Дівчатам та жінкам не можна в церкву в штанах? Це вигадка — сказали в ПЦУ
- Православна Церква України не забороняє жінкам і дівчатам приходити до храму в штанах. Про це йдеться у заяві пресслужби ПЦУ.
Можна чи ні приходити у храм дівчатам та жінкам у штанах? Цей міф розвінчали на Фейсбук-сторінці Правословної церкви України.
«Немає в нашій Церкві такої заборони. Та й в інших Православних Церквах світу (окрім МП, очевидно) подібних правил, які би забороняли зараз жіноцтву в брюках приходити до храмів, не існує. Для наших священнослужителів важливим є не те, в якому одязі людина приходить до храму, а головне — з якими бажаннями та духовними потребами» — йдеться в повідомленні.
Також розповідають, звідки ж взявся цей міф стосовно жінок у брюках. Від фарисейської закваски і неправильного тлумачення (чи незнання) Писання. Найчастіше в контексті такої «заборони» посилаються на рядки зі Старого Завіту: «На жінці не повинно бути чоловічого одягу, і чоловік не повинен вдягатися в жіноче вбрання, бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, що робить це» (Втор. 22: 5). Але чи про жіночі брюки йшлося у тих рядках?
В часи, коли писалися правила Старого Завіту, люди одягалися зовсім не так, як нині. І жінки, і чоловіки тоді носили схожий одяг: нижню сорочку, яку підперезували поясом, а зверху — туніку (плащ, накидку). У Біблійній енциклопедії Брокгауза зазначається: «Жіночий одяг був схожий на чоловічий, але все ж мав деякі відмінності… Одяг жінок був довший і ширший від чоловічого, і, ймовірно, виготовлявся з більш тонких тканин; верхній одяг мав рукави до зап'ясть. Жінки також носили пояси та плащі». Як бачимо, різниця в одязі не була принциповою, що спрямовує нас до висновку, що в згаданих рядках книги Второзаконня мова йшла про іншу, скоріше, внутрішню відмінність чоловічого/жіночого, і точно не про штани. Йшлося про заборону чоловікові вдавати з себе жінку, а жінці — чоловіка, відкидаючи Богом встановлену природну відмінність двох статей.
«Чи можна вважати сучасні жіночі брюки чоловічим вбранням? Звісно, що ні. Наприклад, шаровари, які у нашій культурі асоціюються з козацтвом, у багатьох південних і східних народів є елементом жіночого одягу. Або кілт (національний шотландський чоловічий одяг) чи інші подібні вбрання, хоча і подібні до жіночих спідниць, але виникли не як уподібнення чоловіків до жінок, а як відповідь на потреби місцевих умов життя».
Отже, важливою є не так форма одягу, як мета, з якою він вживається. Переконані: для Бога важливе не зовнішнє, а внутрішнє, не тимчасова «обгортка» людини, а її духовні прикраси. Хоча, безперечно, і чоловічий, і жіночий одяг, особливо коли людина проходить до храму, не має бути спонуканням до гріховних спокус.
«Hехай буде прикрасою вашою не зовнiшнє — заплiтання волосся, золоте вбрання або наряднiсть в одязi, а потаємна людина серця в нетлiннiй красi лагiдного i мовчазного духу, що дорогоцiнне перед Богом» (1 Пет. 3: 3 – 4). А Господь Ісус Христос заповідав: «Тож не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися? Бо всього цього язичники шукають… Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам» (Мф. 6: 31 – 33).
Православна церква України радить не витрачати час на непотрібні суперечки і заборони, не судити інших людей за зовнішністю — особливо зараз, під час війни і великих втрат. Можливо, ця людина втратила все, і в неї просто немає іншого вбрання. А навіть якщо й є — не ви їй Суддя. Прагніть того, щоби не виглядати, а бути вірними — не зовнішньо, а внутрішньо. Зустрічайте людей з любов՚ю, а не з осудом, з радістю, а не з докором.
«Двері нашої Церкви завжди відкриті для всіх — і чоловіків, і жінок. І чи будуть то жінки з покритою чи непокритою головою, одягнені в спідницю чи в штани, в будь-який день календаря — наші храми завжди відкриті для вас, аби стати місцем молитви та єднання з Господом» — зазанчають у дописі.
Читайте також:
Яку безкоштовну психологічну допомогу можуть надати сімейні лікарі? Ми дізналися
Зустріли траурний кортеж «На щиті»: чого не варто робити, яке може бути покарання
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
С глубоким декольте жуя жевачьку
Там педерастія і педофілія вітається. Інакше ти не отримаєш рух по ієрархічній драбині.
Себто всі мають бути пов'язані
Алёха.иди на фронт и там покажи.какой ты герой.
Св. Паїсій Святогорець
Із книги "З болем та любов'ю про сучасну людину"
- Геронде, як нам ставитися до жінок, які приходять у монастир у штанях? Вони часто говорять, що штани не тільки зручніші, але і скромніші, ніж короткі спідниці.
- Нинішні жінки вдягаються чи в міні-спідниці, чи в штани! Вибирають одне з двох! У той час як у Старому Завіті про це сказано зовсім ясно і ще й з якими подробицями! «Чоловіку недозволено вдягатися в жіноче плаття, а жінці - у чоловіче». Це закон. Але і крім закону, вдягати на себе одяг протилежної статі - непристойно. Чоловіків, які надягають спідниці, набагато менше, ніж жінок, що носять штани.
- Однак жінки, які працюють на полях, кажуть, що вільно рухатися під час роботи вони можуть тільки в штанях.
- Це тільки відмовки.
- Геронде, а матері кажуть, що дівчатка носять штани, щоб не застудитися.
- Хіба не можна придумати нічого іншого? Що, нема теплих колготок? От хай і носять теплі колготки, щоб не застудитися. Можна вийти з будь-яких труднощів - було б бажання.
- Геронде, що робити, коли в монастир приїжджають якісь офіційні особи, а з ними жінка в штанях?
- Ви їм пояснюйте. Запитаєте їх, чи хочуть вони, щоб ви пішли заради них на проступки, порушили заведений порядок і в монастирі коїлося безчинство?
- Одного разу, Геронде, приїхали тридцять викладачок у штанях, і ми пропустили їх в обитель.
- От і погано, не треба було цього робити. Треба було їм сказати: «Вибачте, у нас у монастирі таке правило: жінкам у штанях вхід заборонений». Бо потім вони поїдуть і в інші монастирі, там будуть говорити, що в таку-то обитель їх пропустили в штанях. Ви, не бажаючи їх компрометувати, зробили їм виняток, а вони потім скомпрометують вас. Повісьте на воротах табличку з відповідним уривком зі Старого Завіту. Зшийте півсотні спідниць і м'яко, по-доброму пропонуйте їх жінкам у штанях чи короткому платті, що, не знаючи про монастирські порядки, приїжджають до вас вперше.
- Геронде, а як бути, коли приїжджають учні старших класів і всі дівчатка одягнені в штани?
- Винесіть їм частування за ворота Це змусить їх задуматися. Чи, якщо вони заздалегідь повідомляють вам про свій приїзд, попередьте їх по телефону. «Будь ласка, нехай вчительки й учениці будуть одягнені не в штани». Так вони зрозуміють, що треба поставитися до монастиря з повагою. Тут не парафія. На парафії священик повинен наставляти жінок, щоб вони зрозуміли, чому їм не можна носити штани і привели себе в належний вигляд. А якщо іншим разом у його храм прийдуть жінки в штанях з іншої парафії, то він повинен щось придумати. Церква - мати, а не мачуха.
- Геронде, однак, багато хто каже: «Діючи з такою строгістю, ви відганяєте людей від Церкви».
- Але якщо у Старому Завіті є заповідь від Бога, що забороняє жінкам надягати чоловічий одяг, то що їм ще потрібно? Але вони, бачиш, міркують: «Чому жінка не може носити штани? Чому в парафіяльні ради не можуть входити атеїсти - адже Церква і народ - це те ж саме?» Але в такий спосіб доля Церкви буде залежати від рішення безбожників! От і перетворять храми в бібліотеки, склади тощо, якщо вони до всього підходять зі своїм «чому». І що ти на це скажеш?
В монастирях не потрібно терпіти і роздягнених туристів. Нічого виправдовуватися тим, що на зібрані з туристів гроші монастир буде вдягати бідняків - це відмовка лукавого, котрий прагне зробити ченця далеким від Божих благословень і перетворити його на мирську людину. Навпаки, справжнє відсторонення ченця від світу, здійснене заради Христа, робить його багатим чеснотами.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%97%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C