Скандал на П’ятничанах: мешканці проти сусідства з центром реабілітації алко та наркозалежних

Реабілітаційний центр - на сьогодні єдина дієва можливість для людини подолати наркотичну, алкогольну чи іншу залежності, — так говорять спеціалісти. Ні гіпнози, ні погрози, ні «зашивання», ні розмови та обіцянки «ніколи більше» не дають того ефекту. Людина завжди повертається до звичного способу життя. Одним з важливих факторів оздоровлення є те, що залежний приходить в такий центр за власним бажанням, та з готовністю повністю виконувати правила. А це закритий спосіб життя певний час, чіткий режим дня, фізкультура, релігія, трудотерапія, подальша соціалізація і все під пильним оком наставників.

Зокрема, такі центри по всій Україні і не тільки, відкрила Міжнародна Антинаркотична Асоціація (МАА). А напередодні нового 2019 року такий відкрився у Вінниці на П’ятничанах на пров. Герцена. Відкривали з кульками, червоною стрічкою, в присутності представників Нацполіції та наркологів обласного наркодиспансеру. І вже півроку центр працює з людьми, які вирішили змінити своє життя. І все було б добре, якби…

Сусідство не надихає

— Після смерті батька, наш сусід почав здавати приватний будинок різним людям, там спортсмени були, айтішники, а якось дивлюсь у вікно, в сусіда на подвір’ї 17 хлопців з самого ранку зарядку роблять і під наглядом спостерігача, — розповідає Валентина, жителька П’ятничан. — Питаю, кому будинок здав, каже, реабілітаційному центру для алко та наркозалежних. Та, мовляв, не варто хвилюватись, ці люди вже пройшли медикаментозне лікування, а в центрі у них адаптаційний період.
Схвильовані таким сусідством, мешканці навколишніх будинків написали запит до міської ради та Нацполіції з проханням перевірити, наскільки все «чисто» в тому центрі. А поки чекали відповіді, пробували з господарем будинку домовитися, щоб договір оренди скасував. Але той договір на два роки укладений і в разі одностороннього розторгнення власника будинку чекає велика неустойка. І чисто по людськи, це все зрозуміло, і оренда, і люди, яким потрібна допомога, та, як виявилось, навіть з точки зору закону не підкопаєшся.

— Але ми ж не поряд з тюрмою живемо, тобто не згодні були одразу на таке сусідство, можливо потрібно якось враховувати моральний аспект? — каже Валентина. До речі, інші сусіди говорять те ж саме.
— У них за документами все добре, поліція приїздила, перевіряла, але люди кажуть, що раніше ці хлопці мешкали через озеро і в когось там з них щось «перемкнуло», то хату підпалив, чутки, звісно, але вони лякають, — говорить мешканець пров. Герцена. — Скільки їх там в середині, ніхто не знає, наче всі чоловіки, інколи виходять по двоє до магазину, а так закриті в хаті сидять і нікого до себе не пускають.
Чоловік каже, що якогось там хамства чи буйства не бачив і не чув. Але це такий стрьомний народ, що невідомо, чого чекати і коли. А тут дітей купа, страшно.

Там все законно

На початку червня під приціл поліції попали центри реабілітації наркозалежних, три на Житомирщині та один у Вінниці. Керівники цих «реабілітаційних центрів» не мали жодних дозвільних документів на зайняття таким видом діяльності. «Звільнили» тоді майже 90 підопічних центрів з усіх куточків України і затримали п’ятьох фігурантів, обвинувачених у справі. Як розповів начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Олексій Рубан, схема була така: «По Україні розповсюджувались оголошення про надання реабілітаційним центром допомоги у подоланні залежності. Волонтери центрів, за окрему доплату виїжджали до будь-якого регіону і забирали потенційного «пацієнта» до одного із псевдозакладів — у Житомирському районі, чи до Вінниці». За словами Рубана, «лікування» вартувало від 8 до 15 тисяч на місяць. Однак замість обіцяної терапії люди фактично опинялися у неволі, де їх годували седативними препаратами без лікарських призначень. Проживали утримувані у кімнатах по кілька осіб в умовах казарменого положення. Лише іноді їх випускали у двір, але й там вони знаходились під пильним наглядом. Зараз продовжується розслідування кримінального провадження цієї справи.

Втім, на Пятничанах все законно. Тому що на звернення до Нацполіції щодо нового центру, жителі мікрорайону отримали наступну відповідь: «… За результатами досудового розслідування встановлено, що ознаки кримінального правопорушення в даному випадку відсутні і підстав для внесення вказаної події до Реєстру досудових розслідувань немає. У ході розгляду було встановлено, що Вінницька філія Міжнародної Антинаркотичної Асоціації винаймає будинок за адресою пров. Герцена згідно договору оренди. Та діє на підставі Статуту і зареєстрована в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Учасники громадської спілки на добровільних засадах проходять тренінг від різного типу залежності в умовах закритого типу. Також громадською спілкою був укладений Меморандум про взаємодію між Головним управлінням Нацполіції у Вінницькій області та комунальним підприємством «Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія»…"

У Чернігові депутати проголосували проти

На офіційному сайті МАА є інформація про те, що асоціація має такі центри в Черкасах, Хмельницькому, Чернівцях і Чернігові. І ось про подібну ситуацію з Вінницькими П’ятничанами пише Чернігівський портал Gorod.cn.ua. До них звернулися читачі зі скаргами на те, що після того, як в їх мікрорайоні відкрився реабілітаційний центр, вони побоюються за власні спокій та безпеку. Правда, жителі навколишніх будинків описують взагалі дикі ситуації.
З вікон двоповерхового котеджу, де розташований центр і плакати з написами «Викликай, 102, допоможи!» вивішували, і підопічні центру з тих самих вікон вистрибували, і швидка відкачувала хлопця прямо на носилках, так як його стан був дуже поганий. Неодноразово вони викликали туди поліцію, яку всередину не пускали.
Люди наполягали, що розміщення реабілітаційних центрів в житловій зоні, без дотримання певних умов, без наявності огорожі і решіток на вікнах — це порушення, але працівники центру надали документи про дозвіл на ведення такого роду діяльності. Тому жителі звернулися за допомогою до двох депутатів міськради, які теж мають квартири по сусідству. Депутати винесли питання на сесію про закриття даного центру в цьому місці, проголосували за це, і дали час працівникам центру для пошуку нового приміщення. Даний реабілітаційний наркологічний центр, або центр здорової молоді, створений МАА.

Планується ще один центр

Олександр Волошин, керівник вінницької філії Міжнародної Антинаркотичної Асоціації, сам з Кривого Рогу, зараз мешкає в нашому місті. У минулому теж мав залежність, тепер допомагає іншим поборотися за краще життя.
У своїх інтерв’ю Олександр розповідає, що в ребцентрі від одного місяця до півроку підопічні проходять курс реабілітації і стільки ж займає процес ресоціалізації, тобто рік потрібен на те, щоб позбутись залежності.
Вінницький центр працює з листопада 2018 і тут зараз займаються 24 хлопці, всі з різних куточків України. Працюють фахівці центру не лише з підопічними, а також з їхніми сім’ями. До речі, відгуки про роботу центру на сторінці Олександра Волошина в Фейсбуці та на сайті асоціації лише позитивні та з вдячністю. У майбутньому ще один центр мають побудувати за околицею Вінниці.

Вони не більш загрозливі, ніж інші сусіди

Валерій Андросов, психолог, психотерапевт

— Такі центри, це інструмент ізоляції від старого оточення і цих людей не потрібно боятися, і стежити за ними суворо не потрібно, там система сама себе замикає, враховуючи, що це добровільний заклад, а не примусовий.
Навіть якщо у одного з двадцяти підопічних центру виникне якесь дике бажання, дев’ятнадцять інших його гасять.

Там не може бути бунту, всі там не від хорошого життя, і всі з’єднані однією метою — стати краще, тому вони дуже сильно стараються і можуть бути набагато привітніші, ніж інші ваші сусіди і не більш небезпечні.

Закон для ребцентрів не писаний

Ярослав Мартинюк, юрист компанії "Беліменко і Мартинюк"

- У нашій державі до цього часу існує прогалина в законодавчому регулюванні діяльності недержавних закладів реабілітації алко- і наркозалежних осіб. Немає єдиного нормативно-правового акту, який би регулював питання специфіки наповнення реабілітаційного процесу та механізмів контролю за якістю послуг, які надають недержавні реабілітаційні центри. Таким же чином не врегульоване питання розміщення реабілітаційних центрів, ніяких вимог до місця знаходження або самого приміщення, в якому має розміщуватися реабілітаційний центр, не ставиться. Тому і виникають ситуації, коли такі центри розміщуються в приватних будинках та в них проходить реабілітацію більше осіб, ніж може розмістити орендована будівля.
Якщо реабілітаційний центр функціонує на законних підставах, а особи, що проходять реабілітацію, знаходяться в центрі добровільно, не порушують громадський порядок, в такому разі сам факт розташування центру в житловому будинку та присутність «пацієнтів» не може розглядатися як протиправний.
У разі, якщо персонал реабілітаційного центру або особи, що проходять реабілітацію, порушують громадський порядок або вчиняють кримінальні правопорушення відносно сусідів, що проживають поряд, в такому випадку за захистом потрібно звертатися як до працівників поліції, так і до представників органів місцевого самоврядування та ставити питання не тільки у притягненні винних осіб до відповідальності, а й питання про перебування самого центру в конкретному місці.
У випадку, коли порушуються права широкого кола осіб, краще звертатися із колективною скаргою на неправомірні дії персоналу центру або осіб, що проходять реабілітацію. Заява може бути написана на ім’я керівника органу місцевого самоврядування і на ім’я депутатів, що обрані до міськради по відповідному виборчому округу. Саме депутати міської ради можуть стати дієвою силою у відстоюванні інтересів громади в органах місцевого самоврядування та державної влади.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.