Коли на розширеному засіданні редакційної колегії журналу «Вінницький край» у 2015 році ми спільно з працівниками Департаменту інформаційної діяльності Вінницької облдержадміністрації, готуючись до 25-річчя Незалежності України, засновували цю нову книжкову серію «Історичні постаті Поділля», то заповітною мрією було, щоб твори ці обов’язково читали учні шкіл, щоб на генному рівні пробуджувався у них прапрапрадівський козацький дух, поновлювалася гордість за свій край, де вони живуть, щоб швидше навернулися до розуміння, що Україна, зокрема, і Поділля, для них це не просто географічна територія, а – БатьківщИна, бАтьківщина! Щоб, зрештою, виростали патріотами, здатними на подвиг, самопожертву, як герої книжок серії «Історичні постаті Поділля». Остап Гоголь з книги Миколи Крижанівського «Третя куля», першого випуску серії, Іван Сірко, Данило Нечай, Максим Кривоніс, Дмитро Байда-Вишневецький, Богдан Ружинський, Вячеслав Венжик, дід Богдана Хмельницького по батьковій лінії, Северин Наливайко, Самійло Кішка, Михайло Дорошенко, Іван Богун… Ім’я їм – Легіон, сказано в Святому Письмі!
Бо колись давно італійський народний герой Джузеппе Гарібальді, у важкі часи для свого народу, сказав: головне нам – виховати італійця! Зараз ми, українці, не лише за народженням, але й по духу, повинні взяти на озброєння ці слова!
«Бо знаєте ви, через що дух геройства на Україні пропав? – ніби до нас звертається Олександр Безбородько, політичний діяч кінця ХУІІІ століття, козацький нащадок. – Через те, що від деякого часу місце козацтва зайняло школярство, що замість давніх героїчних постатей появилися кар’єристи, які шукають тільки посад і відзнак…».
Навмисне обмежуємо авторів у обсягові творів, щоб книжки ті не були кілограмовими «цеглинами», не підйомними для школярів, які, правду скажемо, в переважній своїй більшості, не дуже охочі до читання книг, все більше сідають до комп’ютерів, планшетів і гаджетів… Погодьтеся, навіть слова якісь чужинські, не рідні! А щоби невелику за обсягом книжку за один-два уроки змогли би їм прочитати, чи навіть переказати зміст вчителі історії, української мови і літератури.
Щоб настав такий час, коли на полицях іграшкових секцій супермаркетів і сільмагів замість пластикових японських ніндзя та американських рейнджерів-бойовиків знову з’являться наші герої, в національних одностроях, легендарний Мамай і казковий Котигорошко, іграшкові українські козаки, воїни УНР, УПА, Майдану і АТО…
Щоб діти і внуки наші не забавлялися нунчаками і мечами, що заполонили полиці товарів для дітей, не бігали по хаті зі звірячими виразами облич, наслідуючи «героїв» серіалів, не репетували щораз «ніндзя-го-о!».
А щоб казали «Слава Україні!», приємно посміхалися, при цьому тримаючи правиці на руків’ях дитячих шабель. Як Іван Сірко з цієї повісті Миколи Рябого!
А обгадити людину ми можемо....