Зірки згадали про те, хто в їх дитинстві був "Круче всех" (Прес-служба "Інтер")

Дмитро Шуров (Pianoboy), музикант

Під час мого дитинства найкрутішою була гра "Ну, постривай!". Нічого крутішого не було. Хлопець, який володів "Ну, постривай!", - володів світом. Ну, і велосипед. Найбільше я любив на велосипеді їхати за місто. Вінниця набагато спокійніше місто, ніж Київ. І ми жили на околиці міста, в новому мікрорайоні. Там було поле, річка. Я їхав далеко-далеко за місто. Коли їхав, в голові звучала музика. Катався на велосипеді, а насправді - літав в музиці. Це було круто!

Альона Вінницька, співачка, телеведуча

У моєму дитинстві нічого подібного програмі "Крутіше всіх" не було. Були піонерські табори, конкурси ... Але ми все одно повинні були бути всі однаковими. Навіть якщо ти переміг в конкурсі, не думай, що ти став найкрутішим! Але почуття, що ти - крутіший ща всіх, що ти - можеш, потрібно випробувати хоча б раз в житті. Відчути сильно, потужно. Це дуже серйозний поштовх і мотивація йти далі!

Влад Яма, хореограф

У дитинстві у мене була крута хлібна машина, у якій поверталися передні колеса. У більшості дітей таких іграшок не було. А коли став постарше - нічого надприродного: шкіряний футбольний м'яч, велосипед "Десна". Правда, в 9 і 10 класі я був єдиним з однокласників, хто працював. Перша зарплата - 3,5 рубля. Я нічого на них не купив, відклав під футболки собі в шафу.

Анастасія Даугуле, ведуча програми "Ранок з" Інтером"

Без тіні збентеження можу сказати, що писала кращі твори в школі. Рівних в цьому мені не було. Могла написати про що завгодно (хоч про ліхтарний стовп) на десять листів, причому так, що читалося захлинаючись. Легко і швидко перемагала на різних олімпіадах з літератури. Тонко відчувати слово і вміло його використовувати - вміння, якому навчила мама. А вже фантазії та уяви мені завжди вистачало. Тому по предмету "Література", який, відверто кажучи, мало хто з однокласників щиро любив, я завжди була кращою. Шкільний гарт сильний досі: і сьогодні можу написати будь-який текст на будь-яку тему.

Артем Позняк, актор, ведучий програми "Речдок"

Ви здивуєтеся, але я не був сильнішим за всіх, розумнішим, вищим або швидшим ... Зате в мене закохувалися дівчата! Власне, як і зараз (посміхається).

Жанна Тихонова, ведуча програми "Жди меня. Україна"

Я непогано малювала, тому на мені були всі оформлювальні епопеї і стінгазети. Також я готувала сценарії до шкільних КВН-ів і грала в них. І під завісу, коли ми готували капусник на останній дзвінок і друзі розгубилися: "А хто нам акомпанувати буде?" - я сіла за рояль і забезпечила музичний супровід всім нашим гумористичним куплетам. Ми тоді серйозно відзначилися серед паралельних класів!

Роман Кадемін, ведучий програм "Великий бокс" і "Вдалий проект"

Я дуже добре пам'ятаю це відчуття: величезний спортивний зал і на уроці фізкультури одразу два класи: мій 1-А і хлопці з третього. Своє завдання я виконав краще і швидше за всіх. Учитель, бачачи, що я непогано підготовлений, відправив мене до старших хлопців грати в гандбол. Ловив на собі захоплені погляди однокласників - і на той момент мені здавалося, що я точно - крутіший за всіх! (Посміхається).

Андрій Данилевич, ведучий програм "Крутіше всіх" і "Стосується кожного"

Коли я був маленьким, двори були наповнені дітворою: тут дівчинки бігають, стрибають на скакалках або грають в класики, там - хлопці ганяють у футбол, грають в квача, квадрат, козаки-розбійники. І мені шкода, що сьогодні двори порожні, а діти здебільшого сидять, втупившись у планшети ... У моєму дитинстві був крутіше всіх той, хто був найспритнішим, віртуозно володів м'ячем і мав блискавичною реакцією, хто краще за всіх грав в квадрат. Ми креслили на землі великий чотирикутник, ділили його на чотири частини. Учасники "вибивали" один одного за межі квадрата м'ячем. Для нас з хлопцями реально най-най був той, хто найдовше протримається в цій грі. А ще - я крутіше за всіх плавав і бігав!

Андрій Доманський, ведучий програм "Крутіше всіх" і "Готуємо разом"

Хто був крутіше всіх в моєму дитинстві? Хм ... Звісно, я! Напевно, я сам собі так вирішив, і мене ніхто не переконував у зворотному. Пам'ятаю, що завжди пірнав крутіше всіх. Ось якщо на море потрібно було дістати бичка, зловити рибу-голку або там у кого-то на дно йшов в'єтнамок, - я завжди пірнав і діставав. Всі говорили: "Вау! Ти так глибоко пірнаєш!"