Сьогодні, 30 грудня, 314 років тому вийшов указ про святкування Нового року 1 січня

Указ російського царя Петра I наказує з 1700 року вважати роки від Різдва Христового, а Новий рік відзначати 1 січня. У цьому ж указі говорилося: "За знатним і проїжджими вулицями, біля воріт і будинків, учинити деякі прикраси з древ і гілок соснових і ялинкових ялівцевих".
Саме з тих пір пішли новорічні російські ялинки. Вважається, що до нас цей звичай прийшов із Німеччини разом з іншими новаціями Петра Великого. Щоправда, спочатку ялинки ставили тільки на вулиці. У будинках вони з'явилися лише в середині XIX століття.
І спочатку в Росії ялина була символом Різдва Христового, а не Нового року. Так було до початку Першої світової війни, поки Святійший Синод не заборонив «німецьку традицію».
Влаштовувати ж новорічне застілля біля вбраної  ялинки стали лише за радянських часів у 1950-і роки.
Сам ритуал зустрічі Нового року має давнє походження. Але в давні часи рубати живе дерево було не можна, зрізали лише гілля.
У стародавніх кельтів ялина вважалася магічним деревом. Вважали, що в самій могутній ялинці жив лісовий дух, від прихильності якого залежав добробут людей.
Щоб домогтися його розташування, в дні зимового сонцестояння стародавні кельти збиралися перед ялиною, в якій, на їх розсуд, мешкало лісове божество. Духу приносилися людські жертви, пізніше їх замінили жертвопринесенням тварин. Ялина обмазували кров'ю, а нутрощі жертв розвішували на гілках. З часом духів стали задобрювати шматками хліба і яблуками ...
Ось така передісторія у традиції прикрашати новорічні деревця ялинковими іграшками.
Стародавні люди, домагаючись розташування божества, сподівалися, що в новому році воно буде до них прихильніше, ніж у попередньому. У цьому відношенні ми мало чим відрізняємося від предків, вдаючись до різних хитрощів і магічним хитрощів напередодні Нового року.
У старовину зима пов'язувалася зі знаком Сатурна. Саме Сатурн спочатку зображувався з косою в руках у вигляді сивобородого старого. Сатурн керував смертю, і ялина теж погоджувалася з нею. А прототипом Снігуроньки вважається незаймана, яка приносилася в жертву Сатурну.
Відповідно до древніх ритуалів Дід Мороз (Великий Старець Півночі) не дарує подарунки, а навпаки, збирає з людей податки. Щось типу сучасної податкової інспекції - приходить Дідусь в будинок і говорить: "Ви в минулому році не доплатили, хлопці ..."
На щастя, нинішні свята сильно відрізняються від ритуалів давнини. Ми можемо спокійно порадіти бою курантів, падаючому з неба снігу, запаху хвої і блиску феєрверків під пісеньку "У лісі народилася ялинка"

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.