Любовні маніпуляції

Олексій ШАРАПОВ

Як правильно поводитися із об'єктом, до якого "нерівно дихаєте", аби раз і назавжди затягнути його у свої сіті.

Усі ми, прагнучи досягти мети або поступок з боку оточуючих, прибігаємо до різноманітних методів впливу. І хоч маніпуляція - річ досить недвозначна, якщо вже дуже кортить підкорити нову дівчину/чоловіка, інколи можна вдатися і до такого.

Йому - метод Печоріна

Російський класик Михайло Лермонтов у своєму "Герої нашого часу" (повість "Княжна Мері") наочно показав механізм, здатний викликати кохання жінки до чоловіка. У той час як усі бажали знайомства із чарівною княжною Мері, змій-спокусник Печорін демонстративно цього уникав, чим викликав у неї цікавість. Щодня, під час прогулянок, зустрічаючись на бульварі, він робив усе, щоб відволікти увагу її шанувальників. Цікавість стала переростати в роздратування. Остаточно красуня "зненавиділа" Печоріна після того, як той, у неї на очах, перекупив за більшу ціну килим, який вона сама хотіла придбати. Але варто було Печоріну зробити лише невеликий крок до знайомства та примирення, як ненависть Мері зникла, і її місце зайняло кохання.

Отже, перший етап дій Печоріна - викликати цікавість. Другий - бажання познайомитися. Третій - викликати почуття ненависті. Печорін точно б'є в уражене самолюбство Мері, даючи їй при цьому можливість мстити. Четвертий етап - прояв симпатії. Він добровільно визнає свою поразку, що викликає почуття подяки у княжни, завдяки чому ненависть змінює сильне позитивне почуття. Настільки сильне, що жінка мало не сама просить героя на ній женитися...

Наслідуючи Печоріна, казановам нашого часу слід затямити найбільшу помилку, яку часто допускають чоловіки, намагаючись домогтися прихильності у жінки, що і так звикла до уваги протилежної статі, - прагнення виділитися, у всьому обійти суперників. Навіть якщо це й вдасться, таке прагнення приречене на провал.

Їй - метод учениці

Жінкам же нагадаємо одну цікаву закономірність у взаєминах між майбутніми коханцями: чоловік, у переважній більшості випадків вибирає собі ту жінку, яка вже давно вибрала його.

Отже, вам сподобався чоловік і ви хочете познайомитися ближче. Припустімо, він - ваш колега. Тоді у вас є можливість довідатися про його інтереси і звички. Для початку на роботі постарайтеся частіше попадатися йому на очі, при цьому (трішки!) посміхатися, ніби бентежачись.

Оскільки усім нам подобаються схожі на нас люди, виберіть кольори, стиль одягу як у нього. Придивіться і до його жестів та слів, які він часто вживає, і ненав'язливо в його присутності повторюйте теж саме. Тільки не перестарайтеся, інакше це може мати вигляд передражнювання.

Далі - дізнайтеся, чим він займається після роботи. Ходить у спортзал? Тоді ненав'язливо попросіть його взяти вас із собою: "Я чула, у вас великий досвід, не могли б ви допомогти мені в цьому". Мало знайдеться дурнів, які відмовлять, а головна радість - ніщо так не сприяє зав'язуванню романів, як та модель стосунків, де чоловік виступає в ролі вчителя, а жінка - у ролі слухняної учениці.

Уже в спортзалі - намагайтеся частіше дивитися йому в очі: навіть незнайомі люди, протягом шести секунд, не відриваючись, подивившись в очі, одержують величезну кількість інформації один про одного, бо на рівні несвідомого йде ідентифікація "свій-чужий".

Причому, не забувайте, що на початку взаємин зовсім не обов'язково відразу сподобатися, головне - заінтригувати. Але для цього треба чітко вловлювати його реакції, його емоційний стан і контролювати власний, щоб не зіпсувати все поспішністю, безтактністю і зайвим напором. Поводьтеся при ньому спокійно, але доброзичливо, а згодом він сам звикне до вашої присутності.

Буде великою удачею, якщо ви доб’єтеся, щоб він виконав якесь ваше прохання. Нехай полагодить зламаний замок, замінить проколоте колесо, поставить на комп'ютер нову програму чи з'їздить на інший кінець міста за ліками для нібито хворої мами. Навіщо це? Ще Ніколо Макіавеллі в часи Ренесансу писав: "Ми любимо не тих, хто облагодіяв нас, а тих, кого облагодіяли ми".

Коли він буде щось для вас робити, не забудьте й тут підлестити самолюбству чоловіка в стилі: "Як у тебе добре виходить, я й не думала, що так можна".

А коли він звикне до вас, що ви повинні зрозуміти самі, викидайте головний козир. Згадайте, як часто в американських фільмах звучать ці магічні слова: "Я люблю тебе" та "Ти мені подобаєшся". Коли чоловік чує таке, починає себе почувати в ролі, призначеній йому природою, - у ролі захисника.

Ще в часи Древнього Риму варвари, зазнаючи поразки в бою, у паніці відступали, та з обозів виходили їхні жінки, що зривали із себе одяг і бігли назустріч своїм чоловікам, показуючи: "Дивіться, якщо ви втечете, ми дістанемося ворогові і будемо зганьблені - захистіть нас!" Чоловіки розверталися, і з подвоєною силою та злістю кидалися в контратаку, гинучи або перемагаючи. Вони із цього моменту були не просто воїни, а - захисники своїх жінок.

У психоаналізі є таке, уведене Юнгом, поняття - архетипи. Народився маленький чоловічок, а в голові у нього вже закладена інформація й певні моделі поведінки. І от один з таких архетипів - архетип захисника. Такий механізм є в голові у кожного чоловіка. Тому, коли він чує таке, крім того, що у нього в душі розпускається павиний хвіст, у дію вступає архетип і на несвідомому рівні виникає бажання захистити. І це саме несвідоме говорить: "Нехай вона мені й не дуже подобається, але вона сказала, що Я їй подобаюся, виходить, я їй потрібний. Їй потрібна моя опіка і захист. А втім, вона начебто й нічого...". Після того, як жінка у такий спосіб "розкрилася", ставлення чоловіка до неї, як правило, змінюється в кращий бік. Ну, а подальше буде залежати від вас, головне - не забувайте, що до кожного можна знайти підхід.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Прокоментуйте