Барак на «Варшаві». Як воно, жити в колишній конюшні?
- Будинок на провулку Литовському, 7 побудували ще в 1937 році. Під час німецької окупації Вінниці тут тримали коней, а після війни — військова частина переробила стайні в гуртожиток.
- Нині це місце проживання для 24 сімей, які змушені жити у будинку, що поступово просідає під землю.
У кварталі між вулицями Янгеля та Стрілецька розташований цілий комплекс старої малоповерхової забудови, представлений казармами, гуртожитками та будівлями барачного типу. Забудову, яка почала формуватися в 19 сторіччі, прозвали «Варшавою». За однією з версій, ім’я району дала скорочено-перекручена назва вулиці Ворошилова (нині це вулиця Замостянська).
Згодом казарми переробили на житлові будинки, а військове містечко стало одним зі спальних районів міста. Така ж доля спіткала й одноповерховий будинок в провулку Литовському. Ми походили під’їздами цього дому та поговорили з мешканцями, щоб дізнатися як тут живуть люди.
Стайні стали житлом
Сьомий будинок в провулку Литовському, хоча й нагадує приватний будинок, але є багатоквартирним. Зовні, це цегляна одноповерхівка з покатим дахом. На стінах проступають тріщини. У одну з них, біля першого під’їзду можна легко просунути кілька пальців.
У домі є два під’їзди та 24 квартири. Пенсіонерка Наталію Доцюк розповіла, що раніше цей будинок був конюшнею.
— Я тут народилася, живу от вже 58 років. Як мені розповідали батьки, цей будинок звели в 1937 році як барак. У війну тут німці коней тримали, — казала Наталія. — Після війни цей будинок забрала в управління військова частина, зробили тут кабінети для військових. А згодом ці кабінети переробили на гуртожиток.
Говорили з пенсіонеркою на кухні. «Харчоблок» на 12 квартир складається з трьох газових плиток, столів. А щоб комфортно очікувати, коли звариться їжа, є два крісла. До розмови долучилася її сусідка, 70-річна Зоя Архіпова.
— Як розказував мій покійний чоловік, тут кожну стайню переробили в кімнату. Довгий час туалети були на вулиці, опалення було пічне, їжу готували на кірогазах. Потім проклали газ, водопровід, зробили туалети в приміщенні. І все, капремонт закінчився — казала Зоя. — Десь місяць тому самі жителі в кухні зробили косметичний ремонт. А раніше ми самі відремонтували коридор, але наш ЖЕК, невідомо чому, взяв за це гроші (дім в управлінні у товариства «ЖЕО» - авт.).
Дім йде під землю
Через всю довжину бараку проходить темний коридор, який розділяє між під’їздами стіна. Світло тут вмикається за датчиками руху. Біля кожної кімнати — лічильник на світло. Поштова скринька одна на під’їзд. Спільною є і вбиральня: жіночий та чоловічий туалети.
Наталія Доцюк смикає за двері одного з туалетів, які майже відриваються від стіни.
— Усе старе, відпадає. Штукатурка, бачте, посипалася. Тут погані стіни, які робили з сіна та цегли. Всюди грибок та пліснява. Опалення дуже слабке, — казала пенсіонерка.
Наш другий «екскурсовод», Зоя Архіпова, показала свою кімнату. Раніше вона тут жила з чоловіком, а тепер її співмешканцями є сім котів.
За словами жінки, її квартира на 15 квадратних метрів вважається ще великою.
— У мене тут вогко, не роздягайтесь. Подивіться на ці провали в підлозі — це все через фундамент, який вже «дохлий». Я вдова, одинока, не знаю, що робити. Тому думаю, що одного прекрасного дня я просто провалюся, — казала жінка.
Питаємо у двох пенсіонерок, чи не пробували жителі об’єднатися, щоб самостійно відремонтувати будинок?
— Для цього потрібні гроші, а звідки вони в нас найдуться? — казала Зоя Архіпова.
— Ми скидаємося максимум по 50-100 гривень з кімнати на поточні ремонти. Щоб повністю будинок відремонтувати... навіть не знаю, скільки тут грошей потрібно.
— Тут же не земля, а золото. Можна все знести та цілий житловий квартал збудувати. Невже в нас такі тугодуми при владі? — додала Зоя.
— Я сумніваюсь, що Гройсман знає, що тут досі є бараки, — наостанок сказала Наталія.
Вартість житла — від 6000 доларів
У будинку живуть не тільки пенсіонери, а й люди, яким до 40 років. Один з них — працівник профтехучилища Геннадій. Три роки тому для своєї родини він купив у бараку квартиру і запевняє, що тут ще нормальне житло. А щоб збільшити комфорт зробив у кімнаті капітальний ремонт.
— Стелю зменшили на пару десятків сантиметрів, зробили утеплення стін і стало тепло. Оскільки в нас квартира у тупику, то домовилися з сусідкою з іншого під'їзду, щоб зробити ще одну спільну кімнату, де поставили пральну машину, мікрохвильовку, душову кабіну. Під це окрему каналізацію провели, — казав чоловік.
— І скільки тут коштує нерухомість?
— Від шести до десяти тисяч доларів за кімнату, — відповів Геннадій.
Побували й в сусідньому під’їзді, який за плануванням є «близнюком» першого під’їзду. Тут також є спільна кухня та санвузол, у кожної кімнати двері на замку, а в коридорі коляски, велосипеди та інші побутові речі.
Раїса Тарнавська, яка мешкає в цьому під’їзді, розказала, що заселилася сюди в 1986 році.
— Дітей в нас багато, сусіди негаласливі. У одній з кімнат живе полковник податкової міліції. Чоловік у релігію «вдарився», став дуже набожний. А капремонт був десь п’ять років тому, — казала жінка і додала, що за документами їхнє житло мало бути знесено.
— Чула від старожилів, що за документами цей будинок вже знесений давно. Ще в 78-му, коли будинок був прикріплений до військової частини, мешканців повинні були переселити. А тут мали збудувати дев’ятиповерхівку. Але солдатів повертали з-за кордону, розселяли по інших будинках, а про нас забули.
Як відремонтувати будинок за кошти міста
У місті є програма співфінансування ремонтів багатоповерхівок «30/70», де меншу частку (30%) платять жителі, а все інше (70%) — з бюджету Вінниці.
Програма діє наступним чином — на загальних зборах власники квартир вирішують, який саме тип ремонту їм потрібний: утеплення, заміна комунікацій, ремонт даху тощо. Протокол зборів надсилають до департаменту житлового господарства.
Департамент замовляє проектно-кошторисну документацію, а жителі будинку починають збирати свої 30%, які потрібно заплатити за ремонт. Надалі департамент житлового господарства обирає підрядника ремонту в «ProZorro», вносить 70% коштів, контролює з жителями процес ремонту.
Ще є варіант капремонту будинку — «безкоштовний». Для новостворених ОСББ влада пропонує ремонт одного з конструктивних елементів будинку за кошти міста.
А якщо зробите ОСББ з 1 січня 2019 року і вашому будинку понад 48 років, то можна отримати два капітальних ремонти за кошти міста. Але не протягом одного року.
Детально про порядок ремонту багатоповерхівок в рішенні міськради, починаючи зі сторінки 35
Читайте також:
- Яким буде парк «Хімік» через два роки та 100 тисяч євро
- Вінницька Варшава: чи буде тут щось, крім новобудов
- Ідеї, які змінять околиці Вінниці в 2019 році: визначили переможців «Бюджету громадських ініціатив»
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
volodymyr
Hanna reply volodymyr
Rudi Ukas
Иван Заец
Читач99