«Я й гадки не мав, що нас можуть закрити вдома»: як карантин вплинув на життя генеалога

— До карантину у мене був зовсім інший графік. Я прокидався, снідав та їхав громадським транспортом в офіс. Це близько 20 хвилин в один бік. Таким чином, на день я мав сорок хвилин на читання. Після початку карантину, як можна було здогадатися, я читати перестав.

В офісі на мене чекали мейли, дзвінки та зустрічі. Обідати ходив в ресторан неподалік. Усвідомлення, що розпочався карантин прийшло до мене саме тоді, коли я за звичкою пішов обідати, а ресторан був зачиненим. 

З самого початку я розумів, що економіці від того всього буде боляче. Але я й гадки тоді не мав, що це аж настільки вплине на діяльність бізнесів, змінить звичайний ритм всіх навколо і що нас можуть закрити вдома. 

Протягом першого карантинного тижня я ще пробував їздити на роботу. Щоправда, вже не на громадському транспорті. Спочатку позичив у доньки електросамокат, а потім передчасно відкрив велосезон. 

На другий тиждень ми перевели на дистанційну роботу всіх працівників. Було дуже незвично працювати з дому, почалася ломка, — тиждень вийшов малоефективним. На третій тиждень я перевіз з офісу комп’ютер, монітор, віджав у старшої доньки письмовий стіл і фактично окупував її кімнату, обладнавши в ній робоче місце. 

Після сніданку я тепер йду саме туди. В робочі години членам родини рекомендовано не заходити в кімнату, але, звісно, вони порушують цю заборону. Якщо порівнювати з першим тижнем, то зараз моя продуктивність зросла. Але тільки тому, що я розібрався з роботою, яку вже мав. Нових замовлень майже нуль.  

У мене хандра. Замовлень немає, працівникам нема чим зайнятися, відповідно немає з чого платити їм зарплату. Довелося відправляти всіх у вимушену відпустку. Моя команда добре підібрана, це люди, яких я вирощував, але що мені тепер з ними робити. Було важко прийняти це рішення. 

Навіть за умови, якщо карантин закінчиться за місяць, життя одразу не відновиться. Генеалогія, — це не та сфера діяльності, до якої люди звертаються першочергово, тому не зрозуміло, коли все налагодиться саме для нас. Зараз люди намагаються приберегти гроші, адже не знають, що чекає на них навіть найближчим часом. 

Якщо карантин не подовжать, в травні будемо вирішувати, що робити далі. Боюся, що мені все одно доведеться когось звільняти, бо тієї кількості роботи, яка було до цих подій, я так підозрюю, не буде ще довго. 

Я не так боюся того вірусу, як його наслідків. Для всього світу вони будуть катастрофічними. Наскільки катастрофічним, говорити ще зарано. Так само неможливо передбачити, чого очікувати підприємцям та бізнесам, зокрема, мені.

Десь я розумію, що все буде погано, але все ще сподіваюся, що ми якось протягнемо. Маю оптимістичні надії, що до осені все більш-менш стабілізується. Докарантинного рівня Україні доведеться чекати мінімум два роки. І то за умови, що через місяць карантин і справді закінчиться. 

Виходячи на вулицю, я бачу зовсім інший світ. Людей стало набагато менше. Вони шарахаються один одного. Сам я також намагаюся тримати безпечну дистанцію, а при зустрічі зі знайомими, не вітатися за руку. З одного боку це смішно, а з іншого — зараз не завадить дотримуватись якихось елементарних правил. 

Почав більше часу приділяти дітям. Це одна з небагатьох приємних речей на карантині. Дивлюся серіали. Минулими вихідними з дружиною подивилися «Спіймати Кайдаша». Днями почав дивитися «Легенди завтрашнього дня». Дійшов вже до другого сезону. 

Я та людина, більша частина життя якої зав’язана на роботі. Зараз її стало набагато менше. Скасовано багато заходів, які я планував відвідати, відмінені зустрічі. Від такого ритму мені стає нудно. Для повного «щастя» залишилося тільки інтернет відключити. 

Читайте також:

«Можу доволі ліниво поводитися і довго спати»: як карантин вплинув на життя контент-менеджерки

«Розважаю читачів у соцмережах та свого кота Нікітку»: як карантин вплинув на життя ведучого

«Кожен може бути корисним. Як мінімум — сидіти вдома»: як карантин вплинув на життя волонтерки

«Добре, що можна тримати зв’язок через месенджери»: як карантин вплинув на життя священика

«Я почав розуміти тварин, які живуть в зоопарку»: як карантин вплинув на життя журналіста

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.