У Вінниці будують «хмарочоси», але пожежна техніка дістає лише до 14-го поверху. Чи є це проблемою?
- Прямо зараз у Вінниці вперше зводять житлові комплекси заввишки до 24 поверхів. Але пожежна техніка міського гарнізону ДСНС дістає максимум до 14-го. Ми вирішили розібратися, як діятимуть у разі виникнення пожежі.
Насамперед варто зрозуміти, що вся спеціальна пожежно-рятувальна техніка вінницького гарнізону ДСНС наразі працює максимум до 45 метрів. Це приблизно 13-15-й поверх. Усе, що вище — ззовні рятувальники не дістануть нічим і ніяк.
Однак потреба у цьому рано чи пізно може виникнути, адже впродовж кількох останніх років у місті розпочалося будівництво щонайменше чотирьох великих ЖК, висота яких складає від 20 до 24 поверхів. Відповідно, висота забудови сягає вже 60-72 метрів.
Себто на сьогодні маємо різницю між тим, куди дістає техніка, і тим, де вже живуть люди, або житимуть невдовзі — близько десяти поверхів.
Що ж є у Вінниці
На озброєнні вінницького гарнізону ДСНС — 16 одиниць спеціальної техніки для роботи на висоті. Всі вони, за словами самої служби, забезпечують «ефективність ліквідації пожеж» до 45 метрів. Однак, скільки з цих 16 одиниць справді досягають максимальних 45 метрів, а скільки мають менший підйом — ДСНС не уточнила.
У відомстві також зазначили, що «з огляду на тенденцію до зростання міської забудови, виникає необхідність у посиленні матеріально-технічного забезпечення та формування резерву спеціальної техніки з висотою підйому до 45 метрів». Тобто того, що є зараз, — за оцінкою самого відомства — вже недостатньо.
Як тоді гаситимуть пожежі?
Те, що наявна техніка досягає лише 45 метрів, зовсім не означає, що пожежу на умовному 20-му поверсі неможливо загасити. Однак означає, що все залежить виключно від того, що всередині самого будинку.
У висотних будівлях гасіння зазвичай відбувається зсередини: через внутрішні пожежні крани, розміщені на кожному поверсі, автоматичні спринклери у стелі, спеціальні пожежні ліфти та незадимлювані сходові клітки. У Києві, Одесі та Харкові така практика застосовується десятиліттями.
Але ця система працює лише, якщо будинок збудований правильно. Якщо спринклери встановлені, підключені і справні. Якщо пожежний ліфт не вимикається при відключенні електрики. Якщо система димовидалення реально тягне дим назовні, а не просто намальована на папері в проєкті.
ДСНС чітко перелічила основні ризики під час пожежі у висотному будинку: велика кількість людей одночасно в небезпеці, швидке поширення вогню і токсичних продуктів горіння вертикально вгору, задимленість сходових кліток і верхніх поверхів, висока температура на шляхах евакуації.
Досвід великих українських міст підтверджує: люди у висотках гинуть переважно не від вогню, а від диму — ще до того, як полум'я до них дістається. Саме тому системи димовидалення та незадимлювані сходові клітки — не опція, а критична необхідність.
Показовий приклад із київської практики: 25-поверховий будинок на вулиці Вадима Гетьмана, де після введення в експлуатацію пожежі виникали вже кілька разів. Їх оперативно гасили саме завдяки наявності та справності внутрішніх пожежних кранів — зовнішня техніка забезпечувала підстраховку на нижніх поверхах.
В Одесі ж пожежа у ЖК Gagarin Plaza-1 за три години поширилась з 24-го поверху вниз на площу 3000 квадратних метрів. Гасили її понад чотири години, троє рятувальників отримали травми. І як потім стало відомо, основною перепоною для швидкої локалізації займання стало те, що у будівлі не було внутрішнього протипожежного водопостачання.
Перевірок немає з 2022 року
Питання про систему протипожежного захисту й утримання евакуаційних шляхів та виходів входить до переліку питань, що опрацьовуються ДСНС під час перевірок пожежної та техногенної безпеки.
Однак від березня 2022 року — через воєнний стан — ДСНС не проводить жодних планових і більшості позапланових перевірок новобудов. Постанова Кабміну № 303 від 13 березня 2022 року зупинила держнагляд у сфері пожежної та техногенної безпеки на весь час воєнного стану.
Тому, відповідаючи на наше питання про контроль протипожежної безпеки у будівлях міста, у вінницькому ДСНС підтвердили: «Заходи державного нагляду щодо запитуваних об'єктів не проводились».
Виходить, що всі вінницькі висотки, які зараз зводяться, будуються без жодної перевірки з боку пожежників.
При цьому ДСНС не має права самостійно заборонити введення будинку в експлуатацію навіть якщо знає про порушення. Відомство може лише надати висновок держархбудконтролю — але тільки якщо той сам звернеться.
Як нам повідомили у ДСНС: «Головне управління не має прямих повноважень забороняти замовнику введення об'єкта в експлуатацію через порушення пожежної безпеки».
Чи є вимоги до висоток?
За чинними державними будівельними нормами нові висотні будинки зобов'язані мати автоматичне пожежогасіння, протидимний захист, пожежні ліфти та незадимлювані сходові клітки. Без цього об'єкт теоретично не може отримати дозвіл на введення в експлуатацію.
ДСНС підтвердила: ці норми після 24 лютого 2022 року не змінювались. Але є важливий нюанс: ДБН для «висотних будівель» технічно застосовуються до будинків заввишки понад 73,5 метри. Навіть 24-поверховий будинок при стандартній висоті поверху до цього порогу формально не дотягує (адже його висота складатиме лише 72 метри). Він регулюється загальними нормами для житлових будинків. Там вимоги теж є, але менш жорсткі.
Тут виходить певна колізія, адже будинок, верхні поверхи якого рятувальники фізично не можуть досягти ззовні, — юридично «не висотний».
Що відповіла міська рада
До міськради ми також звернулися з запитаннями про «забудову Вінниці вгору». На наше питання про те, чи враховуються при видачі містобудівних умов і обмежень:
• можливість під’їзду пожежної техніки;
• максимальна висота, на якій можуть працювати пожежні автодрабини у Вінниці;
• наявність достатнього водопостачання для пожежогасіння;
• кількість евакуаційних виходів;
• системи димовидалення та пожежогасіння,
у ВМР відповіли ствердно. «Проєктні рішення робочої документації проходять обов'язковий жорсткий контроль під час комплексної державної експертизи проєктної документації», — зазначили там.
У міськраді також нам повідомили, що максимальна поверховість забудови визначається окремо для кожної земельної ділянки. Тобто єдиної максимально дозволеної поверховості для всього міста не існує — вирішується щоразу індивідуально.
У ВМР пояснили, що заборона на висотну забудову діє лише в центрі і на захищених природних територіях. Тобто теоретично ніхто не забороняє у недалекому майбутньому збудувати першу вінницьку 30-поверхівку десь на периферії.
Питання до забудовників
Ми надіслали перелік питань усім забудовникам, які наразі активно будують 20+ поверхові будівлі у Вінниці. Цікавило нас передовсім: чи передбачені у їхніх ЖК автоматичні системи пожежогасіння, димовидалення та пожежної сигналізації, встановлення пожежних ліфтів, незадимлюваних сходових кліток, забезпечення підпору повітря, система внутрішнього протипожежного водопостачання тощо.
Дехто з забудовників пообіцяв надати розʼяснення. На реакцію інших — чекаємо. Відповіді ми опублікуємо після їхнього отримання.
Читайте також:
Або ексдепутати, або зв’язки з владою через колишніх заступників: хто забудовує Вінницю?
Вода зі стелі та затоплений коридор: що відомо про потоп у гуртожитку ВНТУ?
Подякуй журналісту гривнею
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
