«Розважаю читачів у соцмережах та свого кота Нікітку»: як карантин вплинув на життя ведучого

— Раніше я працював на телебаченні. Тоді мій робочий день проходив доволі одноманітно. Я прокидався о п’ятій ранку і їхав на роботу. З сьомої до 8.45 тривав прямий ефір. Потім до обіду була підготовка на наступний день, потім «туман»… І так декілька років.

Зараз я перейшов на фріланс. Для мене це значно кращий варіант. Я підлаштував свій робочий графік під себе. По-перше, я почав висипатись, а зі свіжою головою моя продуктивність зросла в рази. До карантину протягом тижня у мене було багато зустрічей, мозкових штурмів та проходження різних майстер-класів, робота над собою та творчість. 

Багато часу я приділяв підготовці до свят, так як їх характер досить різноманітний і хочеться, щоб кожна подія була оригінальною і по-своєму цікавою. Більш ексклюзивною та кращою за попередню. У день свята, а це зазвичай вихідний, я повністю заглиблювався в цей процес. Це той момент, коли я собі не належав.

На мою думку, робота є і буде завжди. Навіть рутинна справа, може стати цікавою завдяки творчому та креативному підходу. Моя галузь дуже багатогранна, вона максимально відкрита. 

Для мене, робота ведучого, — це не обов’язково щось говорити в мікрофон. В першу чергу — це творчість, а в ній багато ще чого не зроблено і не придумано. Тому цією справою можна займатись все життя, при будь-яких обставинах.

Я багато часу проводжу в мережі, багато читаю і ще більше аналізую, тому десь на підсвідомості ще з початку року розумів, що така ситуація можлива. Через це впровадження карантину не стало для мене відкриттям, чи якимось шоком. Я морально був до нього готовим. Шоком для мене більше стало таке несвідоме ставлення деяких наших громадян до коронавірусу.

Зрозуміло, що заборона масових заходів, автоматично стала моєю відпусткою. Всі події, що планувались, — були відмінені або перенесені на невизначений час. І ось саме його, часу, в мене стало багато, як ніколи: часу для себе, рідних та близьких. Тепер я маю змогу повернутись до нереалізованих задумів і тих проектів, які мною ще навіть не придумані. В іншому — все як і було.

Якщо найближчим часом це все не закінчиться, я буду продовжувати творити, придумувати, самовдосконалюватись і найголовніше — не втрачати позитив та надії на краще. Хочу проаналізувати себе, своє місце в світі, іншими словами — більш філософськи подивитись на речі, які в шаленому темпі не помічав.

Я з тих людей, які поза роботою полюбляють тишу і самотність. Швидше за все, це наслідки професії. Тому зараз я навіть насолоджуюсь цим періодом. Більше спілкуюсь з близькими та рідними, граю на гітарі, в комп’ютерні ігри, переглядаю класику кіно, читаю професійну літературу про комедію, розважаю своїх читачів у соціальних мережах та свого кота Нікітку.

Читайте також:

«Кожен може бути корисним. Як мінімум — сидіти вдома»: як карантин вплинув на життя волонтерки

«Добре, що можна тримати зв’язок через месенджери»: як карантин вплинув на життя священика

«Я почав розуміти тварин, які живуть в зоопарку»: як карантин вплинув на життя журналіста