«Похований» будинок, ЗІЛ та стрій кубанських козаків. Історія підземель Соборної

Раніше публікували матеріал про підземелля під костелом. У розмові з настоятелем капуцинського костелу Костянтином Морозовим дізналися, що під храмом збереглися підвали, в яких було кладовище, пивоварня та евакуаційні ходи.

У радянські часи з підземелля створили атомне бомбосховище, а в наш час — туристичну родзинку.

Утім, ще було підземелля домініканців та єзуїтів, яке простягається вздовж Соборної та до Південного Бугу. Поговорили з людьми, які вивчали те, що криється під центром міста.

Катакомби = загроза

Вадим Мазурик історик за фахом, цікавився темою підземель у 1990 роках. Він збирав свідчення у старожилів, досліджував дані з архіву про катакомби.

За його словами, у Вінниці є дві системи катакомб, яким щонайменше 2-3 століття. Перша — єзуїтська, яка прямувала від нинішнього обласного архіву до річки Південний Буг та навколо території єзуїтського монастиря. Друга — капуцинська, яку прорили від католицького костелу в напрямках кінотеатру «Росії»; вздовж сучасної вулиці Соборної; та у бік вулиці Монастирської. 

Чоловік має план одного з фрагментів ходів.

— У архівних матеріалах зберігся звіт від 1930 року, де будівельники пишуть, що після сильних дощів розмило ґрунт і підземні ходи заливала вода. Ці катакомби були під Держбанком (Соборна, 36), який в ті часи якраз будували. Проектанти склали план, а потім будівельники все залили бетоном, — казав Мазурик.

Під землю у центрі міста в різні часи пішли: ЗІЛ, будинок, стрій кубанських козаків.

«У 1943 році німці, бажаючи показати свою міць перед населенням, влаштували на центральній вулиці парад. Карбуючи крок, йшли частини кубанських козаків, які служили німцям. І от біля костьолу дорога під ними провалилась, а самі вони пішли під землю. Окупанти не ризикнули робити розкопки і засипали провалля. А через три роки у 1946-48 тих же німців змусили викласти на тодішній вулиці Леніна унікальну бруківку» — писала журналістка Катерина Шафранівська.

У газетах 90-х років писали про катакомби як про загрозу: «Винница может стать подземным городом», «Когда провалится улица Соборная?», «Подземные ходы на улице Володарского выбрали новую жертву».









«На катакомби натрапляли при ритті котлованів під приміщення фабрики «Динамо», кінотеатру «Росія», обласного управління сільського господарства (вулиця Шолома Алейхема). А при будівництві приміщення «Укртелекому», під землю провалився автомобіль ЗІЛ. На вулиці Володарського (Монастирська) під землею зник паркан та кут будинку», — писав у історичному нарисі «Миттєвості Вінниці» журналіст Володимир Шведун.

Проблему провалів вирішували просто: закачували бетон у порожнечі або вирізали склепіння з землі. Історик Вадим Мазурик сказав, що через це єдиної системи підземель під центром міста вже немає.

— Залишилися клітинки, відрізки, фрагменти, які ми можемо топографічно креслити та з'єднувати між собою на папері. Чи можна це здійснити в реальному житті? Напевно, ні. Але це не значить, що підземелля не треба досліджувати, — сказав Мазурик.

Сучасна історія підземель

«Шматки» підземель нагадують про себе і в наш час. Зокрема, у 2010 році у підземелля провалилася підлога в одному з залів Краєзнавчого музею. Археолог Ольга Грабовська розповіла, що про старовинні підвали під музеєм їм було відомо, але не знали точного місця їх розташування:

— Але це підземелля не є частиною ходів під Вінницею. Судячи з цегли, з якої складається склепіння, це підвали єзуїтського колегіуму 18 сторіччя, приміщення якого нині займає музей, — казала фахівець.

Підземне приміщення вирішили не засипати, а створити тут підземну експозицію сарматського золота.

— Проект є дуже затратним: щоб укріпити та облаштувати нову залу під землею потрібно прибрати всі верхні поверхи, перебудувати частину музею. Тому пообіцяти, що це буде швидко і всіх туди пустять — не можна. Але цей проект не є закритим, над ним працюють, — сказала Грабовська.

Неподалік від краєзнавчого музею, у 2018-му, «виліз» на поверхню хід під Спасо-Преображенським собором. Він веде від храму до Південного Бугу. Утім, обривається вже біля Художнього музею, на відстані 18 метрів від собору.

Історики мали дві версії, що це за прохід: 1) залишки підземного ходу, який рили домініканці у 17 сторіччі; 2) каналізаційний колектор під храмом.

Об’єкт досліджували фахівці на чолі з археологом Ларисою Виногродською. Завідувач сектору охорони культурної спадщини ОДА Михайло Потупчик розказав, що результати цього дослідження ще не опубліковані. Тому точного визначення, яку функцію мало це підземелля ще немає.

Про ще один підземний хід під Соборною говорили в кінці 2018-го. Активісти віднайшли документи, що є катакомби під будівлею колишньої прокуратури (Соборна, 29). А за рік до цього аварійну будівлю продали під знос та забудову товариству «Поділля Приват». Нові власники запевняли, що під колишнім будинком прокуратури немає катакомб.

— Ми розібрали будівлю до фундаменту. Далі працювали не можемо, адже потрібно отримати погодження від Міністерства культури України, на що потрібно попередньо зробити археологічне дослідження від Інституту археології, — розказав керівник «Поділля Приват» Олександр Цихомський. Раніше він говорив, що якщо вони знайдуть катакомби, то обов’язково їх збережуть.

Говоритимуть про долю підземної Вінниці

А на початку цього року тему вінницьких катакомб підняли на сесії міськради. Депутатка Ганна Давиденко сказала, що підземелля під центром Вінниці потрібно дослідити та внести у реєстр архітектурних пам’яток. Адже досі не було ґрунтовного дослідження катакомб.

Доцільність цієї справи доручив перевірити міський голова Сергій Моргунов двом комунальним підприємствам. Що саме вони робитимуть?

— Комунальні підприємства «Центр історії Вінниці» та «Інститут розвитку міст» стануть організаторами дискусійної панелі, на яку варто запросити не тільки фахівців, а й безумовно всіх зацікавлених городян. Зокрема, людей поважного віку, які з повоєнних років ще пам'ятають відкриті ходи до підземель у середмісті та, можливо, ходили ними.

У результаті за участі спеціалістів ми маємо підготувати звіт з аналізом наявної ситуації щодо інформації про підземелля Вінниці. Надалі цей звіт буде представлено міському голові та депутатському корпусу, які будуть приймати подальші рішення щодо дослідження підземної Вінниці. Якщо це рішення буде ствердним — є сенс звернутись до фахівців-археологів, які й продовжать роботу.

Про первинні результати, сподіваюсь, вже можна буде говорити цієї весни. Адже публічні обговорення, збір наявної інформації включно з опитуванням літніх вінничан та напрацювання звіту реально втілити протягом 2-3 місяців, — роз’яснив директор «Центру історії Вінниці» Олександр Федоришен.

Тому, що будуть робити з історичними підземеллями: заливати бетоном чи зберігати, досліджувати та відкрити туристам? Питання залишається відкритим.

Читайте також:

• «Поховані» під Соборною. Історія вінницьких катакомб, від якої соромно

• Як судді обживаються в екс-готелі «Савой»

• Казарми на «Варшаві». Як живуть у 130-річних будинках Брусилова

• Будинок залізничників стоїть на місці розбомбленого храму

• Барак на «Варшаві». Як воно, жити в колишній конюшні?

• «Сусідом» найстарішого будинку Вінниці може стати шестиповерхівка

• «У нас під домом тече річка» Як живуть в останньому будинку на Соборній

• Будинок з вежею був комуналкою, руїною. А тепер став «еліткою»

Фото: Володимир Філатов, архів «20хвилин», план-схеми та вирізки з газет надані Вадимом Мазуриком

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.