Всі дослідження Анна Глинчук проводить на обласній станції юних натуралістів. Приходить сюди вже четвертий рік поспіль. Вона також навчається в Малій академії наук. У здібної учениці є ще одне захоплення – тренується у секції з легкої атлетики при спорткомплексі «Колос», бере участь у змаганнях з бігу на дистанції 60 і 200 метрів. Дівчина ще не визначилася, чи стане у майбутньому зоологом, щоб продовжити вивчати підводний світ. Усміхаючись, Аня зізнається, що вже не раз змінювала свої уподобання. Спершу мріяла стати вчителькою, тому перейшла з Вінницької школи №6 до обласного спортивно-гуманітарного ліцею, що поруч з педагогічним коледжем. Передумала. Нині її уяву заполонила професія архітектора. Однак не впевнена, що це рішення остаточне. Тим часом продовжує досліди на станції юних натуралістів. Мріє про ще один конкурс зоологів. Разом з наставником «замахнулися» на перше місце.
-В Ані спортивний характер, - каже пан Юрій. – Тому вона охоче працює. Ми обрали новий напрямок дослідження. Під час перебування в Києві на конференції члени журі підказали, що потрібна порівняльна характеристика. А з ким можна порівняти креветки? З такими само ракоподібними. Тому й взялися за раків, яких називають мандаринами? Уже провели частину дослідів. Частина результатів нас не просто засмутила, а дуже засмутила.
Юрій Страшевський керівник двох гуртків – «Юний акваріуміст» та «Декоративний акваріум». Крім роботи на станції, проводить заняття у гуртку у міській школі №6. При допомозі колег створив у цьому навчальному закладі два великі акваріуми (на 130 літрів кожен) і шість малих (по 20 літрів). У згаданому навчальному закладі декілька років тому вперше прийшла на заняття «Юного акваріуміста» тодішня 5-класниця Анна Глинчук. Її захоплення мешканцями акваріумів переросло у наукове дослідження. Всеукраїнський конкурс юних зоологів, де Аня два роки поспіль бере участь, відбувається у формі науково-практичної конференції. Учасники роблять перші кроки у загадковий світ науки. Вимоги до написання робіт, до їхньої презентації, такі само, як і в дорослих науковців. І захист відбувається у такій само формі.
-На презентацію відводиться сім хвилин, - розповідає пан Юрій. – Не раз і не два Аня вголос перечитувала роботу, а я фіксував час. Вимоги навіть до таких, здавалося б, дрібниць, у журі строгі. За перебір часу можуть зняти бал. Що вже казати про оформлення роботи! Словом, до всього довелося ставитися скрупульозно.
Наставник супроводжував ученицю у поїздці до Києва. 25 учасників секції «Зоологія» запросили до зали. Учні зайшли разом з наставниками. Потім учителів попросили залишити залу. Пан Юрій звернув увагу, як захвилювалася Аня. Учениця хвилювалася в залі, а вчитель у коридорі. «Присутні учасники мають право задавати запитання кожному, хто представляє роботу, - каже Анна Глинчук. – Якщо запитання цікаве, за нього додають бал. Мені запитували тільки журі. П’ять разів робили це. На всі відповіла. І тільки тоді перестала хвилюватися».
Жодної аналогічної теми не представили на конкурсі у минулому році. У 2016-му зоологи з Краматорська презентували свої досліди з макробрахіумами, тільки морськими, а не прісноводними. Тема незвичайна. Таким само є дослідження. З живими особинами завжди непросто працювати.
Як впливає на креветок годівля – традиційними кормами і збалансованими? Як позначається на їхньому розвитку температурний режим? Так схематично можна окреслити коло дослідів, що їх проводить учениця за підтримки наставника. З креветками їм багато-чого стало зрозуміло. В акваріумі, де їх годували традиційними кормами (спресовані водорості), креветки підросли тільки до п’яти сантиметрів, і то не всі. В іншому акваріумі, де корми були різноманітні і збалансовані – 7-8 сантиметрів. Чим їх годували? Давали черв’ячки, мотиль, м'ясо яловичини (вимочували серце, заморожували і згодовували тоненькими частинками). Температура води не позначилася на розвитку. Десятиногі однаково почувалися як в акваріумі з плюс 24, так і з кімнатною температурою води – 18-20 градусів.
Дослідниця продемонструвала, як вимірюють зріст піддослідних. Під акваріум кладуть міліметровий папір. Коли десятиніжка зупиняється, фіксують розміри на папері. Вимірювали їх щосуботи.
-Вони, хоч і малі, але агресивні, - розповідає Аня. – Коли треба було сфотографувати, взяла на долоню і одразу відчула, як клешня вчепилася в тіло. О, як я тоді кричала! На всю станцію було чути.
-Клешні у них справді дуже міцні, - уточнює Юрій Страшевський. – З появою в акваріумі цих довгоруких, так ще називають креветок, почала гинути рослинність. Не знали чому це відбувається. Аж доки не звернув увагу, як вони клешнями трощать корінці рослин. А з рибками як було! Почали пропадати. Подумали, що хтось краде. Вранці приходжу і спостерігаю сцену. Однією клешнею креветка тримає рибину, другою поволі знімає луску і починає смакувати м’ясом. Причому робить це не поспішаючи, як гурман. І равликів так само ювелірно «розробляють». Як хірурги працюють. Так що тримати їх в одному акваріумі з малими рибками небезпечно.
Без порівняльних характеристик робота Анни Глинчук вийшла незавершена. Так зауважили журі конкурсу. Тому вінничанка отримала не перше, а друге місце. Вона дослухалася до зауваження.
Нині продовжує дослідження. Для порівняння з креветками взяла раків флоридських. Чому? Бо креветки також належать до ракоподібних.
-Раків ми придбали у Запоріжжі, - пояснює Юрій Страшевський. – Вони дуже гарні зовні. Втім, з десяти особин до Вінниці довезли на одного менше, загинув у дорозі. А потім сталася ще одна прикрість, про яку згадував на початку розмови. Один з раків випереджував інших у зрості. І так само вагу набирав інтенсивніше. За одну ніч знищив шість слабших особин. Добре, що хоч три залишилися. Інакше дослідження довелося б припинити.
За 2,5 місяці дослідів мандарини змінили колір. Тільки один залишився традиційного мандаринового, інші стали червоні, ніби печені. Спочатку вони швидко додавали в зрості. Через два місяці раптово процес пригальмувався. Тепер додають дуже повільно. Наставник і його учениця продовжують дослідження. Визначають як впливає процес годівлі на розвиток клишоногих.
Анну Глинчук у її дослідженнях підтримують батьки. Дівчинка змалку хотіла мати акваріум. Неспроста 5-кланисцею прийшла в гурток «Юний акваріуміст». Саме тоді умовила батьків купити акваріум. Після повернення з конкурсу її батько, Андрій Вікторович, привітав донечку на словах. А наступного дня подарував мобільний телефон.
Мама, яка працює медсестрою, рідна сестричка, вони з Анею двійнята, також раді її успіху на всеукраїнському рівні.
Для чого такі дослідження? Наставник учениці пояснює, що це не тільки розширює знання, а й дає можливість долучитися до науково-дослідницьткої роботи. Знання Аня Глинчук поглиблю на заняттях в Малій академії наук (МАН), які відвідує по суботах.окремі висновки юних дослідників використовують в наукових цілях.
Далекосхідні креветки бувають різних розмірів, деякі з них сягають 30 сантиметрів. Їх використовують для промислового розмноження і реалізації у якості харчового продукту. Загалом макробрахіумів є понад 200 видів Ті, які досліджувала вінничанка, не перевищили свій зріст понад вісім сантиметрів.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер