Подружжя тренерів започаткувало у Вінниці спортивне фехтування

Євгеній МИХАЙЛІВ

Омар Таха навчає новачка Тимура Красілова

Спортивне фехтування – престижний і видовищний олімпійський вид спорту. Але до недавнього часу ним у Вінниці ніхто не займався. В першу чергу через те, що не було кваліфікованих тренерів.

Але близько півроку тому ситуація кардинально змінилася: у Вінниці відкрили інтернаціональний клуб фехтування. Фахівці проводять тренування у двох спортивних залах нашого міста. Наразі у них займаються п’ять дорослих і близько двох десятків юних вінничан.

Перебралися з Єгипту

Започаткувало фехтування у нас інтернаціональне подружжя Таха. Аліна родом із Вінниці, а Омар – з Єгипту. Обом – по 25 років. Наразі тренерський дует мешкає і працює у нашому місті. Раніше вони займалися цією діяльністю в «країні фараонів». Чому вирішили перебратися в Україну?

– Вінниця – це моє місто. І я хочу мешкати в Україні. Окрім того, у нас є дочка. І для дитини тут кращою є медицина і освіта, – каже Аліна Таха.

Омар – майстер спорту із фехтування. Наразі він припинив спортивну кар’єру, а займається виключно тренерською діяльністю. Раніше працював зі збірною Єгипту, виховав кількох призерів національного чемпіонату і одного спортсмена міжнародного рівня.

Відео дня

– У Вінниці мені подобаються люди – щирі і відкритті. Розраховуємо на підтримку місцевої влади. Поки що нікуди не зверталися. Адже ми працюємо недовго. Коли матимемо успіхи, сподіваємося на конструктивну співпрацю із місцевими спортивними керівниками, – прокоментував Омар Таха.

Вінницькі тренери співпрацюють із Федерацією фехтування України. Але місцева федерація з цього виду спорту поки що не створена. Не дивно, що у засновників інтернаціонального клубу немає жодної бюджетної підтримки. До речі, його назва – невипадкова. Адже заняття за бажанням учнів відбуваються англійською, українською чи російською мовами.

Роль дитячого фітнесу

Тренери запрошуємо на заняття і дітей, і дорослих вінничан.

– Фехтуванням можуть займатися бажаючі від трьох до 50 років. Це абсолютно безпечний вид спорту. Він підтримує м’язову та опорно-рухову систему людини тощо, – наголошує Аліна Таха.

Ролі у дуеті тренерів розподілені. Аліна Таха займається дитячим фітнесом, її чоловік Омар – суто фехтувальною частиною.

– Я даю дітям трьох-семи років спортивну базу та навчаю техніці. Після цього вони переважно займаються індивідуально із тренером, якщо хочуть мати високий рівень майстерності, – пояснює Аліна Таха.

Для того, щоб опановувати фехтування, необхідно мати гідний рівень фізичної підготовки. Адже дуже важко тримати шаблю, рухати лише ногами, зберігаючи при цьому корпус нерухомим.

– У фехтувальників руки, ноги і мозок працюють одночасно! Для цього ми розвиваємо в учнів координацію, баланс, спритність і силу. На це й спрямований наш дитячий фітнес, – роз’яснює наставниця.

Малеча опановує непростий вид спорту залюбки. Приміром, юний фехтувальник Тимур Красілов, який вперше прийшов на тренування.

– Мені подобається фехтувати, а також виконувати інші вправи під керівництвом тренерів. На заняття мене записала мама. Маю великі спортивні плани. Прагну стати чемпіоном світу! – поділився Тимур Красілов.

«Пінна» і пластикова зброя

Заняття відбуваються виключно із шаблею.

– Ми обрали саме цей вид фехтування, адже прагнемо досягти із учнями висот, виховати чемпіонів. Наразі в Україні дуже мало сильних команд шаблістів. Переважно в нашій країні займаються шпагою (культивується також рапіра), – пояснила Аліна Таха.

Старші учні навіть на тренуваннях використовують справжню зброю. А діти від трьох років – «пінний» інвентар. Тобто шаблю, зроблену із піни. Малеча від п’яти до семи років – пластикову зброю.

Для захисту спортсменів, які працюють зі справжніми шаблями, існує спеціальне захисне екіпірування. Це маска, піджак, бриджі, шкарпетки і рукавички. На змаганнях використовується ще жакет із електронним начинням.

Мета – готувати збірників України

Вінницькі фехтувальники поки не брали участі у всеукраїнських змаганнях. У них, згідно умов, можуть виступати спортсмени, починаючи із восьми років.

– Ми не можемо допустити, щоб наші початківці на змаганнях спарингували із дітьми, які займаються по кілька років. Ми не повеземо дітей на змагання до того часу, поки не будемо впевнені на 100 %, що вони до цього готові. Зокрема, плануємо дебютувати на турнірах через три-чотири місяці, – пояснюють тренери.

У Омара Тахи серйозні спортивні амбіції. Він каже, що прагне з часом підготувати вінницьких фехтувальників до збірної України. Тренери наголошують, що їх система підготовки – не така, як в інших вітчизняних клубах. І це має принести позитивний результат.
– Переважно всі наставники тренують цілі команди під час групових занять. Якщо ж хтось хоче відпрацьовувати навички віч-на-віч із тренером, має приходити в інші дні і за окрему платню. У нас цього немає: учні спарингують із тренером регулярно. Таким чином діти отримують доволі якісну підготовку. Тому наше тренування займає чимало часу – приблизно півтори-дві години, – прокоментувала пані Аліна.