закрити вдома»: як карантин вплинув на життя генеалога

«Можу доволі ліниво поводитися і довго спати»: як карантин вплинув на життя контент-менеджерки

«Розважаю читачів у соцмережах та свого кота Нікітку»: як карантин вплинув на життя ведучого

«Кожен може бути корисним. Як мінімум — сидіти вдома»: як карантин вплинув на життя волонтерки

«Добре, що можна тримати зв’язок через месенджери»: як карантин вплинув на життя священика

«Я почав розуміти тварин, які живуть в зоопарку»: як карантин вплинув на життя журналіста

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
11:17 Без води та світла. Де у Вінниці 29 березня відключатимуть послуги 11:00 Чому вивчати англійську з дитинства актуально як ніколи (Новини компаній) 10:36 В останню путь проводжатимуть вінничанина Романа Стрільчука 10:12 Минулої ночі ворог застосував 99 засобів повітряного нападу: деталі нічної атаки Від читача 00:11 Учні з Вінниці здобули призове місце на Таборі підприємництва у Львові 08:53 Ворожий безпілотник здетонував біля житлового будинку на Вінниччині 08:30 Що таке вініри? Де їх встановити у Вінниці (партнерський проєкт) 08:17 Сьогодні відзначають День фокусника. Історія, заборони та прикмети 29 березня 21:11 В Україні планують закрити майже всі сільські школи 20:17 У Козятині чоловік осквернив Меморіал полеглим воїнам 19:46 Під час спільного застілля донька побила батька сокирою 19:15 Екстремальна їзда на даху Range Rover: як поліція покарала «каскадерів» photo_camera 18:27 «Патрульний мало не зашпортнувся з TruСАМ у руках». За що поліцейські покарали подружжя військових офіцерів? 18:21 До яких лікарів можна звернутися без електронного направлення? 17:58 Зібрали 66 тисяч гривень на ЗСУ. В техколеджі відбувся благодійний бал в стилі 60 – 70 років photo_camera 17:23 Родинам полеглих військових у Вінниці вручили державні нагороди, присвоєні захисникам посмертно photo_camera 16:46 ТОП 3 ідеї, як відсвяткувати день народження сучасного підлітка у Вінниці (партнерський проєкт) 16:19 Сьогодні у Вінниці завершують опалювальний сезон 15:30 Що таке шале? Про затишні будиночки на природі та хто їх будує (Новини компаній) 15:21 З палаючої квартири на вулиці Дачній у Вінниці врятували чоловіка
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up